Обухівська традиція медоваріння і я

В іншого предка з берегів Прута було прізвище Гураль. Однокорінневе з «гуральня» і можливо, маркер ремесла.

***
ІСТОРИЧНИЙ ПРОФІЛЬ
Я досить довго йшов слідом обухівських шинків і зараз можу сказати

• Як звали перших обухівських шинкарів на початку 17 ст.
• Де саме в Обухові був шинок у 18 ст.
• Хто з власників Обухова займався винокурінням у 18 ст
• Де були і як називалися обухівські шинки у 19 ст.
• Де були винокурні потужності Бердяєвих і Горчакових в 19 ст. і як технічно вони функціонували.

Крім того, є трохи історій про обухівське пасічництво у 18 ст, згадки про його особливості в середині 20 і тд.

Сьогодні я зупинюся на цьому питанні в «Inwentarz spisania maientnośći Obuchowskiey w Naprzod zamek Obuchowsky».
Причина подібного проста – станом на зараз це найдавніша історія про шинок і медоваріння в Обухові.
Отже, що свідчить про те, що жити серед лісів і кабанів в Обухові 17 століття було не так вже і сумно?
***
ОБУХІВ, 1618 РІК
МЛИНИ
Я писав про них раніше, тому лише зауважу, що в тексті про них тричі згадується «солод»
ПРІЗВИЩА
– Солодовник
– Сусло
– Винник
Не впевнений, що ці три прямо пов’язані з родом занять. На відміну від Шинкарів, котрих в тексті теж три:
– Матис
– Демко
(обидва підсусідки і ймовірно, родичі. Мають оранку)
– Яким
ШИНОК
Серед зем’ян і путніх бояр згадується такий собі Гуляницький.
Контекст: «Гуляницький пішов геть. Той дім віддано на оренду шинкувати».
ОРЕНДА
«Обухівська оренда… за якою можна мати шинок із медами, пивами, горілками. До того мають приходити орендарю з обухівських млинів усілякого виміру збіжжя мірок дві та інші всілякі доходи, // згідно з орендним листом, даним пану орендареві від його мл.
За ту оренду пан орендар повинен платити злотих польського обрахунку три з половиною сотні від Різдва, польського, у 1618 році. А починається його оренда в році теперішнім 1618 на день святого Михаїла за Новим календарем. А скінчитися має на той же день і свято св. Михаїла в році тисяча шістсот двадцять першому. А мають тримати ту оренду до трьох наступних літ…»
Відтак, а тексті є згадки про
– Млини, де виробляли солод
– Хату, котру перетворили на шинок
– Алкогольний асортимент шинку
– Його юридичну і економічну базу
– Прізвища, пов’язані з виробництвом і збутом бухічки. Хоча, для чистоти експерименту можу припустити, що йшлося про її споживачів (алкашню)
***
МОЯ БУХІЧКА
Моя перша серія «меломеля» на виході. Зараз йде процес настоювання і одночасно друга ферментація. На інших каталізаторах.
Крім того, за півроку експериментів я все-таки зумів «завести» 7-річне оцетоподібне сухе вино шляхом погашення кислотності за допомогою крейди і запуску нового бродіння на основі привнесеного цукру. Це було важко і я вже думав вилити.
Не думаю, що у тому історично безіменному обухівському шинку 18 ст. фантазували як я і настоювали мед на цитрусових, бананах і прочіх смородинах (а вино на прянощах).
Але, наша традиція це не повторення, не відтворення і навіть не реконструкція. Наша традиція це розвиток. Хоча би тому, що попри таку-сяку наявність середновічних рецептів ми не здатні відтворити той теруар (грунти, рослини і тд) воду і дріжджі. А відтак і результат завжди буде іншим.

Notice: Undefined variable: readAlsoLabel in /home/socport/obukhiv.info/www/site/templates/blocks/BlockTypeRelated/rss.php on line 3

• Наше вуду: від Полтави до Говерли

• "Бурти" чи "Гурти": урочище, курган і їх семантика

• Бренд міста – хліб, якому 5000 років

• Малишко як радянське кліше, Малишко як бренд Обухова

• Малишко, його стежина, рушник і пароплав

Source link