Обухів і його потенційні амбасадори: хто вони?

Я дивився і думав про Обухів, котрий як і 600 років тому існує у вигляді системи тоді хуторів, зараз – районів, ближчих і дальших, низинних і горішніх, умовно ділових і безумовно – спальних, комульно-господарських і приватно-секторських.

Яблуневий і Пожарка, ТУСМ і Автопарк, Автостанція і Центр, Дзюбівка і Лукавиця, Автошкола і Школа, Лікарня і Піщана, – поєднуються у локальні кластери і розпадаються мов крила метелика на автономні простори, місцями самодостатні, місцями – придатки до більш розвинених.

Говорити про них важко не лише з малознайомими телеведучими, але, часто, із земляками, частина котрих рідко буває у Південному Обухові, майже ніколи у Горішньому і переконана у тому, що за межами Школи-Піщани цивілізації немає. Фронтир, котрий малює їх уява проходить по адміністративній частині Обухова, котра, як відомо, до цих пір знаходиться на погано облаштовній території колишньої Базарної площі, сьогодні відомої як Центр.

Їм, як і всім нам бракує повнотілої і повноцінної інформації про минуле, теперішнє і, в ідеалі, омріяне майбутнє Обухова.

І розповісти про них можуть лише ті, хто здатен оперувати інформацією про район, в котрому він народився, виріс або живе.

Говорити про весь Обухів немає сенсу. Тому, що його немає. Обухова немає. Є “Обухови”.

Система мікрорайонів, котра значною мірою відображає систему заснованих трипільськими колоністами, хуторів.

Форошин, Веприн, Лукавиця й інші ніде не ділися. Вони змінили назви, збільшили чи зменшили розміри, але до цих пір керуються тими, хто заселяв ці яри і пагорби задовго до приходу наших предків.

Але, це вже інша історія і трохи шизофренічна гіпотеза.