Нічні поховання в селах громади: як уникнути хаосу?

image
8 Березня 2024, 19:31
Поділитися:

На кладовищах старостинських округів Бориспільщини час від часу трапляються доволі нестандартні ситуації — нічні поховання людей. «Вісті» дослідили ситуацію.

Нічні поховання 

Уже певний час є проблема — уночі в селах на кладовищах хоронять людей без будь-яких дозволів. В основному, це мешканці інших громад. Насправді це досить неординарна  ситуація. Повинні бути якісь дії влади на такі безконтрольні поховання. Адже люди просто йдуть та ховають своїх родичів, де забажають, на кладовищах сіл. 

«Оскільки завжди потрібно знати хто, де саме та кого саме ховає на сільських кладовищах, на нараді профільних заступників Бориспільського міського голови зі старостами та керівниками комунальних підприємств було прийнято рішення про алгоритм дій з даного питання, — розповів В’ячеслав Толкач, начальник головного управління ЖКГ Бориспільської міської ради. — Так, Роман Шепель, керівник КП «ВУКГ», розповів про механізм поховань у Борисполі, після чого було прийняте рішення: щоб знати по селах, кого та де ховають на кладовищах, староста надає довідку, що на певному кладовищі старостинського округу наявне місце для поховання. Довідка, звісно, безкоштовна. Це робиться для статистичних даних поховань та з метою уникнення хаосу в цьому питанні. Після того, як староста надасть довідку, її передають в КП «ВУКГ», яке веде всю цю документацію як по місту, так і по селах. В даній ситуації староста діє як представник ВУКГ.

Зауважу, це не є дозволом для поховання. Довідка має на меті уникнути випадків, коли, наприклад, з Києва приїхали та поховали якусь людину на кладовищі вночі. Такого не повинно бути. Кожне поховання потрібно реєструвати в спеціальній Книзі реєстрації поховань. А близьким родичам, що здійснювали поховання, видати свідоцтво або довідку, в якій зазначається прізвище, ім’я та по-батькові похованого, номер сектору (кварталу), ряду і могили.  

Все повинно бути законно. Якщо навіть і є якісь люди, які не мають стосунку до села, вони все одно повинні прийти до старости та повідомити про намір поховати родичів на певному кладовищі. А староста, у свою чергу, контролює цей процес. Звісно, є певні фактори: чи є родичі у померлого у нашій громаді, чи проживав він тут хоч якийсь час та ін. Адже зрозуміло, що ми не можемо здійснити поховання всіх немісцевих». 

 Нічні поховання не безіменні, є прізвище, ім’я людини, дата народження та смерті. Проте це люди, які здебільшого не мають стосунку до громади. Такі поодинокі випадки відбуваються вже багато років поспіль, проте їх потрібно якось унеможливлювати. 

За зверненням виконавця волевиявлення померлого або особи, яка взяла на себе зобов’язання поховати померлого, на території кладовища безоплатно виділяється місце для поховання померлого відповідно до затвердженої проектної документації. За бажанням одного з родичів, для поховання двох чи більше померлих безоплатно виділяється місце для родинного поховання.

Після здійснення поховання померлого виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка взяла на себе зобов’язання поховати померлого, як користувачу місця поховання (користувачу місця родинного поховання) спеціалізованим комунальним підприємством (а в разі його відсутності — виконавчим органом сільської, селищної, міської ради) видається відповідне свідоцтво, яке дає право його пред’явнику на встановлення намогильних споруд у межах могили (родинного поховання), вирішення питання про проведення підпоховання, здійснювати інші дії, пов’язані з використанням місця поховання, якщо це не суперечить законодавству.

Організація поховань

Похорон — це встановлена правова процедура, яка вимагає певних документів і чіткої організації. За словами В’ячеслава Толкача, виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов’язалася поховати померлого, в установленому законодавством порядку в день звернення видаються: закладом охорони здоров’я лікарське свідоцтво про смерть, а відділом державної реєстрації актів цивільного стану, виконавчим органом сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад, консульською установою чи дипломатичним представництвом України — свідоцтво про смерть та довідка про смерть. Особа, яка зобов’язалася поховати померлого, на підставі свідоцтва про смерть звертається згідно із статтею 8 цього Закону до сільського старости або ритуальної служби з приводу укладення відповідного договору-замовлення на організацію та проведення поховання. 

Проблеми сільських кладовищ

«Для розміщення місця поховання рішенням уповноваженого органу в установленому законом порядку відповідному спеціалізованому комунальному підприємству, установі, організації в постійне користування надається земельна ділянка. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад забезпечують планування та впорядкування території місць поховання згідно з генеральними планами забудови відповідних населених пунктів та іншої містобудівної документації з дотриманням обов’язкових містобудівних, екологічних та санітарно-гігієнічних вимог. Все це виконується в Борисполі. Адже кладовища по Борисполю всі оформлені. А от по старостинських округах Бориспільської громади ситуація дещо інша. По селах кладовища не оформленні як слід, земля під ними теж не оформлена. Наразі йде до завершення процедура, за якою всі кладовища будуть документально належати громаді. 

З часом ВУКГ візьме у своє підпорядкування всі кладовища сіл. Але це буде після оформлення земель під кладовищами. До цього такої можливості немає», — розповів В’ячеслав Толкач. 

До теми 

Закон України «Про поховання та похоронну справу», стаття 8, зазначає, що організація діяльності в галузі поховання померлих здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, в межах своєї компетенції забезпечує формування державної політики у сфері поховання; необхідний мінімальний перелік вимог щодо порядку організації поховання і ритуального обслуговування населення; типове положення про ритуальну службу; встановлює вимоги щодо утримання та охорони місць поховань; встановлює порядок реєстрації поховань та перепоховань померлих, а також форму книги реєстрації поховань та перепоховань; здійснює інші повноваження, передбачені законом.

Відповідно, ритуальні служби — це спеціалізовані комунальні підприємства, що створюються органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом, з метою здійснення організації поховання померлих і надання ритуальних послуг, передбачених необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, реалізації предметів ритуальної належності, передбаченим ст. 8 Закону України «Про поховання та похоронну справу».

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Джерело: Газета «ВІСТІ» – Бориспіль. Новини. Інформація. Реклама