НедоторкАнність: нардепа вже можна «прослухати», але все ще не можна «торкнутись»

image
9 Жовтня 2019, 20:29
Поділитися:

Верховна Рада України продовжила «знімати» з себе недоторканність  та ухвалила в цілому проєкт закону  №1009  «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства», що також дає право НАБУ та ДБР на незалежне прослуховування. За відповідне рішення на засіданні парламенту 4 жовтня проголосували 330 народних депутатів. Ініціатор проєкту –  Президент України Володимир Зеленський.

Позитивним, на думку борців із корупцією, є те, що Рада таки дозволила НАБУ та ДБР «прослушку». «Зрадою» ж вважають той факт, що для здійснення прослуховування доведеться отримувати згоду самих «недоторкАних».

«З такими змінами до КПК, НАБУ не зможе прослуховувати та обшукувати депутатів без 226 голосів у Раді. Тобто скасування недоторканності в Конституції було популізмом і наразі нардепи не готові віддавати свій імунітет, хоча обіцяли це своїм виборцям», – зазначив голова правління Центру протидії корупції Віталій Шабунін, коментуючи рішення депутатів Верховної Ради.

Чому ж останні рішення народних депутатів щодо зняття недоторканності називають популістичними?

Нагадаємо, на перших своїх засіданнях Верховна Рада IX скликання проголосувала за зняття недоторканності з народних депутатів, що було закріплено в Конституції. Ці зміни набувають чинності з 1 січня 2020 року. Закон прибрав з 80 статті Конституції положення, яке унеможливлює притягнення парламентарів до кримінальної відповідальності без згоди Верховної Ради.

Втім, загальнонаціональна радість із цього приводу дещо передчасна, оскільки без внесення змін у Кримінальний процесуальний кодекс (далі – КПК) недоторканність не скасовується, адже саме цей документ регламентує процедуру притягнення до кримінальної відповідальності. А у ньому досі залишають аналогічні до Конституції норми щодо недоторканності народних обранців.

Отже, депутатський імунітет діятиме, поки не буде скасовано ряд норм  КПК, Регламенту ВРУ та деяких чинних законів України.

Так, зокрема Кримінальний процесуальний кодекс (ч. 2 статті 482) вимагає попередню згоду Верховної Ради 226 голосами на:

– повідомлення про підозру нардепу;

– затримання або обрання стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою чи домашнього арешту.

Паралельна норма міститься в  ч.1 ст.27 Закону України «Про статус народного депутата України»: народному депутату гарантується депутатська недоторканність на весь строк здійснення депутатських повноважень; народний депутат не може бути без згоди Верховної Ради України притягнутий до кримінальної відповідальності, затриманий чи заарештований.

Всі ці норми чинні й поки що в Раді навіть немає зареєстрованого законопроєкту про їхнє скасування.

Водночас  депутати залишили в чинній редакції «правки Лозового», якими залишаються в силі обмеження строків досудового розслідування. На думку антикорупціонерів, це значно ускладнює і навіть унеможливлює розслідування, особливо складних економічних та корупційних злочинів, учинених нардепами. Адже значний час у таких випадках займають експертизи та отримання відповідей на запити від міжнародних правоохоронців.

Окрім того, депутати залишили право скасовувати підозри проти себе через суд. Як повідомляє Центр протидії корупції, це лише створює зайвий механізм затягування справи.
Більшість дослідників парламентаризму в Україні сходяться на думці про те, що такі широкі права наших парламентаріїв не характерні для демократичних держав, а деякі з них (наприклад, право безперешкодного доступу на всі підприємства, в установи та організації, розташовані на території України, незалежно від форм власності й режиму секретності) взагалі є неприйнятними.

Але консолідованої позиції, у якому вигляді має існувати недоторканність для українських парламентарів, наразі не існує. Самі ж недоторканні, попри постійні клятви рівності з електоратом, не надто квапляться позбавитись «штучного» імунітету.

Є й інші гарантії діяльності народних слуг, про які ви можете не знати:

повноваження депутата не можуть бути обмежені в умовах воєнного чи надзвичайного стану в Україні або в окремих її місцевостях;
для роботи з виборцями народному депутату Верховною Радою України встановлюються щомісячно відповідні дні у визначеному порядку;
народному депутату, обраному в одномандатному виборчому окрузі, на строк виконання його депутатських повноважень органи місцевого самоврядування зобов’язані надати окреме технічно обладнане службове приміщення з розташуванням у ньому постійного робочого місця помічника-консультанта народного депутата з відшкодуванням витрат на утримання за рахунок бюджету;

Читайте також: Нардеп Микола Галушко відкрив громадську приймальню у броварській мерії 

нардепи мають звільнення від призову на військову службу;
народному депутату створюються умови для підвищення професійного рівня, а саме: підвищення кваліфікації, навчання у навчальних закладах, у тому числі магістратурах та аспірантурах, вивчення іноземних мов у вільний від виконання депутатських обов’язків час за рахунок бюджетних призначень на забезпечення діяльності Верховної Ради України;
народному депутату видаються кошти для компенсації вартості проїзду, оренди житла або винайму готельного номера, а також відшкодовуються витрати, пов’язані з виконанням депутатських повноважень;
народному депутату встановлюється щомісячний посадовий оклад та передбачено надбавки, за «прогули» ж навпаки –оплата не здійснюється;
народний депутат може мати до тридцяти одного помічника-консультанта;
за посягання на честь, гідність народного депутата України та вплив на нього, членів його сім’ї та родичів (близькі родичі, які підпадають під дію цього Закону, це батьки, дружина (чоловік), діти, рідні брати і сестри, дід, баба, онуки народного депутата) , помічників-консультантів народного депутата України також передбачена відповідальність.

Проте  в нашій державі не лише депутати наділені виключними правами. Про депутатський імунітет та індемнітет і світову практику захисту публічних осіб, читайте в матеріалі НЕДОТОРКАННІСТЬ: світова та українська практика 

Джерело: Трибуна Бровари