Не "козак" і не "засновник": спроба деконструкції головного обухівського міфу

Їх багато і деякі з них вже розглядалися.

Сьогодні коротко про один з магістральних. Раніше я думав, що він однофакторний, втім, нещодавно чіткіше узрів глибини ада.

Стосується він казки про ЗАСНУВАННЯ ОБУХОВА, розробленої згідно з партійним техзавданням в 1985-1986 в оптиці тодішнього міфодизайну.

Отже:
ПЕРШЕ КОЛО ПЕКЛА

• ОБУХІВ ПОЧИНАЄ СВОЄ ЛІТОЧИСЛЕННЯ З 1362 р. Цифра, котру автор ідеї вичитав в біографії Малишка. Не пізньосередньовічному документі, а біографії з 20 ст.

ДРУГЕ КОЛО ПЕКЛА

• ОБУХ БУВ “КОЗАКОМ”. Ні, згідно з документами “мужиком”. Ну і козаки в оточенні рафінованого шляхтича-католика Януша Острозького якшо і були, то радше як винятки.

ТРЕТЄ КОЛО ПЕКЛА

• ОБУХ – ЗАСНОВНИК ОБУХОВА. Ні, як мінімум два селища були в долині Кобрини років за сто до нього. Але, путі неймінгу неісповідні. Вийшло як вийшло.

ЧЕТВЕРТЕ КОЛО ПЕКЛА

• ПОПЕРЕДНИК ОБУХОВА – ХУТІР ЛУКАВИЦЯ. Теж ніт. Точніше – не зовсім так. Власне в долині Кобрини хуторів було від двох до трьох. Точно були Веприн (моя версія суч. Центр-швидше Автошкола) і Лукавиця (моя версія Школа-швидше Піщана). Всі інші: Форошин, Тернки і тд цілком могли бути за межами долини. Їх однозначне ототожнення саме з долиною Кобрини ще один пізньорадянський міф, адже йдеться про територію між Стугною, Лукавицею, Красною і Гороховаткою.

Чому саме ці два? Все просто. Януш перебудував Лукавицю в Малий, Нижній, Старий Обухів, а Веприн у Великий, Верхній, Новий.

Моя версія – йдеться про переніс “центр тяжіння” з Лукавиці – оточеної болотами піщаної дюни в заплаві Кобрини в районі суч. школи 5 – нижнє АТБ в глиб долини на одну з зручних і стратегічно захищених надзаплавних терас в районі суч. Автошколи, де був Веприн.
.

… СТАРИЙ Обухів і його мешканці згадуються в описі Обух.замку як окрема і віддалена від нього топографічна одиниця.

В той час як згідно з тим же документом НОВИЙ знаходиться на височині; на перетині двох торг. шляхів (Копачів, Германівка); біля великого (має власну назву) ставу пана сотника і ймовірно, над Поповою долиною (під Михайлівською церквою?).

ПРИПУЩЕННЯ – це відтинок між школою 2 і Волошковим кладовищем. Можливо, саме колишній Веприн (Веприня).

ПЯТЕ КОЛО ПЕКЛА

• ОБУХ ЖИВ НА ХУТОРІ ЛУКАВИЦЯ. Логіка: раз попередник Обухова – Лукавиця, знач Обух жив на ній. Теж ні. Ми не знаємо на якому саме хуторі він жив, оскільки його назва в документі не вказана. Ну, і згідно із зафіксованими згадками Лукавиця – “городище з валом”, а не хутір.

В одній з пізніших версій переказа про Обуха є згадка про те, що він ніби прийшов з-за річки, але це не відповідає канонічній документальній версії. Згідно з нею він автохтон. “Корінний”, як люблять казати представники однієї з обухівських асабій.
***
Отже,

• історичні початки Обухова можуть бути в 14 столітті (про це свідчить археологія), але 1362 рік це видумка.
• Обух мав невисокий соціальний статус, точніше – досить низький.
• Він не засновував Обухів, і загалом, питання про параметри заснування будь-чого – окрема розмова.
• Лукавиця не попередник Обухова, принаймні, точно не один.
• Обух міг жити де завгодно на досить великій і тоді мало- чи незаселеній території долини Кобрини, а це, багато чи мало – 24 кв. км.

***
Чесно, пробував малювати і так і сяк. Але, клята ШІ весь час підсовує образи Здичавілих 19 ст: в типажах, архітектурі тощо.

Вибрав найбільш нейтральний. Хоча, не впевнений, що у 17 столітті український селянин виглядав саме так. Зрештою, хто знає як він виглядав на старості і в самотності? У Дашкевича теж була борода і шапка.

Notice: Undefined variable: readAlsoLabel in /home/socport/obukhiv.info/www/site/templates/blocks/BlockTypeRelated/rss.php on line 3

• Цифрові копії Обухівщини: погляд назад – крок вперед

• Обухів 2.0 – зачатки холістичного підходу до аналізу еволюції долини Кобрини

• Конспектування обухівської історії за допомогою чату GPT: плюси і мінуси

• Платна версію GPT в роботі з обухівською історією: очікування і реальність

• Каплиця біля витоків Кобрини: початки сакральної географії Обухова

Source link