На Київщині волонтери придбали та передали позашляховик Land Rover для розвідників ООС

image
25 Лютого 2019, 18:55
Поділитися:

Автор Visnik, Опубліковано: Лютий 25th, 2019

Бориспільські волонтери продовжують допомагати українським воїнам на сході України — про це «Вістям» розповіли представники громадської благодійної організації «Даруй Добро» Ігор Філатов та Вадим Тусь.
Чергову допомогу воїнам ООС (Операція Об’єднаних сил) , бійцям 72-ї бригади (Світлодарська дуга), відвезли на початку 2019 року: 80 кг продуктів, новорічні подарунки, енергетичні набори, ліхтарики, а ще на зібрані кошти купили та передали для розвідників позашляховик Land Rover. Подарунком стали і письмові поздоровлення із дитбудинку села Циблі, що теж є підопічними фонду. Голова фонду Ігор Філатов підкреслює, що зараз сили та кошти українських політиків спрямовані на передвиборчу президентську кампанію і після виборів теж навряд чи щось швидко зміниться, тому потреба у дієвій волонтерській допомозі фронту буде актуальною ще довго.
«ВІСТІ» запитали, чи активно Бориспільці долучаються до допомоги воїнам на 5-му році війни, чи актуальне сьогодні волонтерство для армії та які настрої переважають серед вояків на східному фронті.
— Про те, якою є допомога фронту із Борисполя, свідчать прості цифри: наш пост у Фейсбук про наміри їхати на Схід із закликом долучитися до збору коштів прочитало більш понад 11 тисяч дописувачів, 110 зробили перепости, «вподобайки» поставило 48 осіб, і ще менше — запропонували допомогу, — розповідає Вадим Тусь, який сам захищав східні рубежі на передовій, в 24-му окремому штурмовому батальйоні «Айдар».
— Сьогодні я мушу констатувати, що воїни вже майже нікого не цікавлять, бо українці втомилися від війни. Прикро, що для більшості депутатів усіх рівнів, в тому числі міських, допомога ООС не є приводом для піару, як колись, і вони прохолодно сприймають прохання про допомогу воїнам. Так само мало підтримки від бориспільських депутатів щодо виділення землі АТО-вцям. Я є представником асоціації АТО Борисполя, і знаю, що воїнам землю зараз отримати майже неможливо, кожен раз відмовка — вільної землі у Борисполі немає! Ділянки, що виділені в мікрорайоні Лозівка — проблемні, немає ні під’їзних шляхів, ні можливості провести комунікації. І в той же час кожну сесію міської ради виносяться на голосування питання про виділення земельних ділянок в межах міста окремими депутатами (прізвища не називаємо з етичних міркувань — ред.) для себе чи членів їхніх сімей або друзям. Питання: де береться та земля і чому інші депутати мовчать із цього приводу? Такі «афери» із землею є корупційним діянням.
У нас у Фейсбуці всі — патріоти, усі на свята носять вишиванки, а допомагають на ділі лише одиниці – це Ігор та Володимир Шалімови, Валерій Мартишко, Ігор Євтушенко. Цього разу, коли їхали на Схід, основну фінансову та організаційну підтримку надав саме депутат Ігор Євтушенко та команда «Рух нових сил» (Олександр Гребенчук, Олександр Василець та Юлія Євтушенко) — завдяки ним був куплений автомобіль для потреб армії. Вдячні ми і Борису Шапіро, що організував благодійний ярмарок, і всім небайдужим бориспільцям, які теж перераховували кошти.
Показовим щодо проблем АТОвців у Борисполі є і такий факт: модератор місцевої групи у Фейсбук Андрій Цвілюк заблокував мій допис-звіт про поїздку та придбання авто, — мовляв, це неактуально і не цікаво для бориспільців.
— Який стан справ та настрої бійців ви побачили у зоні бойових дій та на лінії розмежування?
— На фронтовому Сході не все гаразд. Є, звичайно, і позитивні моменти: наприклад, на 5-му році війни вояків почали нормально годувати. Все інше, я бачу, не витримує критики: стара техніка, зброя у більшості ще радянських часів, частково відновлена, а ввійськові нарікають, що оснащення ламається, авто потрібно купувати та ремонтувати часто за свій кошт. Хлопці кажуть, що зарплати є, але часто гроші витрачаються на закупівлю пального чи придбання форменого одягу, бо той, що виділяє держава, є гарним зовні, але неякісним і швидко зношується.
— Згадуючи свій військовий досвід, часто порівнюєте, як було на початку бойових дій і зараз?
— У 2014 році, коли починалася війна, я служив в батальйоні «Айдар» і у нас не було належного державного фінансування, ми виживали завдяки волонтерській допомозі, тому і не програли тоді. Ми були оптимістами! А зараз я побачив, що бойовий дух упав (наказу до атаки не було і немає, хоча всі до цього готові), у армії переважно «заробітчани». Добровольчий рух знищено, бо, наскільки мені відомо, 8200 добровольців сидять у тюрмах, 20100 підозрюються у вчиненні кримінальних злочинів. Добре фінансується лише Нацгвардія, яка фактично не воює.
Ми, волонтери, зараз ніяк не можемо вплинути на ситуацію на Сході, але можемо допомогти тим, хто досі знаходиться на бойових позиціях.

Джерело: Вісник Переяславщини