Микола Корнійчук про сміття і стоки

Фото Сергій Марченко

Перед святковими для бориспільців вихідними «Вісті» поговорили із в.о. міського голови Миколою Корнійчуком (Анатолій Федорчук був у відпустці) про те, з якими підсумками зустрічає Бориспіль черговий День народження.

— Хоч свято наближається, але про сміття варто говорити.

— Ця проблема — одна з найбільших. Якщо на полігоні твердих побутових відходів є ще невеликий ресурс, то із будівельними відходами ситуація критична.

— Куди вивозилися будвідходи, коли ремонтувався «Теремок»?

— Частину на засипку озера, що на території колишнього заводу «Озон», де виділено ділянку під гаражі для АТОвців…

— А старі унітази, меблі куди поділи?

— Вивозили на стихійне звалище, де нещодавно сталася пожежа. Туди вивозять сміття більшість сіл району. Ми всі змушені це роботи. Інакше нікуди! Подивіться, у місті будуються таунхауси, але попередньо зносяться старі хати та сараї, непотріб везеться на стихійне звалище вдень і вночі.

— Хто контролює територію? Окремі звинувачують вас особисто у причетності до стихійного звалища.

— Ніхто не контролює, ніхто не заробляє, як хтось там десь пише. Це стихійне звалище на території Глибоцької сільради, воно не належить місту. Всі це знають, всі везуть туди відходи, але всі мовчали, поки не сталася пожежа. Мене звинувачує лише секретар міськради, але безпідставно.

Місто обговорювало спільну проблему щодо «стихійки» із головою райради Владиславом Байчасом, щоб знайти місце для будівельних відходів. До міськради роками при всіх президентах надходили запити щодо проблем у Борисполі та пропозицій їх вирішення. Ми відповідали: потрібне будівництво сміттєперобного заводу і розробка національної програми-положення щодо відходів. Коли був губернатором Київщини Присяжнюк, ми домовилися з керівництвом Бориспільського, Броварського, Баришівського районів і віднайшли земельну ділянку на суміжних територіях для будівництва сміттєпереробного підприємства, але влада змінилася, голови області та районів теж часто змінюються, тому все загальмувалося. Сьогодні на мапі Київщини понад 800 стихійних сміттєзвалищ! Департамет екології КОДА планує винести на розгляд сесії облради розроблене положення про відходи. Нам кажуть, що потрібно ліквідувати стихійне сміттєзвалище. Але яким методом, куди перевезти те сміття, у іншу область?

— Тривалий час анонсувалося будівництво сміттєпереробного заводу у Борисполі за американські інвестиції. Чому процес загальмувався?

— Інвестори заплатили 80% коштів від вартості земельної ділянки 5,6 га на території району, але вони вивчають політичну ситуацію, громадську думку, оскільки при спорудженні таких підприємств необхідні громадські слухання. Сільські голови заявляли, що люди проти. У нас такий менталітет, що всі ніби за завод, але подалі від свого населеного пункту. Подивіться, досі не вирішено питання з ділянкою для сміттєпереробного заводу у Львові. Потрібна державницька позиція щодо цих проблем.

— Недобудовані очисні споруди, що неподалік Борисполя, так і продовжують руйнуватися.

— Понад п’ять років тому за кошти місцевого бюджету був розроблений проект будівництва очисних споруд класичного типу, які працюють у всіх європейських країнах. Після держекспертизи попередня вартість будівництва склала 90 млн грн. Після звернення до всіх інстанцій щодо співфінансування (є ціла папка листування), з’явилися проектанти з пропозицією: будувати очисні закритого типу чеського зразка. Була умова «зверху»: якщо будуватимемо такий об’єкт, то кошти виділятимуться з держбюджету. Здійснили коригування проекту, і вартість будівництва зросла до 246 млн грн; фінанси виділені із дербюджету на управління капітального будівництва Міністерства регіонального розвитку, яке виступило замовником. Гроші освоєно, а очисні так і лишилися недобудованими, кошти хтось відмив, пізніше було відкрито кримінальне провадження. Сьогодні очисні розвалюються, винних немає.

— Наскільки критична ситуація з міськими полями фільтрації, що поблизу аеропорту?

— Карти полів, тобто відкриті водойми зі стоками, що будувалися у 50-ті роки минулого століття, з’єднані між собою, каналами, щоб їх вміст перетікав. Рідина частково випаровується, частково просочується через шар піску, подушка якого сягає до 70 м. Ситуація там не критична, але система застаріла, потрібні сучасні очисні, щоб відфільтровану воду можна було скидати у відкриті водойми, як це робиться в усьому світі.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Джерело: Газета «ВІСТІ» – Бориспіль. Новини. Інформація. Реклама