Мій Одін і мрія про геноцид у Мідгарді
ДИТИНСТВО
Вперше я познайомився зі скандинавськими міфами в журналі “Знание” десь у 1989-1992.
***
МОЛОДІСТЬ
Потім були присвячені Асатруа сайти, кажуть, у Києві навіть збирали тінг. Випалені на дереві руни, котрі мені швидко набридли. Наукова література з ісландської магії, естетика гальдставів, дві касети (!) гурту Otyg.
***
ЗГОДОМ
- Відтак, коли Ніл Гейман, цей аватар Локі, випустив своїх “Американських богів”, а згодом і “Скандинавську міфологію”, я вже був фахівцем з Едди.
- Потім був образ Одіна і його оточення у чудесних “Файлах Дрездена” Батчера і сам Одін у прекрасній серії “Магнус Чейз і боги Асґарду” Ріордана.
- Додайте до цього купу скандинавського музла типу Wardruna, Heilung і тд. Зараз по Нетфліксу йде мультисеріал “Сутінки богів”.
- Ну і інтелектуальний вінець всього цього двіжа – Коллін Клірі з його досить складними хайдегеріанськими алюзіями на тему традиції, рун тощо.
***
ВРАЖЕННЯ
Попри те, що я надзвичайно критично ставлюся до всіх цих традиційних, домодерних, консервативних девіацій – Одін і ко – надзвичайно потужні художні архетипи, а побудована на їх платформі музична складова – перспективна як і будь-яка комерціалізована архаїка.
***
ПО СУТІ
Мій товариш (з числа тих, хто згадує про твоє день народження без фейсбука) підігнав мені Одіна і його воронів. Це вже другий з подібних подарунок, на першому ворони і руни. А значить справжня традиція – не забувати дружбу, між нами зберігається.
***
ОБУХІВ
Що стосується Обухова, свого часу біля нього розрили
могильник, котрий деякі археологи ідентифікували як вельбарський. Це в свою чергу дало привід місцевим божевільним говорити про “могилу Германаріха” і “столицю готів – Археймар” в Обухові. Не так голосно як їх двоюрідним братам-фантастам у Витачеві, втім, все-рівно неприємно.
***
ПОТРЕБА
Я ж думаю про те, що колись переконаю свого товариша вирізати мені більш характерну для наших країв т.зв. “п’ятипальну фібулу”.
А гончарів – виліпити т.зв. “Світильник Йоля”, оскільки одне із імен Одіна – Йо́льнір (Jólnir), «Йольський».
***
ЙОЛЬ
Свято сіє – День зимового сонцестояння і і я люблю ходити в цей день до Хреста на Педині. Втім, спалити його, як це зробила місцева алкашня у 1936 році за допомогою каганця я не хочу.
Тому треба світильник – свічкотримач.
Ну і шоб здохли всі андрофаги. Про це ми, атеїсти, просимо богів всіх традицій в надії, що хтось почує і очистисть Мідгард від скверни.
Notice: Undefined variable: readAlsoLabel in /home/socport/obukhiv.info/www/site/templates/blocks/BlockTypeRelated/rss.php on line 3
-
Обухівські квадробери 40 років тому: як і де це було
-
Обухівський пірник – спроба практичної реконструкції місцевої кухні
-
Школи Обухова у всеукраїнському рейтингу 2024: чуда не сталося
-
Хтонічні ігри як світські ритуали осіннього рівнодення
-
Таємниці обухівських озер: Верхнього і Нижнього