Місто має сприйматися як суцільний креативний простір, — Яна Барінова
8 Червня 2021, 12:31
Поділитися:

У квітні Департамент культури КМДА очолила українська публіцистка і громадська діячка Яна Барінова. «Вечірній Київ» дізнався у нової директорки, як вона бачить культурний розвиток міста, які знакові події чекають киян та як розробляється комплексна міська цільова програма «Столична культура 2022-2024».

— Ви вже встигли ознайомитися з закладами, які знаходяться в підпорядкуванні Департаменту. Які ваші враження?

— Цих закладів у нас 77, тож знайомство «на місцевості», на власні очі, триватиме ще кілька місяців. Це для мене дуже важливо — розуміти і уявляти, хто і що стоїть за назвою кожної установи, як вона виглядає, чим живуть люди, що там працюють.

Мережа культурних закладів міста — великий і складний механізм, що забезпечує доступ містян до культурного продукту. Музеї, бібліотеки, театри, парки — ми звикли до них, як до повітря. Забезпечення їх функціонування — одне з головних завдань Департаменту, і воно, за моїми першими враженнями, виконується так, як треба.

— Які завдання ставите перед собою як очільниця Департаменту?

— Моє завдання як інституційного менеджера додати до вже налагодженої «господарської» складової ідеологічну, візійну «надбудову». Стосовно Департаменту — це підкреслення нашої суб’єктності, розвиток змістовної експертизи, а не тільки формальної, зацікавлений діалог з творчими спільнотами — від низових ініціатив до профільних творчих Спілок. Стосовно міста — це творення Києва як європейської креативної столиці. Департамент буде працювати над тим, щоб місто сприймалось як суцільний креативний простір.

— Які виклики є на шляху розвитку культурних закладів у місті?

— Напевно, музеї та театри можна назвати стовпами міської культури, вони найменше потерпають від перманентної технологічної революції. Потреба в живому спілкуванні з артистами чи мистецьким шедевром нікуди не зникає, це вже в людських генах. В цьому сенсі бібліотекам та кінотеатрам важче: сучасні технології для них — це виклик, стимул шукати нових форм взаємодії зі своєю аудиторією.

Обнадійливі приклади оновлення муніципальних бібліотек та кінотеатрів в нас є. В травні, скажімо, на даху центральної дитячої бібліотеки імені Шевченка відкрилася читацька зала у вигляді сучасної зони відпочинку — просто неба, на свіжому повітрі. Там дійсно комфортно проводити час з книжкою в руках. Тим більше, що мода на паперові носії стрімко розповсюджується серед молоді.

— Діяльність культурних закладів за останні два роки була обмежена пандемією та локдаунами. Яким чином Департамент може їх підтримати?

— Ковід, на жаль, це біда загальноукраїнська і загальнолюдська. Інша справа, що люди творчих професій потерпають від ковідних обмежень чи не найбільше. Тому розвинуті країни підтримують творців культурного продукту на державному рівні.

Можливості підтримки культурної мережі з боку Департаменту визначаються затвердженим бюджетом. За формою фінансування наші заклади діляться на дві групи — бюджетні, які повністю утримуються коштом бюджету, та госпрозрахункові, що фінансуються з бюджету частково. Їх діяльність під час локдауну завмерла, багатьом стало нічим платити навіть за комунальні послуги. А в зоопарку, наприклад, виникла реальна загроза для життя тварин. Департамент в цих кризових умовах знайшов шляхи перерозподілу виділених коштів, направивши їх на найбільш критичні потреби, врятувавши мережу від колапсу.

— Які знакові події у культурі цього року проводитиме Департамент?

— За той місяць, що я перебуваю на посаді, вже відкрився після масштабної реконструкції великий зал Київського театру оперети, пройшов ювілейний кінофестиваль «Молодість», насичено відсвяткували містяни і День Києва, триває «Французька весна». На підході вже традиційні фестивалі мистецтв Kyiv Art Week, Bouquet Kyiv Stage, конкурс молодих піаністів ім. Володимира Горовиця, театральна премія «Київська пектораль».

— Цьогоріч готується комплексна міська цільова програма «Столична культура 2022-2024». Розкажіть, як відбувається її розробка та якими бачите пріоритети програми.

— Це базовий документ, що визначає ключові напрямки роботи Департаменту. В нас вже відбулася перша стратегічна сесія з авторитетними представниками творчих спільнот, культурними активістами, депутатами Київради, що опікуються культурою. Це був дуже розкутий брейнстормінг, здебільшого про те, «чого не вистачає Києву у культурній сфері». Проте, не тільки. Багато запропонованих ідей виходять за формальні межі відповідальності Департаменту, бо міська культура — це дуже синтетичне явище. Кожен «вузький спеціаліст» бачить свою частину, а наша задача — зібрати їх у цілісну картину та промодерувати співпрацю з колегами із інших департаментів КМДА.

Дуже слушною і своєчасною я вважаю пропозицію, яка прозвучала на стратсесії, ввести в програму низку наскрізних політик, які мають втілюватись у всіх культурних галузях: доступність, сталість, залучення громади, гендерна та екологічна чутливість, освіта. Вони — ознака цивілізаційного руху України до кращих європейських та світових практик державного управління.

Перший досвід взаємодії з творчою громадськістю я вважаю дуже вдалим, тож ми активно готуємо наступні стратегічні сесії.

— Досвід яких міст і країн у сфері розвитку культури буде корисним для Києва?

— Кожна країна і кожне місто це абсолютно унікальне явище, сукупність культурних, економічних та соціальних особливостей. Тому запозичувати кращі ідеї треба з розумом, осмислюючи та адаптуючи їх до суто київської і української специфіки. Очевидно, що за схожістю історичних передумов та стратегічних амбіцій, найкориснішим для Києва на шляху до сучасної європейської столиці мають бути приклади Праги, Варшави, Берліну.

Директорка Департаменту культури КМДА Яна Барінова. Фото: Таня Шевчук

Барінова Яна Дмитрівна народилася 1989 року в Одесі.
Навчалася в математичному класі Рішельєвського ліцею в Одесі. Закінчила Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, факультет історії та філософії за спеціальністю «Магістр філософії» й економіко-правовий факультет за спеціальністю «Магістр економіки та права». Закінчила Паризьку бізнес-школу і здобула ступінь MBA у сфері культурного менеджменту. Є випускницею програми «Менеджмент благодійних проєктів та фандрейзингу» Нью-Йоркського університету та лідерського семінару «Цінності та суспільство» «Аспен Інститут Київ». У 2020 році захистила докторську дисертацію в Університеті Париж I Пантеон-Сорбонна.
У 2014 році працювала проєктною менеджеркою в агентстві KEA European Affairs
(Брюссель). З 2016 року працювала виконавчою директоркою — директоркою зі стратегії Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр». Є однією із близько 300 єврейських дипломатів — членів Єврейського дипломатичного корпусу Світового єврейського конгресу (з 2018).
У лютому 2019 р. Київський міський голова Віталій Кличко призначив Яну Барінову
радницею з гуманітарних питань та питань культури. У вересні 2019 року виступила з двома доповідями в Раді ООН з прав людини (UNHRC). З 2020 року — радниця Міністра культури та інформаційної політики України з питань культурної спадщини. Є членкинею стратегічної ради ГО «Музей сучасного мистецтва». З 2020 року — голова робочої групи з питань номінування Чорнобильської зони до
Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
З квітня 2021 року — директор Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Джерело: Вечірній Київ

Рупор Київщини Київщина Київська область Київ столиця Березань Біла Церква Бориспіль Бровари Буча Васильків Ірпінь Обухів Переяслав-Хмельницький Прип'ять Ржищів Славутич Фастів Богуслав Києво-Святошинський Вишневе Вишгород Караглик Миронівка Сквира Тараща Тетіїв Українка Іванків Яготин Новини Київська обласна державна адміністрація КОДА КМДА