Малишко 1949, сестра Киянченка і трохи обухівських гончарів та лірників

Без пафоса можна сказати, що Іван Гончар не просто глиба, реально – человєчіще! Мало хто міг одночасно творити в різних напрямках (скульптор, графік, маляр, фольклорист, етнограф, колекціонер) і одночасно встигати займатися дослідницькою роботою.

Недавно я десь викладав його світлини обухівських гончарів і жінок з навколишніх сіл в національному одязі.

Сьогодні було впольовано ще кілька, ймовірно, світлин його робіт і його маловідомих світлин Обухова.

Одна з них (його робіт) це Малишко 1942 року. Експонувалася в цьому та 1952.

І кілька світлин світлин, на одній з котрих сестра найвідомішого художника – вихідця з Обухова Киянченка, родини місцевих гончарів та двійко лірників.

***

Книжка, в котрій Гончар писав про Обухів є. І Мирослав знає де. Але, її йому не дають . Втім, він довго може йти по сліду зауваженого в лісі обухівського зайця. А поки ходить довкола глечика як лисиця і втягує широкими від перезбудження ніздрями запах пристрасті до минулого рідного міста.

***

ДЖЕРЕЛА:

1. Іван Гончар. Скульптура, графіка, живопис : каталог виставки творів / Спілка худож. України, Київ. орг. Спілки худож. України; [авт. вступ. ст., упоряд. Ю. О. Іванченко]. – Київ: Спілка худож. України, 1987. – 47, [1] с. : іл.
2. Актуальне народне: інтерпретації традиційної культури : матеріали VII Ювілейних Гончарівських читань / упоряд. і наук. ред. І. Пошивайло; Національний центр народної культури “Музей Івана Гончара”. – Київ: НЦНК “Музей Івана Гончара”, 2011. – 464 с. : іл.