Леонід Череватенко (відео) – Містоінформ

Цієї осені йому б виповнилося 85. Леонід Череватенко – скромний український геній. Так про відомого поета й мистецтвознавця, сценариста, кінокритика, перекладача й археолога відгукуються усі, хто його знав або ж знайомий із його творчістю.

Валерія Богуславська, українська перекладачка і поетеса:

«Для мене ця людина дуже важлива. В моєму житті вона дуже важлива. Я завжди намагалася у нього вчитися. Бо в нього набагато більше було і життєвого, і літературного досвіду».

Леонід Череватенко працював у пресі, зокрема в журналі «Новини кіноекрану». Очолював Київську письменницьку організацію.

Наскрізною темою його творчості стало “розстріляне відродження” — покоління літераторів і митців, знищених під час комуністичних репресій 1920-30-х років. Він  багато зробив для повернення в українську літературу таких імен як Євген Плужник, Григорій Косинка, Валер’ян Підмогильний та інші.

Важливим для Череватенка стало дослідження життя і творчості Олега Ольжича. З режисером Аркадієм Микульським він створив кінотрилогію “Я камінь із Божої пращі”. За яку у 2002 році вони були удостоєні Національної премії імені Шевченка.

Загалом Леонід Череватенко написав майже два десятки сценаріїв документальних і художніх фільмів.

Після проголошення Незалежності України написав сценарій історико-пригодницького фільму «Дорога на Січ».

Уривок із фільму «Дорога на Січ»:

«Ми вільні люди і хазяйнуємо на землі наших прадідів. Мушу зорати собі нивку, щоб не прогавити сівбул. Ти мусиш робити, що звелю!».

За сценаріями Череватенка знято ряд документальних фільмів про видатних українських митців. Зокрема, про Юрія Коцюбинського, Леоніда Первомайського, Івана Драча. А також – заслуженого художника України, ірпінця Володимира Сидорука.

Уривок із фільму «Володимир Сидорук – художник для світу»:

«Все життя він дивувався красі, що створює світ. Тепер його картини цей світ дивують».

У 42 роки Леонід Череватенко видав першу книжку своїх поезій – «Скіфський степ». Два роки потому — поетичну збірку «Відкритий звук».

Завдяки Череватенку до українського читача дійшли твори Багряного і Липи.  

Він написав передмову до першої книги віршів ірпінця, перекладача Дмитра Паламарчука. За його ж ініціативою ім’ям Паламарчука в Ірпені було названо вулицю.

Майже все життя Леонід Череватенко прожив у Бучі і дружив із творчою інтелігенцією Приірпіння. Був частим гостем у будинку відомого перекладача Григорія Кочура.

Марія Кочур, українська актриса театру та кіно:

«І це було все життя. Я пам’ятаю як Григорія Порфировича вже не було, Льоня ледь-ледь дійшов до будинку. Я кажу: «Льоня, гайда заходь!». А він бідний не може і каже: «та ні, я почуваюся погано, я додому». Мабуть хотів попрощатися з будинком, я так зрозуміла».

Остання книжка Леоніда Череватенка — збірка віршів «Закляте залізо» була відзначена премією «Українська книжка року». Так звучить уривок із неї.

Олена Циганенко, директорка ірпінської міської  бібліотеки:

«Бігли одне одному назустріч, умлівали в радісних обіймах. Все було чудово і казково, але казка не триває вічно».

Помер митець на 76-му році життя. Смерть обірвала його роботу над підготовкою до видання 15-томного зібрання творів Миколи Лукаша.

У червні 2023 року на честь Леоніла Череватенка у місті Ірпінь перейменували вулицю, яка раніше носила ім’я російського поета і актора Володимира Висоцького.

Джерело: Містоінформ