Кияни не знають, навіщо тоннами скуповують цілющу лепеху на Трійцю

У Києві – зелені свята, Трійця. Не кожен мешканець згадає про те, що є головним у цьому святі, але майже всі купуватимуть запашну лепеху в дім. Бо традиція.

На кожному кроці сьогодні у Києві продають пучки аїру або лепехи. Тоннами його везуть у столицю з надією продати на Трійцю. Після свята комунальники біля ринків та у людних місцях, де скупчується торговці, прибиратимуть зів’ялі пучки аїру.

“Вечірній Київ” зранку розпитав киян, навіщо вони купують цілющу рослину сьогодні?

–Я не знаю. Дружина попросила купити. От і прихопив. Не дорого заплатив, 20 гривень. Інші зелені букети значно дорожчі, а плетіння різні з висушених трав – до 150 гривень, – говорить мешканець Куренівки Ярослав.

-Я завжди купую, бо бабуся купувала й мама купувала, а навіщо – вони знали, а я – ні. Мабуть, для запаху у хаті?, – говорить молода дівчина на ім’я Марина.

Зелені свята мають тільки язичницьку традицію, пише Вікіпедія. Зелені свята вшановують сотворення всесвіту — цього дня, Господь сотворив Земдю і засіяв її зеленню.

Зелені свята розпочинали сонячний літній цикл свят. Це свято було відоме в стародавній Греції, як свято квітів, у римлян — під назвою русалій, розалій (dies rosae, Rosalia idies violae). Як всі інші свята наших пращурів, Зелені свята базувалися на традиціях сонячного циклу. Але окрім культу Сонця і культу померлих предків, в основі Зелених свят лежав культ дерева і квітів. Можливо, тисячолітня традиція прикрашати житло на Зелені свята зеленим віттям і була пов’язана з давнім культом і святом дерев.

Між іншим, серби і греки у дні Зелених свят збирали квіти, плели вінки й несли їх додому, а інші народи, як і українці, оздоблювали свої домівки зеленими гілками дерев, які несли з лісу або «священного гаю».

Зелені свята — язичницька назва християнського свята Трійці.

Цілющі властивості лепехи також підкреслює Вікіпедія. Аїр тростиновий, також аїр тростинний, аїр звичайний, лепеха очеретяна, лепеха звичайна (Acorus calamus, «лепеха пустостебельна») — вид трав’янистих багаторічних рослин родини Аїрові. Мають довгі мечоподібні листки й гострий запах. Міжнародна назва роду Acorus походить від грецького слова, що в перекладі означає «неприкрашений», «некрасивий», за малопомітні, непоказні квітки. Досягає висоти від 50 см до 1 м 20 см. Інші українські народні назви — татарське зілля, лепеха жидівська, шувар, аїр. Цілющі властивості аїрного кореня були відомі грецьким лікарям Стародавнього Риму.

У народній медицині відвар кореневищ аїру тростинного застосовують при відсутності апетиту, млявому травленні, печії, метеоризмі, нульовій кислотності шлункового соку, запаленні та виразковій хворобі шлунка, блюванні, діареї, інших шлунково-кишкових, захворюваннях, хворобах жовчних шляхів та як відхаркувальний засіб при бронхіті і бронхопневмонії. Зовнішньо відвар кореневищ рослини застосовується для полоскання при неприємному запахові з рота та промивання гнійних ран і виразок.

Летку аїрну олію та порошок кореня визнано науковою медициною як засоби успішного лікування гастриту із зниженою та підвищеною кислотністю шлункового соку, а також як жовчогінний засіб і такий, що посилює скорочення жовчного міхура.

В давнину, запашним листям аїру вистилали глинобитні підлоги хат — це був засіб, що охороняв від бліх.

Фото “Вечірнього Києва”

Використання матеріалів сайту лише з активним посиланням на vechirniy.kyiv.ua