Кожен день починається з тремтливогоусвідомлення: його більше нема…

Кажуть, коли людина відходить у вічність, вона нічого не забирає із собою. Та це не так. Коли на небеса йдуть найрідніші, вони забирають частинку нашого серця — наш спокій, наші мрії, наші надії на майбутнє. А нам залишають тишу, наповнену болем, і спогади, що не мають строку давності. Цей біль не минає. Ні в родини. Ні в громади. Ні в народу.
31 січня 2025 року до лав Небесного війська приєднався син Макарівської землі Володимир Костирін, щоб і надалі боронити Україну — вже з небесної висоти.

Володимир Іванович КОСТИРІН (позивний «Сокіл») народився 22 квітня 1970 року в селі Наливайківка на Макарівщині. Тут минули його дитинство й юність, тут він зростав, вчився у місцевій школі, формував характер людини, для якої честь, обов’язок і відповідальність були не просто словами.

Після закінчення Наливайківської школи Володимир вступив до Бородянського технічного училища, де отримав диплом за спеціальністю «тракторист-машиніст широкого профілю».

Пройшов два роки строкової служби у прикордонних військах, де загартувався і навчився відповідати за інших. Згодом отримав вищу освіту та працював у Міністерстві внутрішніх справ – у слідчому ізоляторі на Лук’янівці, виконуючи обов’язки конвоїра.
Багато років працював охоронником у приватній фірмі «Шериф». Саме там зустрів свою майбутню дружину Оксану, з якою пов’язав долю, виростив сина Андрія й дочок Олену, Марину, Ірину, Наталію, будував плани, мріяв про мирне життя. Дуже любив полювання та рибалку. Родина оселидлася в с. Соколів на Житомирщині.

У 2015 році Володимир Костирін став на захист України. Пройшов бойову підготовку на полігоні Рівненщини, а з 2016 року служив головним сержантом механізованої роти 18-го окремого батальйону морської піхоти. Перший бій для Володимира був у Маріуполі.

Згодом виконував бойові завдання в Донецькій області, був там, де було найважче. У боях за н.п. Красногорівка Волноваського району Донецької області хлопці потрапили в оточення, важкі бої тривали протягом місяця, але високий професіоналізм та бойовий досвід дозволили вийти з оточення з мінімальними втратами.

У серпні 2018 році звільнився по догляду за хворою мамою.

Після демобілізації він міг залишитися вдома. Але не зміг стояти осторонь. У 2019 році Володимир Іванович удруге добровільно повернувся до війська. Служив сержантом роти у 30-й окремій механізованій бригаді, боронив Соледар, Маріуполь, Дебальцеве, Авдіївку, Щастя, Іловайськ та інші міста й села Сходу України. Там, під обстрілами, серед втрат і випробувань, він залишався вірним присязі й побратимам, для них він був «батьком».

У грудні 2019 році пройшов курси «ОРБІТАЛ» по підготовці головних сержантів, на базі 1-го батальйону Мерсійського полку Збройних сил Великої Британії.

За майже десять років служби держава відзначила його мужність і самопожертву медаллю «За відвагу», «Козацьким хрестом» ІІ та ІІІ ст., двома нагрудними знаками «Dei Gratia», відзнаками «За оборону Маріуполя», «Козацький хрест» ІІ та ІІІ ст., «Перемога за нами» секторів «А» і «Б», « «10 років сумлінної служби». Посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ст. Але найвищою нагородою для нього завжди була довіра товаришів і відчуття, що він робить усе можливе для України.

31 січня 2025 року воїн із позивним «Сокіл» загинув, підірвавшись на міні під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Васюківка Бахмутського району Донецької області. Кілька місяців родина жила між надією і відчаєм, допоки результати ДНК-експертизи не підтвердили найстрашніше — загибель Героя.

1 травня 2025 року Володимира Костиріна провели в останню земну путь у селі Соколів Курненської громади на Житомирщині. Земля прийняла свого Захисника, а небо — воїна.

Пам’ятаймо наших Героїв, завдяки яким маємо змогу жити, працювати й мріяти. Берегти пам’ять про них — наш обов’язок перед тими, хто віддав за Україну найдорожче.

Герої не вмирають. Вони живуть у нашій пам’яті й продовжують захищати нас із небес.

Слава Україні! Героям слава!

Раніше ІА MKV писало про Героя України Костянтина Мрочка, полеглого захисника Маарова.

Підписуйтеся на Telegram-канал MKV — джерело актуальних новин Макарівської громади й Київщини!