Коротка геологічна історія Обухова: звідки тут пісок і що таке "Піщана"

УКРАЇНСЬКИЙ КРИСТАЛІЧНИЙ ЩИТ (ПОНАД 2 МЛРД РОКІВ ТОМУ)
1. Сформувався як результат зіткнень древніх мікроконтинентів і кристалізації магматичних порід.
2. Щит з того часу майже не занурювався — тому і став ядром для підняття (пізніше — Придніпровська височина).

ПРИДНІПРОВСЬКА ВИСОЧИНА (ВІД ≈2 МЛРД ДО 65 МЛН РОКІВ ТОМУ)
1. Рельєфна форма, що виникла над щитом.
2. Поступово відбувалась ерозія твердих порід щита, формуючи хвилястий рельєф — початки майбутньої височини.

КИЇВСЬКЕ ПЛАТО (≈2 МЛН — 200 ТИС. РОКІВ ТОМУ)
1. Частина Придніпровської височини, яка остаточно сформувалася під час льодовикових і міжльодовикових періодів.
2. У періоди танення льодовика потужні води з півночі розмивали рельєф, формуючи плоскеплато з численними ярами.
3. У цей час виникли тектонічні розломи, з якими збіглися напрями річкових долин.

ДОЛИНА ДНІПРА (70 000 РОКІВ ТОМУ)
1. Частина долини — це дно древнього моря, що заливало територію 10–15 млн років тому. Коли воно відступило, залишились нижчі, м’якші ділянки, по яких і проклали собі русла річки.
2. У звичному ж для нас вигляді Дніпро постає тільки близько 70 тисяч років тому.
3. Сучасна річка Дніпро, такою, якою ми її знаємо сьогодні, сформувалась лише в останню льодовикову епоху, тобто відносно недавно (23-12 тисяч років до н.е.)
4. Фактори остаточного формування: катастрофічна повінь 23–22 тис. р. т. і трохи менша, остання (13–12 тис. р. т.) — сталися наприкінці останнього зледеніння.
5. Крім цих, зовнішніх факторів на формування долин, балок і ярів Київського плато впливали тектонічні розломи (наприклад, Білоцерківський). Є версія, що частина дрібніших річкових долин формувалася вздовж них.

РІЧКА КОБРИНКА (ОСТАННІ 70 ТИСЯЧ РОКІВ)
1. Можливо, обриси долини виникли ще за часів палеогенового моря.
2. Хоча, враховуючи її лесовий характер швидше за все вона формувалася пізніше, паралельно з долиною Дніпра і як частина водозбору Стугни, частинами котрих була вже у плейстоцені.
3. Крім того, можливо, її русло прорізало Київське плато саме там, де був дрібний тектонічний злам.
4. Крім того, на її формування вплинула внутрішня ерозія лесових пород і зовнішні гідроудари під час льодовикових трансгресій і тд повеней в долині Дніпра.

ПРИПУЩЕННЯ
ДОЛИНА Р. КОБРИНА — результат паралельної дії геологічної процесів та перманентної водної ерозії в пізньому плейстоцені-голоцені.
Іншими словами, на факт її появи впливали як невеликі тектонічні розломи так і ерозія лесових порід в процесі формування долини Дніпра останні 120-10 тис. років.
Отже, гіпотеза про те, коли, чому і як могла виникнути долина річки Кобрина, в котрій знаходиться сучасний Обухів +-зафіксована.
Вона модальна, а відтак передбачає як хронологічний континіум, так і низку взаємодоповнюваних паралельних і послідовних факторів впливу.
Йдемо далі.

ГРУНТИ
Який тип грунту домінуючий на Київському плато, взагалі і в Обухові, зокрема? Це так звані «лесові породи», котрі в народі називають «глиною».

Що таке лес?
Лес — це пилуватий, слабо зцементований суглинок, який осаджувався з повітря у сухому, вітряному кліматі.

Леси Київського плато: коли і як виникли?
1. Час формування: 100–10 тис. років тому, під час льодовикових епох.
2. Походження: вітрове. Після відступу льодовика на півночі Європи, велика кількість пилу переносилась вітром і осідала на підвищених ділянках, таких як Київське плато.
3. Потужність: шар лесу на плато сягає 10–30 метрів, місцями більше (звідси і «гори»).

Структура і властивості:
1. Лес легко піддається ерозії — саме тому в Київському плато багато яруг і балок.
2. На лесових відкладах формуються найродючіші ґрунти — чорноземи й темно-сірі лісові ґрунти.
3. Лес забезпечує добру водоємність і аерацію — це сприятливі умови для сільського господарства.
4. Але водночас ландшафт є уразливим до зсувів і вимоїн через пористу структуру порід.

Географія:
1. Лесові породи вкривають майже всю поверхню Київського плато — зокрема в районах Обухова, Василькова, Вишгорода, Кагарлика.
2. На півночі їхня потужність менша, бо ближче до Дніпровської низовини.

ПІСОК
Довга піщана дюна між Києвом і Обуховом, яку можна простежити на супутникових знімках як підвищення зі світлими ґрунтами та сосновими лісами, — ймовірно є результатом декількох геологічних процесів, у тому числі й катастрофічних подій.

Що це за піщана дюна?
1. Вона тягнеться із заходу на схід уздовж траси Київ–Обухів (райони Підгірці, Таценки, Лісники, Ходосівка, Новообухівське шосе).
2. З погляду геології, це піщаний вододільний вал, ймовірно дюнного походження.
3. Складається з дрібного кварцового піску, майже без супутньої фракції.
Походження дюни — версії

ВЕРСІЯ 1: Вітрова
1. У пізньому плейстоцені, коли рівень ґрунтових вод був низьким, а рослинність — бідною, вітри розвіювали відкриті алювіальні піски після зниження рівня Дніпра.
2. Таким чином і сформувалися лінійні дюнні вали на межі Київського плато та долини Дніпра.

ВЕРСІЯ 2: Гідроудар
1. Дійсно, близько 13–11 тис. років тому існував льодовиковий бар’єр північніше Києва (у районі сучасного Полісся).
2. Після його прориву — величезні об’єми води з палео-озера або річкового басейну могли прорватися південніше, завдавши катастрофічного гідроудару.
3. Такий удар міг змити пухкі породи, перенести маси піску на вододіли й сформувати валоподібні тераси та дюни.

ВЕРСІЯ 3: комбінація
1. Під час трансгресій і проривів палео-Дніпра — утворення базових валів із відкладенням піску в межах розливу.
2. Після відступу вод — вітрове перенесення піску в умовах холодного клімату та відсутності лісу.
Ця дюна, імовірно, частково пов’язана з катастрофічним гідроударом після прориву палео-Дніпра, однак основна її форма сформувалася внаслідок еолових процесів після деградації льодовика. Це — унікальна пам’ятка льодовиково-післяльодовикової геоморфології.
***
“ПІЩАНА”
1. Колись я думав, що топонімічна першооснова це урочище Піщане. Але ніколи не читав і не чув про нього.
2. Потім була версія, що це назва кутка. Але, здається, такого там теж не було.
3. Пізніше я натрапив на згадку села Піщане в археолог. праці акурат там, де зараз однойменний мікрорайон. Списав це на археологічні неологізми 70-80х, котрі з якихось причин не використовували зафіксовані в усній традиції місцеві топоніми, натомість видумували свої (село Піщане, гора Козарів Шпиль, джерело Нетека). Думаю, були й інші. Відділити їх від місцевих – цікаве питання.

Попри це топонім «Піщана» закріпляється в розмовній мові приблизно з 80-х 20ст в процесі забудови колишніх «Хуторів». Так на зміну топоніму, котрий позначав дисперсний характер розселення і документально фіксований ще з початку 20 століття приходить заснований на найбільш характерній ознаці цієї території – піску. Так «Хутори» стають «Піщаною». Щоправда мені досі не дуже зрозумілий жіночий рід топоніма.

Так чи інакше за моєю робочою версією пісок в Обухові – результат одного з «кінців світу» в часи «фінального палеоліту» – 12-13 тис. років д. н.е. – гідроудару, котрий НАМИВ «піщану косу» від Києва до Трипілля. І на котрій зараз стоять Підгірці, Конча-Заспа, Козин, Таценки, Українка.
Котрий ЗАСИПАВ долину Кобрини де більше – де менше і сформував кілька невеликих «піщаних гір» (терас) – як мінімум від в’їзду в місто і до Школи. Плюс засипав піском частину вододілу від Нещерова до Обухова.
Можу помилятися, але, здається, гіпотеза про цю катастрофу може пояснити незначну кількість палеолітичного археологічного матеріалу в долині Дніпра – його просто змило.
Приміром, в наших краях це поодинока стоянка мисливців на мамонтів біля Копачева. Потім – хіатус і вже за пару тисяч років темними борами ПраОбухова ганяють за кабанами затягнуті у шкіру тіпИ з таценківської мезолітичної культури.

Але, це вже інша історія.

Notice: Undefined variable: readAlsoLabel in /home/socport/obukhiv.info/www/site/templates/blocks/BlockTypeRelated/rss.php on line 3

• "Ранок на Трипільській кручі", 1955

• Друга вар(ь)ка: чому хороший медовар повинен заміряти свій продукт

• "Позор джунглям": чому село Білорогодка може, а місто Обухів – ні

• "Городок" – фортеця чи кладовище: нова версія

• "Стайки" у Косинки – родимка на обличчі степового бога

Source link