Коли ви востаннє робили студійні фото?

image
7 Лютого 2019, 14:48
Поділитися:

Автор Visnik, Опубліковано: Лютий 7th, 2019

Популярність соціальних мереж дала поштовх розвитку фотомистецтва. Кожен хоче відчути себе «зіркою» і отримати фотографії як з обкладинки журналу. Сімейні, весільні, для вагітних, дитячі, костюмовані фотосесії, love story – це далеко не повний перелік послуг, які пропонують сучасні фотографи. Хоча й раніше люди робили студійні фото. В старих альбомах обов’язково знайдуться декілька дитячих світлин, з випускного, весілля чи відпочинку на морі. А коли востаннє зверталися до професійних фотографів жителі міста й району?

Марина Кутова, 23 роки, с. Гайшин:

– Я не люблю студійні фотосесії. Як на мою думку, то вони виходять не зовсім щирі, награні: ти приміряєш на себе чужі декорації, інтер’єри, навіть пози постановочні. У тому немає мого життя. Хоча картинка, може, комусь і гарна. Але звісно, що мати красиві фотографії, а не селфі на мобільнику, хочеться. Тож якісну професійну фотосесію я ціную. З моїм хлопцем таку замовляли минулої зими у фотографа Аліни Кисенко. Це були невимушені зйомки в засніженому лісі зі справжнім і неповторним пейзажем та нашими щирими емоціями.

Юлія Адаменко, 32 роки, с. Переяславське:

– Дитина навчається у сільській школі. Раз чи два на рік туди приїжджає фотограф. Пропонує зробити фото дітей на папері. Ото лише й робимо на згадку. Правда, ще буває потрібно на документи. Навчаюся в аспірантурі в Києві, то минулого літа робила. А практично в усіх інших випадках зараз фотографуємося на цифрові носії. Потім зберігаємо на дисках, флешках.

Робити, як колись, фото у студіях зараз і часу особливо немає. Та ще й невідомо, як воно потім вийде. Фотографуватися, скажімо, на смартфон можна скільки завгодно. І потім вибрати щось найкраще. Так, коли цифрових технологій ще не було, фотографувалися на «мильниці», а ще до того – на звичайні фотоапарати. То у сімейних альбомах фотографій у нас зібрано дуже багато, але не теперішнього періоду.

Олена Авраменко, 63 роки, місто:

– У 1977 році я вийшла заміж. На той час після розпису одружені пари разом із батьками та дружками їхали у фотомайстерню зробити кілька знімків. Під час розпису ми не фотографувались, бо не могли знайти фотографа. Фотостудія тоді розміщувалася у приміщенні нинішньої фабрики «Сотекс». Туди ж всі ходили робити знімки і на документи. Ці фото у мене і зараз зберігаються в альбомі. Цікаво, що у 2000 році виходила заміж донька, але її весільні фото зараз у значно гіршому стані ніж ті, які зробили нам у фотоательє.

Лідія Алієва, 25 років, місто:

– На початку листопада. Я тоді була на дев’ятому місяці вагітності. Хотілося, щоб залишилася пам’ять про прекрасний час, коли носила під серцем донечку Аміру. Фотографувалися з чоловіком у фотостудії Надії Мартюк. Дві будуарні сукні білого і темно-синього кольорів, спеціально для фотосесій вагітних, взяла на прокат. Скористалася й послугами візажиста й перукаря. Фотосесія обійшлася в 1800 гривень. А до цього в нас була весільна фотосесія три роки тому.

Ольга Калоша, 77 років, с. Улянівка:

– Найсвіжішою такою фоткою у нас в альбомі є знімок з весілля внука Саші. Він женився у Переяславі в 2012 році. Ось чоловік підказує, гуляли в школі механізації, бо треба був великий зал, щоб вмістить 180 душ гостей. Гарну Саша сім’ю створив, а працює інженером в «Укртелекомі». А ось попередня фотографія, яку в ательє робили, була з весілля доньки Світлани, Сашиної мами. Це був 1986 рік. Реєструвалися в Улянівці, а фото робили в Переяславі. Ну і в селі під час весілля теж найманий фотограф працював.

Іванна Ткачук, 20 років, місто:

– Студійних фотосесій у мене не було. Хіба що в дитсадку та в школі до нас приїжджали фотографи, обладнували щось типу студії, щоб зняти нас для альбому. Але то не рахується. У дорослому віці, тобто після школи, у мене було дві професійні фотосесії. Обидві – просто неба. Остання ось зовсім недавно була, на початку листопада, – в осінньому стилі. Локації – красиві переяславські вулички та «Стара гребля». Фотографував мене студент філфаку нашого університету, хороший фотограф Олександр Нікітенко. Наскільки я знаю, такі його послуги коштують 250 гривень, але мені фотосесію зробив безкоштовно. Я трішки соромлюся фотографуватися, утім, красиві знімки люблю, тому на двох фотосетах не збираюся зупинятися. Хотілося б сфотографуватися на засніженому березі Дніпра, це мало б казковий вигляд. Жодні студійні фото з цим не зрівняються.

Джерело: Вісник Переяславщини