Кочівне сміття Вороньківської ОТГ або Чому сміття зі Старого повертається в село та що робити зі стихійними звалищами?

image
11 Листопада 2022, 10:55
Поділитися:

Навіть війна не в змозі применшити актуальності та нагальності вирішення сміттєвої проблеми у громадах Бориспільського району. Поки офіційний Бориспіль займається питанням будівництва на землях громади сміттєпереробного заводу, закриття на рекультивацію Глибоцького сміттєзвалища-гіганта довелося відкласти на 3 роки. Адже інакше і місто, і села району мають усі перспективи потонути у власному смітті. Втім, навіть пролонгація роботи сміттєзвалища не допомогла Вороньківській ОТГ. Екологічні активісти стверджують — сміття громади не доїжджає до смітника, а їде назад у села або до найближчої лісопосадки. Чому так відбувається, розбиралися «Вісті».

До редакції завітали представники ГО «Група громадського впливу», що діє на території Вороньківської ОТГ, Марина Ліліченко та Наталія Каліченко. Крім питань екології, організація займається соціальними питаннями, захистом прав людини, а зараз ще й допомогою армії та ВПО.
Марина Ліліченко — громадська активістка, правозахисниця, адвокат Небесної Сотні та волонтер з 2014 р. Зараз разом із чоловіком проходить службу в лавах ЗСУ. Народилася та виросла у Борисполі, зараз мешкає у с. Старе Бориспільського району.

Стихійне сміттєзвалище висотою в 5 метрів

«Взагалі ми беремося за будь-яке питання, з яким до нас звернулися люди. Адже якщо прийшли до нас, то, вочевидь, не змогли вирішити його власними силами чи добитися цього від влади, — пояснює голова ГО Марина Ліліченко. — Організація заснована у минулому році, але вже встигла проявити себе. А ще виявила, що співпрацювати з головою Вороньківської ОТГ Любов’ю Чешко дуже складно, якщо не сказати неможливо. Нас вислуховують, навіть погоджуються, а потім — нічого, жодних реальних дій. Ще з минулого року ми намагаємося подолати сміттєву проблему у селі Старому, де проживаємо. Збираємося з активними мешканцями, прибираємо, замовляємо вивезення сміття на офіційне сміттєзвалище, але з часом смітники виростають знову й знову. Це безкінечний процес. Тому час винести питання на публічну площину».
За словами Марини Ліліченко, представники організації неодноразово відвідували виконкоми, комісії, сесії сільради, зверталися, просили втручання депутатів та членів виконкому — адже в громаді діє адміністративна комісія, яка може призначати «сміттєві» штрафи. Пропонували й встановити відеокамери в місцях, де постійно викидають сміття, або на під’їзді до них. Фіксація з наступним штрафуванням правопорушників не лише зменшила б бажання смітити, а й дала б надходження у сільський бюджет.
«Вороньківська ОТГ має заключений договір із Глибоцьким полігоном ТПВ. Спочатку сміття туди дійсно возили, але зараз, із метою економії, сміття, зібране в людей, повертається в село — своє або сусіднє. Таким чином, воно просто «кочує» в межах громади, між Вороньковом, Старим, Сошниковом та іншими селами, — стверджує голова організації. — У результаті на території ОТГ утворилася маса стихійних сміттєзвалищ — під лісом, під будинками людей, посеред села. Масштаби деяких вражаючі — так, стихійне звалище у Старому вже сягає 5 метрів. Більшості людей нецікаво, куди їде їхнє сміття, за вивезення якого вони щомісячно платять 50 грн, а занепокоєння виникає лише коли сміттєзвалище раптом виникає поруч із власним будинком. Ті, кому не пощастило мати такого «сусіда», вже не один рік звертаються до старости села та голови ОТГ з вимогою припинити це неподобство, але за цей час сміттєва гора продовжує рости. Більше того, її поповнюють сміттям автомобілі самого комунгоспу. Ми неодноразово фіксували це на відео. На офіційний запит про те, куди вивозиться сміття Вороньківської ОТГ, відповіді організація так і не отримала».

Кочівне сміття Вороньківської ОТГ або Чому сміття зі Старого повертається в село та що робити зі стихійними звалищами?

Увірвалися і терпець екологів, і нерви влади

«Якщо громаді невигідно возити сміття в Глибоке, треба вирішувати питання на місці, у власній громаді, але робити це цивілізовано. Сміття в будь-якому випадку необхідно утилізувати. Ми піднімали це питання на виконкомі. Утилізація законним шляхом — це відкриття полігону офіційно, згідно всіх державних нормативів, а не стихійне засипання сміттям сіл громади. Чи варто говорити, що й на це звернення жодної відповіді не було. Тоді терпець увірвався. Ми написали заяву на державну екологічну інспекцію, яка після перевірки видала Вороньківській ОТГ припис із вимогою в найкоротші терміни ліквідувати сміттєзвалище у Старому та утилізувати сміття. Лише через два тижні після отримання припису, після чергового нагадування в соціальних мережах, голова ОТГ приїхала подивитися на сміттєву гору», — розповідає Марина Ліліченко.
Втім, роботи з ліквідації сміттєзвалища так і не почалися. Минулого четверга активісти не пустили до звалища автівку комунальників, навантажену сміттям. Куди вона викинула сміття, не знає ніхто, адже до Глибоцького полігону так і не доїхала.
Натомість новина про припис екологічної інспекції так розлютила старосту села Старе Олега Некрасова, що він не стримав не лише емоцій, але й кулаків. Наслідком стали численні забої та струс головного мозку, підтверджений висновком судмедексперта, в активістки села та члена ГО Наталії Каліченко.
«Випадок зафіксований поліцією, внесений у реєстр, а кримінальне провадження по справі знаходиться на контролі в прокуратурі. Так само тримає на контролі це питання і голова ВГА Руслан Дяченко, адже мова йде про напад на громадську активістку з боку посадової особи», — розповідає вона.

«Хочемо жити в квітучому селі і докладемо до цього всіх зусиль»

За словами мешканців Старого, сміттєвій проблемі вже багато років. Ще при попередній владі для захоронення сміття вирили котлован, який потім, наповнивши сміттям, загорнули. А згодом навіть і котловани рити перестали. Нинішня влада замість вирішення проблеми продовжує діяти шляхом «найменшого спротиву», повторюючи дії попередників. Тому із року в рік масштаби лиха лише збільшуються.
Розповідають, що до голови Вороньківської ОТГ вже кілька разів приїздили потенційні інвестори з пропозицією поставити в селі сортувальну та переробну лінії. У Старому є закинута ферма, яку можна було б використати під цей вид діяльності. На жаль, домовитись не змогли. Так само ні до чого не привели переговори з Обухівським сміттєпереробним заводом.
«Всьому виною корупція та принцип «договорняків», — стверджує Марина Ліліченко. — Ще до того, як я офіційно зареєструвала тут організацію, намагалася співпрацювати з сільською владою по-товариськи — щось пропонувала, малювала плани, вносила пропозиції. Нікому це не було цікаво. Головне — клумба посеред села з фонтаном. І нікого не хвилює, що за 500 метрів від неї стихійне сміттєзвалище. Той самий фонтан зараз, в умовах перебоїв із живленням, не має практичного значення, адже ручну колонку біля нього так і не зробили, незважаючи на численні прохання мешканців. Проблеми людей не вирішуються, інвестиції не заходять. Голова ОТГ створила «взірцеве село» у Процеві, і саме за цим селом всі судять її діяльність, вважаючи, що такий самий вигляд мають інші села громади. А вони занепадають — Кийлів, Вороньків, Головурів…
У нас чудове село. Це й мальовничі місця, і береги Дніпра, ліси, історичні пам’ятки. При правильному підході Старе може стати меккою місцевого туризму. У нас активні й дієві люди, прекрасна молодь — постійно влаштовує зустрічі, свята для малечі, якісь квести, толоки. Вони ніколи не сидять без діла».
«Але ж не можна жити лише толоками й прибираннями, треба виходити на інший рівень, — продовжує думку колеги Наталія Каліченко. — Спочатку староста приходив на наші толоки, робив вигляд активного учасника, фотографував, робив пости у соцмережах. Та коли ми почали пропонувати зробити лавочки, дитячий майданчик, пішохідні доріжки чи відкрити громадську вбиральню, зробити водовідведення із зупинки, підтримка зникла. Давно просимо якщо не тротуари, то хоча б «лежачі поліцейські» в найбільш небезпечних місцях, економні LED-лампи для вуличного освітлення. На все «ні». Нами постійно не задоволені, бо, на думку сільської влади, ми постійно чогось хочемо. Звичайно, що хочемо. Тут живуть наші діти. Ми живемо і хочемо тут жити. Але хочемо жити в квітучому селі, і готові докласти до цього власних зусиль. Натомість бачимо або ігнор, або спроби всіляко завадити будь-якій ініціативі».

Довідково. Старе — село в Бориспільському районі, за 30 км від м. Бориспіль. Населення 3 тис. осіб. Розташоване неподалік Дніпра, на старій дніпровській заплаві. Неширока річка Карань відмежовує Старе від давнього придніпровського лісу з півдня. З півночі над сільським поселенням височіє стрімкий обрив, що його вимила у корінному березі колись могутня дніпрова течія. Природа навколишньої місцевості дуже красива. Деякі види рідкісних рослин, занесених у Червону книгу, ще можна зустріти у старинських лісах.
Проведені поблизу Старого археологічні дослідження засвідчують присутність людини на цій землі впродовж не менше чотирьох останніх тисячоліть. Найдавніші знахідки — уламки посуду доби бронзи, знайдено в урочищі Горби. Скіфські кургани, досліджені у 1962-1963 роках на території Старівської птахофабрики, датуються IV ст. до н.е. У західній частині села на високому мисі частково збереглися вали городища XII—XIII ст.
Важливо. «Вісті» готові надати слово й іншій стороні конфлікту — представникам влади Вороньківської ОТГ. Адже головне, щоб сміттєва проблема була вирішена якнайшвидше.

 

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Джерело: Газета «ВІСТІ» – Бориспіль. Новини. Інформація. Реклама