Хто жив на обухівській горі перед постанням Русі
З дрібного, але зауваженого:
АРХ. КУЛЬТУРА І ЕТНОС
1. Вчений дуже коректно вказує на те, що прямі асоціації археологічної культури з певним народом це часто лише припущення. Це цікаво, оскільки я завжди думав, що венедів ототожнюють із київської культурою. За його словами – це їх попередники зарубинці. А київська це анти (я думав, що анти це пеньківська).
ОБУХІВ, ЗАРУБИНЕЦЬКІ ГОРОДИЩА І САРМАТИ
2. По відношенню до зарубинців, а вони, нагадаю, присутні на кількох городищах в межах Обухова, він вказує, що причиною їх зникнення було проникнення до нашого лісостепу сарматів. Це цікаво, оскільки я майже не зустрічав праць про сарматів в цих краях, крім, знову таки, дуже умовного припущення про сарматський характер «тамг» на т.зв. «Обухівському камені» з арх.комплексу Обухів III.
РОЗВИВАЮЧИ ТЕМУ НА ПРИКЛАДІ ОБУХОВА II
3. Далі по темі. Проблему тотожності матеріальної культури і тд з певними етнічними групами досить добре розкриває все той же улюблений мною археологічний комплекс Обухів II, котрий, попри кілька серйозних досліджень починаючи ще з 70-тих 20 ст. не дав однозначної відповіді на наступні питання:
а) VIII-IX століття на горі в Обухові це волинцівська чи лука-райковецька культура?
б) відтак, це сіверяни, які прийшли з лівого берега Дніпра чи місцеві поляни?
в) хто став причиною краху місцевого, можливо, племінного центру, хозари (на поселенні зафіксовані залишки їх амфор, здається) чи поступова інтродукція до Наддніпрянщини тих, кого в робочій версії можна назвати «варягами»?
В усіх зауважених вище варіантах зустрічаються протилежні відповіді рівноцінно потужних археологів.
ФАБУЛА. БАЖАНЕ
4. Хотілося б щоб подібні фахові обговорення дійшли до правобережної Наддніпрянщини, оскільки, як мінімум, кілька локальних тем варті експертного публічного проговорення і властиво наукової фіксації гіпотез:
а) «фінальна бронза»: зникнення трипільців, розселення ямників і тд. Залишки «арійських» (ги-ги) курганів біля Обухова волають про це.
б) еволюція ранніх слов’ян від зарубинців (якщо вважати їх слов’янами) черед весь києво-черняхівсько-корчацько-пеньківський континіум до «волинців» і «райковців». В Обухові є сліди всіх їх.
в) Ну і трохи пізнього середньовіччя – раннього модерну в їх демографічній частині, котра хоча би мінімально окреслила би тодішні міграції на Середню Наддніпрянщину з Волині і Поділля, появу тут поселень татар і балтів, реколонізацію території після монголів, в цілому.