Хто труїть броварчан: серія «Підозрювані та винуватці»
У Броварах не байдужі містяни спільно з чиновниками об’єдналися в робочу групу та шукають підприємства, які труять броварчан. Кого знайшли, як «покарали» порушників та що роблять задля контролю ситуації забруднення атмосферного повітря в Броварах?
З початку червня мешканці міста скаржаться в соцмережах на постійні неприємні запахи, які посилюються вночі. Особливо нарікають на підприємства, розташовані в промисловій зоні міста. Саме звідти неодноразово містяни фіксують дим та надходження смороду, що труїть людей.
Одна із останніх фотографій від броварчан. Фото – Людмила Заворицька
Однак у результатах Броварського міськрайонного відділу лабораторних досліджень від 6 червня 2019 р. зазначено, що у відібраних пробах атмосферного повітря вміст шкідливих речовин не перевищує гранично допустиму концентрацію.
У свою чергу Український гідромеорологічний інститут ДСНС України в Київській області на основі обробки супутникової інформації повідомив, що «з високою ймовірністю можна стверджувати, що забруднення приземленого шару атмосфери у м. Бровари ( в районі Промзони) був наслідком перенесення продуктів горіння з району Гоголева та Требухова».
Та броварчани переконували, що труять їх зовсім не мешканці Гоголева чи Требухова, а місцеві підприємства.
У середині червня Броварська міськрада звернулася в Державну екологічну інспекцію України з проханням провести перевірки підприємств, розташованих на території Броварського району щодо дотримання вимог чинного природоохоронного законодавства. На що в інспекції повідомили, що у них немає підстав для проведення позапланової перевірки підприємств. Зокрема, відсутні звернення з підтверджуючими порушення документами.
Для оперативного реагування та фіксації фактів диму та іншого смороду, у Вайбері було створено групу з активістів, профільних працівників міськвиконкому та журналістів, куди, окрім «Контакт-Центру», надходила інформація про задимлення у місті.
На сторінці «Контакт-Центру» опубліковано кілька відео з рейдів робочої групи, створеної в середині червня за дорученням мера з представників Броварського районного відділу лабораторних досліджень, управління інспекції та контролю, «Контакт-центру» для проведення апаратних вимірів стану забруднення атмосферного повітря. За словами головного еколога міста Юрія Жимайлова, задля ознайомлення з процесом виробництва, зокрема на Промзоні, робоча група побувала на понад 30 підприємствах. Як стверджують члени робочої групи, усі ці підприємства мають дозволи на викиди забруднюючих речовин. Також під час рейдів члени робочої групи вказують: ніяких «авральних неприємних запахів» не відчули.
Головний еколог міста зауважує, що протягом місячних рейдів зафіксували сліди від спалювання сміття лише на 5 підприємствах міста. «На гарячому» спіймали лише одне – на вул. С. Москаленка, 16 (навпроти вул. Олімпійська). Там працівники підприємства з виробництва пластикових вікон спалювали мішки з відходами, позаяк переїжджають на інше місце. Таких мішків, приготованих до спалювання, комісія виявила ще 8. На виклик прибули пожежники та правоохоронці. Пожежники загасили вогнище, поліція склала на порушників протокол.
Фото – Юрій Жимайлов
Фото – Юрій Жимайлов
До речі, це вже другий протокол на одну й ту ж особу, яку фіксують під час спалювання відходів. Та порушники продовжують діяльність.
У Броварах фірма з виробництва металопластикових вікон не єдиний потенційний забруднювач повітря. Кілька днів тому депутат Верховної ради від 97-го виборчого округу Павло Різаненко разом із активістом Максимом Дяченком за допомогою квадрокоптера виявити та зафіксувати джерело диму на території заводу будівельних конструкцій (БЗБК), де розташоване ТОВ «Гудлайф».
Як повідомив журналістам «Трибуни» член наглядової ради БЗБК Назарій Віталійович, ТОВ «Гудлайф» (керівник – Іван Могильний) орендує частину землі на території заводу близько двох років. Основний вид діяльності підприємства – утилізація відсортованих матеріалів. Безпосередньо на території орендованої ділянки складовано гори шин. Тож, що саме горить, як видно з відео, здогадатися не важко.
Інші види діяльності підприємства – збір небезпечних та безпечних відходів, обробка та утилізація безпечних відходів. Про те, що на орендованій території відбувається спалювання відходів виробництва, у наглядовій раді БЗБК знають, але в підприємства є всі документи та дозволи на провадження підприємницької діяльності, каже пан Назарій. Якщо компетентні органи доведуть факт забруднення підприємством повітря, в наглядовій раді обіцяють переглянути договір оренди із ТОВ «Гудлайф», який закінчується навесні 2020 року. У свою чергу Павло Різаненко з наданими відеодоказами звернувся в екологічну інспекцію столичного округу щодо необхідності перевірки цього та ще кількох інших компаній на дотримання вимог чинного природоохоронного законодавства.
Як повідомили члени робочої групи, викидів у підприємств на Промзоні вони не зафіксували. Містяни обурюються: вони бачать, звідки дим, а у чиновники – ні. І найбільше нарікають на ТОВ «Орієнтир-Буделемент», звідки, за словами людей, чутно «запах гашеного вапна». Та вимагають виїздити на місця викидів неприємних запахів відразу після того, як надходять сигнали (фотографії та повідомлення), а не наступного дня чи через кілька днів. У свою чергу міський голова стверджує, що «Орієнтир-Буделемент» не винний і запропонував охочим відвідати підприємство та на власні очі побачити технологію виробництва газобетонних плит.
9 липня охочим активістам, представникам міськради, профільним спеціалістам та журналістам на ТОВ «Орієнтир-Буделемент» провели екскурсію.
Як вказує аналітична система Юконтрол, основний вид діяльності «Орієнтир-Буделемент», що зареєстроване в Броварах на бульв. Незалежності, 28-А понад 10 років, – виробництво будівельних виробів із бетону – газобетонних блоків під торговою маркою «Стоунлайн». Керівник підприємства – Андрій Дунебабін, власники – кияни: Шпиг Федір та Андрій (батько та син). Директор розповів, що їхнє підприємство працює цілодобово і має замкнутий цикл виробництва. Для виробництва газобетонних блоків використовують місцевий пісок, вапно, цемент, алюмінієву пасту.
Директор ТОВ “Орієнтир-Буделемент” Андрій Дунебабін
А от завод для виробництва вапна на підприємстві не працює – вийшов із ладу, повідомив директор. Вапно і пісок купують та перемолюють. Директор запевнив, що увесь процес виробництва відбувається в закритому просторі й вони дотримуються мінімальної санітарної зони (500 м): найближчий будинок знаходиться на відстані понад 600 м.
За словами директора, підприємство ТОВ «Орієнтир-Буделемент» має необхідні екологічні дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами. Останній дозвіл отримали у грудні минулого року і дійсний він протягом 7 років. Перед наданням дозволу міністерство екології зробило виміри повітря по 19 позиціях і порадило регулярно контролювати показники лише по 4 із них: пилу, діоксиду азоту, діоксиду сірки, діоксиду вуглецю. Ці показники, запевняє директор, не доходять до визначеної межі.
Як впливають ці забруднювачі на організм людини, можна прочитати ТУТ.
На заводі є багато джерел стаціонарних викидів, які передбачені технологією, розповів директор, однак на всіх них є 34 рукавні фільтри з ефективністю роботи 98%-99%. На сьогодні функціонує 22, а 12 – не діють, позаяк завод із виробництва вапна законсервований. За вимогами законодавства, фільтри мають змінювати раз на рік, але вони змінюють частіше – через 6-9 місяців, зазначив Андрій Дунебабін. І на це витрачають у рік близько півмільйона гривень. Головними джерелами викидів свого підприємства директор назвав технологічні установки, де є пил, і два котли, які виробляють пар для забезпечення підприємства. Однак пар повертається у систему утилізації (охолодження) конденсату, каже директор. «У нас не може бути викидів, бо у нас лише одна труба, яка стоїть на котельні для пару, а висока труба – від старої котельні й роками не працює», – зазначив Андрій Дунебабін.
Однак під час екскурсії підприємством, зокрема, біля цехів, де перемолюється на борошно мокрий пісок, був відчутний стійкий різкий запах.
Загалом працівники, переважна більшість із яких – молодь, працювали без захисних масок, хоча і мали їх у наявності, та одягали їх лише тоді, коли побачили екскурсію. Яка плинність кадрів та рівень захворювання працівників на легеневі та інші хвороби, пов’язані з органами дихальної системи, – відслідкувати складно. Як і той факт, яка концентрація діоксидів та на яку відстань поширюється.
За даними спостережного посту Центральної геофізичної обсерваторії (ЦГО), яка розташована в Броварах на С. Петлюри, 20 (район теплиць), протягом 2014-2017 років щомісячно спостерігався вміст діоксиду азоту, що перевищував середньодобові значення ГДК забруднюючих речовин для населених пунктів.
Матеріали надіні Іриною Веремчук
ГДК – гранична допустима концентрація (разова на момент проведення замірів). Варто порівнювати середньомісячну концентрацію.
Діоксид азоту характеризується високою токсичністю. У повітрі, навіть перебуваючи у відносно невеликих концентраціях, здатний приводити до істотних змін в організмі людини. Є гострим подразником та характеризується загально токсичною дією. Впливає в основному на органи дихальної системи. Залежно від концентрацій спостерігаються різні наслідки — від слабкого подразнення слизових оболонок очей і носа до набряку легень. Також може призводити до змін складу крові, зокрема, сприяє зменшенню вмісту гемоглобіну.
Та скоро в Броварах можна буде точно визначити забруднювачів повітря, запевняє Юрій Жимайлов. Ще в 2017 р. чиновники разом із фахівцями Броварського районного відділу лабораторних досліджень розробили «Програму охорони навколишнього природного середовища на 2017-2019 роки», яка передбачає встановлення мережі автоматичних станцій контролю за станом атмосферного повітря. Того ж року місто виділило на Програму 200 тис.грн. За ці кошти Центральна геофізична обсерваторія провела моніторинг стану повітря та виявила найбільш забруднені в Броварах місця. На цьому все і затихло, адже в 2018 р. із бюджету міста на Програму не було виділено жодної копійки. І лише цього року Програму профінансовано на 2 млн грн. Загалом Програму з екології в 2017 році чиновники оцінили в 7, 6 млн грн. Як повідомив Юрій Жимайлов, наразі триває процедура закупівлі обладнання для мережі автоматичних станцій. Уже до кінця року в Броварах мають установити 3 станції безперервного контролю за станом атмосферного повітря, які розташуються в районі Промзони (по вул. Металургів). Вони зможуть контролювати повітря за основними 4 показниками (можна побачити у таблицях вище, – авт.) та допоможуть чітко визначати сектор, звідки відбувається забруднення повітря, а відтак, конкретно визначити підприємство-забруднювач.
Наразі члени робочої групи на 90% «вирахували», яке ж підприємство на Промзоні труїть містян із початку червня. Однак «на камеру» журналістам не озвучують, адже, як кажуть, «за руку не спіймали». Єдиний підтверджуючий аргумент – після індивідуальної бесіди з керівництвом цього підприємства, скарги на дим та неприємні запахи із Промзони від містян призупинилися. Принаймні, на кілька тижнів.
Інші матеріали «Трибуни» про екологію Броварів:
1.Екологія Броварів «на мапі»: аналіз якості повітря по районах
2.Екологія Броварів «на мапі»: місця-рекордсмени по забрудненості
3. Екологія Броварів: броварчани не проти забруднення повітря?
4.Екологія міста: як життя в суцільному «чаді» позначається на здоров’ї
Фото – авторки
Джерело: Трибуна Бровари
Відео
