Хто сховав гуманітарну допомогу на базі відпочинку біля Юркового озера?

Після появи у інтернеті інформації про те, що на базі відпочинку біля Юркового озера під відкритим небом псуються гори медичних засобів і препаратів, вже наступного дня туди потяглися відвідувачі — від пересічних бориспільців та волонтерів до представників міської влади, поліції та ЗМІ. Побачене можна охарактеризувати одним словом: «Жах». Побували на місці події і «Вісті». Шокуючі картинки з натури

Інтернет і сьогодні видає рекламу про базу відпочинку «Юркове озеро» на території Бориспільської громади. Це територія за кільцевою дорогою, у районі, де на неї виходять вулиці Бежівка і Коцюбинського. Дорога до бази починається навпроти виїзду з вулиці Коцюбинського. З одного боку там поле, з іншого — дерев’яні будиночки, розташовані літерою Г, які колись дійсно слугували базою відпочинку біля невеликого природного мальовничого озера.

Сьогодні при вході на цю територію поряд із будиночками відкритим стоять ящики із медичними мазями, далі рядком «вишикувалися» діряві намети, у яких гамузом скидані і медичні препарати, і запечатані хірургічні набори, і медикаменти, і перев’язувальні матеріали, а ще — ортопедичні засоби: корсети, лангети, бандажі… Через віконне скло можна побачити, що всередині будинки теж забиті «під зав’язку» всіляким крамом: медикаменти, білизна, рушники, ящики з ліками, навіть комп’ютерна техніка та ще багато іншого. За наметами у бур’яні стоять буржуйки, зварені із газових балонів, і похідні пічки для приготування їжі на вогні. Усе це згодилося б на фронті, але воно туди не доїхало, осівши під Борисполем. Дещо вже просто згнило. 

 

Вражають розкидані по всій території основи для маскувальних сіток. У той час як бориспільські волонтери по копійці «колядують» донати, щоб придбати сітки для основи, тут вони просто валяються під ногами і гниють.

На перший погляд здається, що територія безлюдна та давно закинута. Та виявляється, це не так — у одному з них живе людина, яка називає себе власницею господарства. Здається, навіть гоголівський Плюшкін жив охайніше. Навколо жилого будинку — посуд із засохлими недоїдками, пластикові пляшки із перекислим молоком, біля доріжки під будинком — напіврозірваний поліетиленовий пакет із опаришами (очевидно, до цього у ньому було м’ясо). Запах тухлого м’яса відчувався і в іншому місці поряд із будиночком. Зате худющий собака, прив’язаний ланцюгом біля будки-причепа, облизував голі кістки. Живуть на території і інші тварини, і не можна сказати, що у них доглянутий вигляд. 

Неподалік від жилого будиночка помічено упаковки з іще не простроченими ліками. От тільки невідомо, скільки вони лежали на вулиці, накриті клейонкою. Упаковки пакетів із продуктами, зокрема, макаронами у пластикових пакетах — також на вулиці. Поліетиленові мішки з одягом та іншим текстилем — взагалі без жодного накриття. Коробка із дорогим дитячим харчуванням теж стоїть практично незахищеною від примх природи.

«Вісті» були на місці разом із комісією, до складу якої, зокрема, входили представники міської влади. У замкнені будиночки комісія не заходила, але у жилому будинку деякі двері були відчиненими. Кімната виявилася приміщенням, невелику частину якого займали туалетні кабінки. Судячи з усього, діючою була тільки одна кабінка. Сусідня була заставлена коробками. Коробки ніхто не чіпав, а зверху дві були відкриті: у одній побачили інсулінові шприці, у сусідній — окопні свічки. Тут же у приміщенні стоять ящики з вітамінами, за терміном — придатними для використання, медичні набори та обладнання, ортопедичні вироби. 

Прямо на сонці стоять пластикові куби для води, ємністю 1 тонна. Так само проти неба, хоча і в тіньку, знаходяться дві пластикові ємності для польового душу. І все це — лише невелика частина побаченого. 

Офіційна думка — база незаконна, земля державна

Про статус території «Вістям» розповів секретар Бориспільської міської ради Владислав Байчас, який теж був на місці події. Він повідомив, що раніше територія знаходилася у адміністративних межах села Іванків, але поза межами села, поза зоною відповідальності Іванківської сільської ради. Коли Іванківські землі увійшли до Бориспільської територіальної громади, ділянку мали передати громаді. Але не передали. У 2013-му році прокуратура через суд визнала забудову незаконною. Зараз місто займається документацією, щоб забрати землю у комунальну власність. 

Власник будівель помер. Хто наразі є господарем майна, невідомо. Ситуацію має вивчити комісія. 

Парадом командує благодійний фонд «Мавка»

У людини, яка називає себе хазяйкою на території — голови фонду БО «Міжнародний благодійний фонд «Мавка» Ірини Войтенко — свій погляд на події.

Першу половину дня вона була у від’їзді. Приїхавши, повідомила, що їздила забрати ліки, які польські волонтери передали для фронту. Жінка запевнила, що має документи на всі ліки та фотозвіти до кожної ампули. Також наголосила, що має документи на кожен із автомобілів, що знаходяться на цій території — вони підготовлені, щоб везти допомогу на фронт. Усю інформацію вона озвучує на підвищених тонах, відразу зайнявши захисну позицію. 

«Те, що зараз відбувається — просто рейдерське захоплення бази, — переконує пані Ірина. — Документи на базу у нас є. Власники передали її волонтерам для використання. Передала донька власника особисто — згідно акту прийому передачі. Коли я сюди прийшла два роки тому, у нас не було ні води, ні електроенергії. Я неодноразово намагалася підключити сюди електроенергію. Не змогла це зробити. Тоді мені наші німецькі партнери надали сонячні панелі, щоб тут можна було знаходитися. Щоб хлопці могли заїхати, переночувати, поїсти, відпочити. Така можливість для військових надається цілодобово. До мене їхали волонтери з Чехії, з Польщі, з Нідерландів. У мене могли переночувати усі, кому це було потрібно.

Коли до нас завітав один із колишніх бориспільських депутатів Ярослав Годунок, який хотів, щоб на полі поряд могли хлопці тренуватися запускати дрони, я думала, що він представляє військових. За його рекомендацією сюди приїхала школа (дронів — ред.). З’ясувалося, що школа приватна, вони беруть гроші з військових. Після цього у мене почалися проблеми».

Жінка також коментує намети з гуманітарною допомогою. За її словами, там зберігалася допомога, яку періодично забирали волонтери. Потім у наметах розмістили допомогу з фури, яка просто була залита водою, намагалися її висушити. Лежала вона там місяців чотири-п’ять. Але якось за два дні намети розлізлися, просто розтанули на очах. Ірина впевнена, що їх полили якоюсь речовиною, і вона переконана, що знає, хто до цього причетний. 

Волонтерка довго шукала у телефоні копії документів, які підтверджують її право працювати на території бази. Паралельно вона обурювалася, звертаючись до членів комісії і до поліції: «Ви прийшли до мене на територію, ви відкривали мої машини. У мене повідкривали упаковки з вантажами. Забирайте сторонніх людей з моєї території, потім будемо розбиратися. Прийміть у мене заяву, що мене грабують…» До «сторонніх людей» пані Ірина віднесла усіх посадових осіб міста, присутніх на місці пригоди.

Безіменний захисник

Прибув на місце і «захисник» волонтерки — чоловік у вбранні кольору військової форми, але без розпізнавальних нашивок, представився військовим і розкидався звинуваченнями на адресу усіх присутніх: «От я зі сторони сюди прийшов, і у мене таке враження, що ви шакали. Навіщо ви сюди прийшли? Ви тут збіглися, як шакали». Себе він не назвав. Під звинувачення потрапили і присутня бориспільська волонтерка, і представники ЗМІ та міської влади, які намагалися розібратися із проблемою і вирішити її якомога більш безболісно. Владислав Байчас намагався донести до опонента інформацію про те, що хоч база і не має законних підстав для свого існування, зараз питання не про це, а про гуманітарну допомогу, яка не доїхала (і більша частина якої вже не доїде) до військових. Опонент перебивав його на півслові і як мантру повторював, що базу просто хочуть «віджати». 

Обставини встановлюються

Офіційно для преси коментар надав заступник Бориспільського міського голови Дмитро Гопанчук: «Ми не знали про те, що тут знаходиться волонтерський пункт, адже територія поза межами міста Бориспіль. 

Ця земельна ділянка є державною власністю. За наявною сьогодні інформацією вона нікому не передавалася. Дозволів на волонтерську діяльність на цій території ні міська рада, ні будь-хто із посадових осіб не надавав. Створена комісія, до якої увійшли представники міської влади, у тому числі я. Для встановлення всіх обставин була долучена поліція».

Представник поліції був небагатослівним: «Ведуться слідчі дії, буде проведена перевірка, відібрані зразки для аналізу».

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Джерело: Газета «ВІСТІ» – Бориспіль. Новини. Інформація. Реклама