Хімія води: учителів хімії бориспільських шкіл познайомили з роботою Бориспільводоканалу

Знайомство зблизька

Для семінару вчителів хімії шкіл Бориспільської громади, який проходив на базі Бориспільського ліцею «Альта», було обране нестандартне місце проведення. Педагогів запросили на територію першого водозабірного вузла КП ВКГ «Бориспільводоканал», де вони мали змогу познайомитися з процесом підготовки води на шляху від свердловини і до кранів у наших оселях. Інформацію надавали працівники підприємства на чолі із його директором Олександром Ганушем. В рамках зустрічі до бориспільських учителів приїхав спеціальний гість — професор, кандидат технічних наук Володимир Остапенко, який свого часу спроектував для Борисполя станцію знезалізнення води. Колись він працював в Інституті колоїдної хімії і хімії води та в Інституті міського господарства.

Олександр Гануш звернув увагу присутніх, що будівельна частина водозабірного вузла була зведена у 1970 році. Цю дату, викладену цеглою, можна побачити на стіні будівлі, у якій розташоване серце водозабірного вузла — насосна станція.

Керівник розповів, що сьогодні на території водозабірного вузла знаходиться два резервуари чистої води (РЧВ) — на 3 тис. куб. м і на 3,5 куб. м води. На території водозабору розташовані 4 свердловини, інші знаходяться неподалік. Загалом, є три санітарні зони, де качають воду 12 свердловин. Місто має ще два водозабірних вузли, де є резервуари чистої питної води. Загальний об’єм резервуарів забезпечує необхідний для міста добовий об’єм води у 10 тис. куб. метрів. Воду Бориспіль добуває із з двох водоносних горизонтів — 35% із юрського (300 м) та 75% із сіноманського (150 м).

Знезалізнення — просто і ефективно

Цього дня одним із головних об’єктів уваги гостей-педагогів була станція знезалізнення. Професор Володимир Остапенко детально розповів, як працює його розробка. Він зазначив, що тут використовується метод спрощеної аерації: заглиблені насоси качають воду зі свердловин на верхню точку станції знезалізнення. Вода падає через гребінку (це схоже на душову лійку великої площі) безпосередньо на фільтр. У підземній воді залізо знаходиться у двохвалентному стані, його жодним фільтром затримати неможливо. При проходженні через гребінку вода має додатковий контакт з повітрям і збагачується киснем, за рахунок чого залізо окиснюється до трьохвалентного і вже затримується на цеолітових фільтрах. Також під час аерації вода за рахунок віддування позбавляється від сірководню, який присутній у підземних водах. Вчителі підіймалися до верхівки станції знезалізнення і з підвітряної сторони могли відчути запах сірководню. Висота цеолітових фільтрів приблизно 1,8 м. Вода проходить через них самопливом і потім подається у резервуари чистої води, де відбувається знезараження. Звідти насосами подається в мережу.

Щоб вода була безпечною

Із тим, як відбувається знезараження води, присутніх познайомив начальник лабораторії Віталій Цівун. Він розповів, що Бориспільводоканал був одним із перших водопостачальних підприємств, які для знезараження води перейшли на безпечний гіпохлорит натрію (NaClO). Він показав склад, де без доступу світла зберігаються кубові ємності з розчином цієї солі. Ніяких дотикових умов для зберігання ця сполука не потребує. У відповідь на запитання журналіста щодо витрат дезінфікуючої речовини, Віталій Цівун повідомив, що на добу використовується приблизно 75 літрів гіпохлориту.

Під час відвідин лабораторії керівник розповів, як часто відбираються проби води для аналізу, які параметри аналізуються. Вчителі жваво цікавилися обладнанням лабораторії, ходом проведення аналізів.

Але окрім очищення і знезараження води, ще одним важливим завданням для водоканалу є доставити воду споживачам так, щоб вона не назбирала бруду «дорогою», зокрема, проходячи старими трубопроводами. Коли Олександр Гануш запросив гостей до серця подачі води — насосної станції, яка подає воду в місто, він розповів, що сьогодні тут встановлені сучасні насоси, які підключено до частотних перетворювачів. Ці насоси набирають оберти поступово, при цьому не буває гідроударів, які могли зірвати наліт всередині труб (а у старих трубопроводах він суттєвий) і негативно вплинути на якість води.

Так співпало, що семінар відбувався напередодні важливих для підприємства регламентних робіт — очищення і промивання резервуарів чистої води та водопровідних мереж. Мешканці міста ці два дні, коли подача води у оселі припиняється, традиційно називають хлоруванням води. Проводяться такі регламентні роботи двічі на рік. Олександр Гануш наголосив, що для якісного промивання наших старих мереж необхідно заповнити їх на певний час концентрованим дезінфікуючими розчином.

Бориспіль і без світла буде з водою

Гостям показали електростанцію, яку міська рада придбала для підприємства на випадок блекауту. У разі відсутності електроенергії вона вмикається протягом 3-7 секунд. Підстанція запускається і підключається автоматично. Але під час тривалого блекауту цілодобово воду подавати не вийде, воду даватимуть по годинах, бо не справлятимуться каналізаційно-насосні станції — не на кожній із них є генератори.
Після завершення практичної частини роботу семінару по темі хімії води та інших питаннях продовжили в актовій залі Бориспільводоканалу.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Джерело: Газета «ВІСТІ» – Бориспіль. Новини. Інформація. Реклама