Ірпінська прокуратура викликала на допит 17 працівників міської ради

До Ірпінської прокуратури викликали 17 працівників
міської ради та її виконкому на допит з приводу одноденного бойкоту, оголошеного
ними минулого тижня на знак протесту проти свавілля прокурорів. Про це
повідомив на своїй сторінці у фейсбуці голова Інвестиційної ради Ірпеня, лідер
партії «Нові обличчя» Володимир Карплюк.

«Після того, як
депутати Ірпінської міської ради звернулися до Державного бюро розслідувань
щодо неправомірного тиску з боку Києво-Святошинського місцевого прокурора Юрія
Дмитруня, він почав тиснути на працівників міської ради. Сьогодні на допит до
Ірпінської прокуратури викликали 17 співробітників міської ради та виконавчого
комітету, щоб запитати їх, чи оголошували вони бойкот корупційній Києво-Святошинській
прокуратурі та її керівнику Юрію Дмитруню», – розповів Карплюк.

Він зауважив, що «замовив допити 17 співробітників сам Дмитрунь, якого ЗМІ вже
давно називають “найбагатший прокурор України” через те, що він, за інформацією
журналістів, володіє понад 60-ма квартирами; щодо порушень з боку цього
прокурора вже подані відповідні заяви до ДБР, ГПУ та Генінспекції ГПУ».

Володимир Карплюк
наголосив, що працівники міської ради оголошували саме бойкот, а не страйк. При
цьому він відзначив, що українські держслужбовці нині неправомірно та всупереч європейським
нормам позбавлені права на страйки.

«Принагідно
розповім цьому “квартирному” прокурору про європейську практику можливої участі
посадових осіб у страйку, хоча страйку не було ніде, окрім однієї хворої голови,
– зазначив лідер «Нових облич». – Право трудящих громадян на страйк з метою
захисту своїх трудових і соціально-економічних прав та інтересів від порушень і
протиправних посягань гарантується статтею 44 Конституції України, тому
позбавлення державних службовців права на страйк суперечить засадам
конституційного ладу в Україні. Також
право на страйки гарантується п. D ч. 1 ст. 8 Міжнародного пакту
про економічні, соціальні і культурні права. Відповідно до ч. 4 ст. 6 Європейської соціальної хартії №163,
яка була ратифікована Україною 21 грудня 2006 року, державні службовці можуть
користуватися правом на страйк. Крім того, відповідно до міжнародних
стандартів захисту трудових прав, держслужбовці мають право на страйк. Держслужбовцям
гарантується право на страйк законодавством багатьох країн, серед яких Франція,
Італія, Канада, Швеція, Греція.
Також слід звернути увагу, що в заключних висновках Європейського комітету із
соціальних прав 2010 року наголошується, що відповідно до п. 4 ст. 6 Європейської соціальної хартії (переглянутої) ETS №163, яка
була ратифікована Україною 21 грудня 2006 року, державні службовці можуть користуватися
правом на страйк. До того ж, практика Європейського суду з прав людини
(зокрема, в справах окремих громадян – державних службовців проти Туреччини)
свідчить про те, що особливий статус державного службовця не має вважатися
обґрунтованою підставою для заборони участі останнього у страйках та
демонстраціях. Зокрема, розглядаючи справу за заявою державного службовця, який
був членом профспілки, Суд висловив думку про те, що держслужбовці, як і
працівники будь-якої іншої сфери,
можуть відстоювати свої права та привертати увагу громадськості у випадку їх
порушення шляхом участі в страйках і демонстраціях (справа “Карачай проти Туреччини”). Право на страйк є важливим та невід’ємним елементом права на
об’єднання у профспілки для держслужбовців у світлі ст. 11 Конвенції, про що
зазначив Європейський суд у рішенні “Ділек та інші проти Туреччини”. У справі “Демір
та Байкара проти Туреччини”
Суд зазначив, що держслужбовці не можуть бути виключені зі сфери застосування
ст. 11 Конвенції».

Водночас Володимир Карплюк ще раз
наголосив «правовому
невігласу, що ніякого страйку в Ірпінській міській раді не було».