Ігор Матіїв про «Розкішне весілля» у «Березілі» по-кіношному

27 березня світова спільнота відзначила Міжнародний день театру. У Бориспільському муніципальному театрі «Березіль» вже стало традицією на це свято дарувати глядачам нову виставу. Цього року прем’єра «Розкішне весілля».

Вистава за мотивами твору Р. Хоудона. Режисер — Ігор Матіїв — вибір вистави для Борисполя пояснює просто.

«Зараз скрутні часи, тому хочеться радості, комедії. Комедії веселої — молодіжної. Ми знаємо, що дуже багато молодих акторів грає в «Березіль», я знав цю п’єсу, то чому б ні? Тема одруження для молодих актуальна», — каже режисер.

За його словами, актори легко сприйняли виставу.

«Це молодіжна тема, їм зрозумілий конфлікт, персонажі, образи, ситуації. Ми швидко почали співпрацю», — говорить Ігор Матіїв.

Це четверта вистава, яку режисер ставить в бориспільському театрі. Три попередні: «Мина Мазайло», «Нові пригоди Червоної шапочки» та «Морозенко» пройшли із аншлагами.

«Якось зустрів знайомого із свого з театру ім. Франка. Він сказав, що в театрі Борисполя шукають режисера, чи не хотів би спробувати себе. Подумав — чому б ні? Приїхав. Це було минулої осені, — згадує Ігор. — Ледве знайшов театр, познайомилися із Світланою Валентинівною Бевз. Атмосфера мені сподобалась і так почалася співпраця».

Робота в маленькому театрі має особливості, зауважує режисер. Головні відмінності — кількісні: розмір сцени, і кількість акторів, які можуть одночасно на ній працювати, і кількість людей, яких можна задіяти.

«Це камерний театр. Тут немає театрального «господарства». Але те, що є, вдається наповнювати. Розумієте, його не можна порівнювати за розмірами і можливостями з Національним театром, з якимось Академічним театром. Але можна за суттю, в принципі. Тут є вистави, які кращі, ніж в Академічних Київських театрах», — зазначає Ігор Матіїв. — Тут ми працюємо більш кіношно. Тут видно і поворот голови, і погляд. Це мізансцени. Тому тут тонша гра, ніж на великій сцені. Мала сцена диктує інший спосіб існування, більш правдивий, я б сказав».

Бориспільський муніципальний театр подобається Ігору Матіїву, тут легко працювати, але…

«Я україномовний, колись працював в Донецькому театрі. П’ять років працював. Донецьк — місто російськомовне, але театр був україномовним. Худкерівник того театру ризикнув зробити україномовний репертуар. Глядачі спочатку «плювалися», були скандали. Але на виставах глядач втягнувся, і 96% репертуару лишилися українською. І це була правильна політика, на мій погляд», — згадує режисер і підкреслює, що сьогодні українцям недоречно маніпулювати мовним питання, виясняти, якою мовою постановка — це веде до конфлікту.

Театр — це виховання душі. Я бажаю «Березіль» ресурсу для втілення задумів, цікавих ідей і, звичайно, глядача. Більше глядача! Бо ми працюємо для нього. А глядачам — здоров’я, благополуччя, коштів на похід до театру і гарних вражень від наших вистав».

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Джерело: Газета «ВІСТІ» – Бориспіль. Новини. Інформація. Реклама