Голова комісії ЖКГ Київради Олександр Бродський — про тарифи, ремонти будинків, долю аварійних об`єктів і не тільки

Голова ПК Київради з питань житлово-комунального господарства та паливно-енергетичного комплексу Олександр Бродський розповів про те, як вирішуються проблеми з полігоном побутових відходів № 5, коли буде збудована нова станція аерації, чи братиме місто участь у ремонтах будинків та чи призначать ЖБК управителя.

Олександр Бродський

Олександре Яковичу, депутати Київради на сесійному засіданні звернулися до органів центральної влади з вимогою не підвищувати тарифи на послуги ЖКГ. На вашу думку, чи матиме це звернення позитивний результат?

Тарифи, зростання ціни на газ це — один із пріоритетів роботи нашої комісії. Проєкт звернення до центральної влади з вимогою не підвищувати тарифи на послуги ЖКГ підготувала наша комісія. І я вдячний колегам-депутатам, що вони його підтримали.

Нещодавно ми провели виїзне засідання у КП «Київтеплоенерго» — головному постачальнику тепла та гарячої води киянам.

Ситуація там дуже складна. Формуючи тарифи для населення за січень, на підприємстві фактично не знали їх собівартості. Адже у січні були відпущені ціни на газ (кубометр коштував близько 10 грн). Тому «Київтеплоенерго» не знало за якою ціною того місяця воно отримувало газ від «Укрнафтогазу». А платіжки були сформовані, виходячи з ціни 6,99 грн.

Наш мер Віталій Кличко, як голова Асоціації міст України, підписав меморандум з центральною владою. Суть цього документа у тому, що місцеві органи влади не підніматимуть тарифи на послуги ЖКГ, але, щоб теплопостачальні підприємства не виявляться збитковими, до початку нового опалювального сезону центральна влада має компенсувати їм втрати.

Отож, нинішнього опалювального сезону ціна на газ для населення підніматися не буде. Але, якщо центральна влада не компенсує втрати теплопостачальним підприємствам, то для них це може закінчитися банкрутством.

Моя позиція, як голови комісії ЖКГ та члена фракції «Батьківщина», наступна. Україна видобуває рівно стільки газу, стільки споживає населення. Тому було би чесно і логічно з невеликою рентабельністю (наприклад, 30%) продавати його населенню. Адже газ та інші корисні копалини є власністю народу. І у нас немає такого, як наприклад, в Норвегії чи Росії, коли вони продають більше газу, ніж споживають.

У Верховній Раді фракція «Батьківщина» вже зареєструвала відповідний законопроект. Якщо його підтримають, то суми у платіжках на гарячу воду та опалення будуть втричі меншими. Адже сьогодні відсоток комунальних платежів для населення у нас набагато більший, ніж у європейських країнах. Це дуже б`є по кишенях, особливо пенсіонерів.

Виїзне засідання комісії ЖКГ на ТЕЦ

Нещодавно ваша комісія проводила засідання у Підгірцях, на полігоні № 5 побутових відходів. У якому стані знаходиться стіттєзвалище? Які заходи там проводитимуться найближчим часом?

Полігон № 5 у Підгірцях — найбільше сміттєзвалище в Україні. Він працює майже 35 років і складається з двох ділянок-карт, загальна площа яких 65,2 га. За рік приймає понад 450 тис. тонн відходів.

Тривалий час полігон не експлуатували належним чином. Тому висота сміттєзвалища сьогодні сягає висоти 30-поверхового будинку. Але за останні роки міській владі вдалося привести його до стану контрольованого та безпечного об’єкту, а також розпочати процес рекультивації, тобто закриття. Оскільки полігон майже вичерпав свій ресурс, відповідне рішення та план заходів Київрада прийняла ще у 2018 році.

Реконструкція та рекультивація триватимуть ще багато років. Але є рішення міської влади — до кінця нинішнього року припинити прийом сміття. Це буде великим позитивним кроком до закриття полігону, якого дуже чекають мешканці навколишніх сіл.

Але ж куди дівати сміття?

Питання складне. Тільки розпочинаємо розглядати територію для нового полігону, відразу відбуваються громадські протести. Людей зрозуміти можна. Адже, коли йдеться про питання, пов`язані з екологією, то не допомагає жодна компенсація з міського бюджету. Мешканці не хотять ніяких грошей, лише б подібні об`єкти біля них не споруджували.

Щоправда, є кілька ділянок, які мають цільове призначення захоронення сміття, але нам потрібна площа не менше 50 га. На сьогодні такої поки що немає.

Але міська адміністрація та наша комісія над цим питанням працюють. Так, КМДА проводить переговори з різними суб`єктами господарювання. Скажу, питання складне і потребує дуже продуманого вирішення. З тим, аби Київ не повторив сумнозвісного досвіду Львова, коли їхнє сміття подорожувало всією країною і ніхто не хотів його брати.

Зрозуміло, потрібно не тільки захоронювати сміття, але, як і у всьому світі, сортирувати та перероблювати з тим, аби здобувати корисну енергію.

Однак наші законодавчі акти виписані таким чином, що переробка сміття у чистому вигляді просто невигідна. Це вносить певні складнощі у розвиток цього напрямку.

Виїзне засідання комісії ЖКГ на полігоні №5 у Підгірцях

Ще одним проблемним стратегічним об`єктом є Бортницька станція аерації. Які заходи збирається затверджувати комісія з метою її оновлення та стабільної роботи?

Перші споруди Бортницької станції аерації збудовані ще у 60-их роках. Термін експлуатації — 25 років. Таким чином, перевищення роботи вже обраховується кількома термінами.

Але питання з будівництвом нової станції аерації вже починає вирішуватися. В результатів переговорів КМДА з Японією, нам готові надати кредит на 1.1 млрд доларів. Поки що, з причини бюрократичних процедур з японського боку, не провели тендер на визначення генерального підрядника.

Обов`язковою умовою кредитора є щонайменше 30% участь у цій модернізації японських виробників, які постачатимуть обладнання для майбутньої станції. На ці умови ми згодні, але, як виявилося, їхні підприємства не відповідають їхнім же технічним умовам.

26 лютого буде відкрито тендер на генпідрядника, який освоюватиме кредитні кошти. Маю надію, що протягом місяця визначиться переможець з японських компаній. Хотілося б, щоб субпідрядниками було більше наших підприємств. Адже це і податки, і робочі місця.

Сподіваюся, цього року розпочнемо і закінчимо проєктні роботи. А років через 4 запрацює нова станція аерації. Це буде надсучасне підприємство, без жодних запахів і негативного впливу на довкілля.

Поки що, аби поліпшити стан діючої станції, спільно з державним бюджетом, закінчуємо будівництво нової насосної. Її кошторис складає близько 500 млн. грн. Вся підземна частина вже збудована. Це — частина заходів, які допоможуть функціювати діючій станції, доки буде збудована нова.

Під які умови японці надають нам кредит на будівництво станції?

Для нас це надзвичайно вигідний кредит. Позика надається під 0,1%, на 40 років, 10 років — кредитні канікули.

Чи вигідні японцям такі умови? Так, вигідні. Адже у Японії зовсім інші, ніж у нас, стосунки банків та вкладників. Там, якщо хочеш покласти гроші у банк, то не банк платить відсотки, а ти йому — за зберігання коштів. Тому японське керівництво намагається кошти постійно тримати в обороті, а не просто накопичувати.

Чи продовжуватиметься нинішнього року співфінансування капітальних ремонтів будинків?

Цього року Київрада прийняла за основу рішення, що капремонти будинків здійснюватимуться виключно через співфінансування. Раніше частину будинків ремонтували за принципом співфінансування, а частину — за кошти місцевого бюджету.

На мою думку, є види робіт, які мешканцям співфінансувати важко. Коли, наприклад, протікає дах. Виходить, ця проблема дошкуляє лише мешканцям останніх поверхів. Тому з інших мешканців кошти на ремонт зібрати важко. Вважаю, все таки якісь роботи в будинках напряму мають фінансуватися з бюджету. Інакше, через кілька у Києві будуть сотні аварійних будинків, у яких жити буде неможливо. Наша комісія з цього приводу готуватиме проєкт рішення.

У лабораторії полігону №5

У Києві збираються створити револьверний фонд. Які його основні принципи?

Щоб людям було легше брати участь у співфінансуванні ремонтів будинків наша комісія працює над розробкою положень так званого револьверного фонду.

Це — поворотна фінансова допомога будинкам. Фактично, безвідсотковий кредит, який надається на 2-5 років. Люди братимуть ці кошти або на участь у співфінансуванні, або напряму для ремонту будинку.

Позика першочергово надаватиметься об`єднанням, які запропонують кращі умови. Наприклад, люди готові взяти кошти і самі, без допомоги міста, зробити ремонт.

Чому фонд називається револьверним? За принципом дії револьвера — певну суму повернули одні люди, інші — взяли її.

Чи закладені кошти для фонду у бюджеті міста?

У квітні ц. р. Київрада перерозприділятиме кошти, невикористані за минулий рік. Після того, як приймемо положення про револьверний фонд, наша комісія підготує проєкт рішення про наповнення його коштами. Для початку це має бути сума хоча б 300-400 млн. грн. Згодом його потрібно капіталізувати до кількох мільярдів гривень.

Кошти револьверного фонду це — позика. Мешканці будинків її мають місту повернути. Як змусити їх це зробити?

Невелику суму коштів можна включити у тариф за утримання будинків. Тим більше, після модернізації оплата за тепло зменшиться. Тому люди фактично не відчуватимуть, що повертають позику місту. А через 2 роки, коли розрахуються з револьверним фондом, за послуги ЖКГ сплачуватимуть утричі менше, ніж раніше. Адже після ремонту їх будинок стане енергоефективним.

Під час виїзного засідання комісії ЖКГ

У Києві понад 850 діючих ЖБК, які протягом багатьох десятиліть успішно самоутримують та обслуговують свої будинки. Зараз вони дуже стривожені тим, що скоріше за все будуть виставлені на конкурс з призначення управителя. Чи зможуть обслуговуючі кооперативи і надалі утримувати самостійно свої багатоквартирні будинки?

Так, деяким ЖБК уже по 50 років. І увесь цей час вони самостійно утримували будинки і робили це досить непогано.

У грудні 2020 року Верховна Рада України прийняла законопроєкт «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг». Через це місто до 1 травня цього року повинно нав’язати ЖБК свого управителя. Кооперативи, звісна річ, цього не хотять. Та й місту це не потрібно. Але по закону мусимо зробити.

Таку проблему намагаємося вирішити двома шляхами. По-перше, ми звернулися з листом до Мінрегіонбуду з проханням внести правки в процедуру підписання договорів з управителями та надати право кооперативам, за власним бажанням, змінювати свої обслуговуючі компанії.

По-друге, на найближчі сесійні засідання винесемо проєкт звернення до Верховної Ради та Кабміну щодо внесення змін у розпорядчі акти. З тим, аби центральна влада побачила, що ЖБК існують і вони самостійно ефективно управляються. Якщо місто їм не допомагає, то навіщо ж заважати? Проблема із ЖБК — серйозна. Але ми над нею працюємо. Сподіваюся, що вирішення буде знайдено.

Джерело: Вечірній Київ