Фейхоа, 7-ме чудо Обухова, початки

Мені не подобаються його назви, що перша, що друга. І Фейхоа і Глинянка досить невиразні обухівські неологізми, не здатні вповні передати сенси цієї водойми.

А їх у неї багато:

1. рекреаційний (найчистіша з внутріобухівських водойм);
2. екологічний (двоногі “свині” ставлять під сумнів попередній статус);
3. економічний (може стати тур. магнітом Обухова);
4. політичний (є мірилом політичної волі мерії і здатності до стратегічного мислення місцевих політиків. Спойлер: обидві опції відсутні) і тд.

Втім, сьогодні не про це. Сьогодні про те, як народжувалося одне із 7-ми чудес Обухова.

Згідно зі світлинами, котрі люб’язно надала Nata Chayka це початок “нульових” (2000 +). Фото, відповідно, аналогові (плівка).

На них видно дно кар’єру, котре поволі починає наповнюватися інфільтрованими з вищих горизонтів, грунтовими водами.

Був би поетом, сказав би що смарагдовий колір води це “кров Обухова”.

Але, з огляду на фактор Орди це буде, як мінімум, некоректно.

Так чи інакше, озеро – ровесник. Не наший – наших дітей. Саме тому є сенс зберегти його для онуків.

Source link