Фен-шуй неолітичної людини: як знайти "місце сили" без містики
***
В моїй голові завжди існувала невибаглива схемка освоєння річкової долини:
1. Мис
2. Тераса
3. Заплава.
Втім, стаття Д. Я. Телегіна «Природно-географічне оточення неолітичної людини на Україні», опублікована в журналі «Археологія» в 1962 році спростовує мій примітизм.
Згідно з ним три фактори впливали на вибір місця проживання:
1. Клімат
2. Рельєф
3. Вода
***
КЛІМАТ
Природні умови, зокрема ландшафт і клімат, мали вирішальне значення для життя первісної людини, впливаючи на режим річок та розташування стоянок. У перехідний період від плейстоцену до голоцену клімат Східної Європи значно пом’якшав. За схемою Блітта — Сернандера, на неолітичну епоху в Україні припадають три кліматичні періоди:
– бореальний,
– атлантичний та
– початок суббореального.
Попри дискусії серед учених, більшість дослідників визнають існування «ксеротермічного періоду» (потепління та сухості), хоча його вплив на територію України оцінюється по-різному.
***
МІСЦЕ
Потреби побуту та господарства змушували неолітичну людину селитися біля води — на берегах річок та озер.
1. Дюни та тераси: Найчастіше поселення засновували на сухих піщаних дюнах або краях борової тераси, де м’який ґрунт дозволяв легко споруджувати житла та господарські ями.
2. Ресурси: Близькість до водойм забезпечувала людей рибою та їстівними молюсками, а прилеглі ліси — дичиною, плодами та ягодами.
3. Захист від повеней: Стоянки зазвичай розташовувалися на лінії найвищого (на той час) рівня весняної води, щоб уникнути затоплення.
***
ВОДА
Археологічні дані свідчать про суттєву різницю в розташуванні стоянок різних епох:
1. Мезоліт: Стоянки часто знаходяться дуже високо над сучасним рівнем річки (наприклад, на Дніпрі — 13–15 м над меженним рівнем, на Десні — до 14 м). Це вказує на те, що в мезоліті весняні повені були значно потужнішими, і людина не могла селитись низько.
2. Неоліт: Поселення розташовані значно нижче — переважно на висоті 5–7 м над рівнем річки. Це свідчить про те, що в неолітичну епоху режим річок став стабільнішим, а великі розливи траплялися рідше, ніж у попередні часи.
***
ВИСНОВКИ
На початку неоліту (VI–V тис. до н. е.) встановився режим річок, близький до сучасного, що дозволило людині інтенсивно освоювати дюни. Хоча кліматичні умови та рівень води дещо відрізнялися від нинішніх, вони були досить сприятливими для тривалого проживання.
Головною відмінністю тогочасного ландшафту була відсутність значного втручання людини: ліси ще не були знищені, а тваринний і рослинний світ був надзвичайно багатим порівняно з пізнішими історичними епохами.
Notice: Undefined variable: readAlsoLabel in /home/socport/obukhiv.info/www/site/templates/blocks/BlockTypeRelated/rss.php on line 3
-
"Палеоконтакт" у Жуківцях: шутка, в котру дехто вірить
-
Раппопорт і Рибаков на Обухівщині: від радянської археології до сучасних міфів
-
"Опуклотілий" горщик з Безрадич в 1949 році: знайдений і подарований
-
Ніхто не забутий: чому Обухову потрібна його єврейська історія
-
Структура радянського міфа про загибель комсомольців у Трипіллі в 1919 році
