Дикі острови й відсутність людей: поради відомого мандрівника з Києва для відпочинку

Попри пандемію, туристичний сезон-2021 у розпалі — нині лише аеропорт «Бориспіль» обслуговує більш ніж 260 рейсів на добу із загальним пасажиропотоком понад 37 тисяч людей.

На мапі світу — безліч цікавих місць для відпочинку, але якщо прагнете побачити ті куточки планети, які не потрапили під вплив цивілізації, то вам обов’язково стануть в пригоді поради від професійного мандрівника й радіолюбителя, учасника міжнародних дослідницьких експедицій Вадима Івлєва. Понад 10 років він присвятив подорожам Океанією, Полінезією, Меланезією, відвідав більш ніж 20 островів, вивчаючи їх безлюдні простори, а також екзотичні для європейця культури й традиції.

— Нині у людства з’явилася надія на те, що скоро можна буде більш-менш вільно подорожувати, як і до початку пандемії коронавірусу. Тож, як від професійного мандрівника, хотілося б почути пораду — куди краще вирушити в першу чергу?

-Побачити природу у первозданному вигляді нині можливо лише на віддалених островах в Тихому океані та в Антарктиці. Найлегше дістатися — на острови Індонезії чи так званого коралового трикутника. Це морський район в західній частині Тихого океану в Азії, що складається з вод Східного Тимору, Малайзії, Індонезії, Філіппін, Соломонових островів і Папуа — Нової Гвінеї. До слова, у Кораловому трикутнику можна зустріти понад 600 різних видів коралів. Так, це далеко, але значно ближче, ніж до Полінезії, й не так дорого, як, наприклад, коштуватиме подорож в Австралію. Індонезія пропонує курорти, де головним скарбом є морський світ — коралові рифи. Але я починав з Коста Ріки. Це було у 2008 році. Мене завжди приваблювали саме незаймані куточки природи, а природа цієї країни одна з найбагатших у світі за біорізноманіттям. Там легко винайняти екологічне бунгало серед тропічного лісу й насолоджуватися подорожами по країні. Після того ми поїхали в зовсім не туристичну країну на інший край світу — в Папуа-Нову Гвінею.

Столиця Папуа-Нової Гвінеї Порт МорсбіВадим Івлєв з дружиною Оксаною в гостях в селищі папуасів

-А яким чином туди потрапити та чи є сенс їхати?

-Квитки можна купити онлайн не виходячи з дому. З Сингапуру до Порт Морсбі літають регіональні авіалінії, якими вам доведеться подолати ще майже 5 тисяч кілометрів. Я вважаю, якщо у людини є бажання встигнути побачити дивовижне ще до стрімкого наступу цивілізації, то треба прямувати саме туди.

Ми з дружиною мандрували країною, знаючи, що покладатися потрібно перш за все на свій здоровий глузд й на самих себе, уникати травм та отруєнь. Це дуже закрита від світу країна джунглів, високих гір (через які за тисячоліття не проник навіть рис!), яку населяють у кожній долині чи на схилах гір різні племена з унікальною культурою. Були у гостях в багатьох поселеннях, дивувалися їх доброзичливості й первозданному способу життя й тому, що багато людей ніколи не бачили людей з білою шкірою. Прості сільські чоловіки проводили нас крізь джунглі з райськими птахами від селища до селища, прокладали дорогу на вулкан Гілуве висотою 4 кілометри. Можна поїхати й на безлюдні острови, щоб побачити неповторної краси узбережжя й підводний світ.

-Крім островів Меланезії, ви побували на 20 островах Полінезії. Який це був маршрут?

-Я обирав за їх унікальністю. На деяких довелося побувати у складі науково-спортивних експедицій. А на інші діставався сам. Щоби вивчити культуру мореплавців Полінезії, зовсім не схожу на меланезійську, я побував на всіх островах, які хотів побачити: від Соломонових, Тонга (а це серце Полінезії), до Французької Полінезії, Маркізьких островів, Фату Хіві й інших. Двічі відвідував острів Пасхи. У складі експедицій — бував і на полінезійських Мангарева та Піткерн. В Антарктиці, я був на острові Сигні, Південних Оркнейських островах, а також на субантарктичному острові Херд.

На острові Херд

Мені неймовірно поталанило побувати у 2018 році з міжнародною експедицією й на островах Гамб’е та Піткерн. Це дуже-дуже далеко, й туристам туди нема чого їздити. Ми там побували прямуючи на атол Дюсі, на якому виконували завдання по встановленню радіозв’язку, а також я збирав проби ґрунтів для співробітників Національного антарктичного наукового центру. Це найближча суша від так званої точки Немо — умовної точки у Світовому океані, найвіддаленішої від будь-якої суші. Розташована у південній частині Тихого океану. На атолі Дюсі ми мешкали на острівці Акадія, у пташиному й акулячому царстві. Птахи там не бояться людей. Тут гніздяться гігантські фрегати, буревісники. Іноді хтось з пернатих залітав до нашого табору. А в лагуні й поблизу берегів — повно акул.

Морський птах фрегатВадим Івлєв на острівці АкадіяТочка Немо на карті

–А як ви дісталися острова Пасхи?

-Це не складно. З Києва взяли квитки до Чилі (віза не потрібна), та спочатку побували в пустелі Атакама. Чилі — це країна з розвиненим туризмом, доброзичливими людьми, і якщо ти навіть не знаєш іспанської — то нічого страшного. Я всім дуже рекомендую там побувати.

В аеропорту чилійської столиці слід пересісти на місцеві авіалінії й дістатися до міста Калама, а потім до Сан-Педро-де-Атакама, найближчого селища від знаменитої долини гарячих гейзерів у пустелі. В селищі не важко знайти собі помешкання. До гейзерів вас доправлять на машині місцеві мешканці. І ви насолодитеся величним, майже марсіанським, видовищем, коли з під землі при температурі повітря 12 градусів морозу вириваються сотні струменів гарячої води й грязі. Ще рекомендую побувати на Вогняній Землі, в Патагонії, побачити патагонські гігантські глибокі озера, водоспади, льодовики, які сповзають в ці озера, Анди, диких ендемічних звірів.

У пустелі АтакамаВадим Івлєв на острові Пасхи

З аеропорту Сантьяго де Чилі є рейси на острів Пасхи. Ми з дружиною попередньо через інтернет забронювали собі хатинку у місцевої мешканки, це виявилося дуже дешево. Гостювали ми там тиждень, адже за цей час можна оглянути весь острів.

-А як побувати у Французькій Полінезії?

-Дивлячись куди ви хочете потрапити. Наприклад, я обрав для візиту маленький острівець Руруту, до якого слід прямувати через Таїті, адже він знаходиться на відстані лише 550 кілометрів і має авіасполучення. Цікаво те, що на Таїті ви будете мліти від спеки, а на Руруту іноді буває усього 15 градусів тепла. Проте природа варта того, що б туди приїхати. Цей клаптик суші, сформований вулканічною діяльністю, багатий на казкові печери й гроти, буйну рослинність й дивовижний підводний світ, хоча температура води не дозволяє весь день плескатися в океані. Острів Руруту широко відомий як чудове місце для спостереження за китами. З липня по жовтень до острова припливають спарюватися та народжувати дитинчат горбаті кити. Завдяки тому, що тут немає лагуни й одразу за прибережним рифом починаються великі глибини, цих величезних красенів можна бачити в кількох десятках метрів від берега.

Вадим Івлєв біля гротів на острові Руруту

-Що треба знати, подорожуючи далекими тропічними країнами та островами?

-В дорогу слід підготувати аптечку швидкої допомоги. Особливо важливі мазі з антибіотиками. Кожну подряпину потрібно якнайшвидше обробити. Також потрібно з собою мати ліки первинної допомоги на всі випадки життя. Малярія та лихоманка денге розповсюджені та смертельно небезпечні, тому при будь-яких підозрілих симптомах варто звертатися саме до місцевих лікарів з великим досвідом їх лікування. В Порт Морсбі, наприклад, вам зроблять тест, і якщо підтвердиться що це малярія, то випишуть вам дві таблетки, та хворобу буде подолано. В Київ з цією проблемою повертатися не варто.

Раніше «Вечірній Київ» розповідав, як киянин встановив кілька рекордів серед штормів у Південній Атлантиці та як Вадим Івлєв докладно познайомився з островом Пасхи.

Фото надані Вадимом Івлєвим та з відкритих джерел

Джерело: Вечірній Київ