Дослідники переосмислюють секрет довговічності бетону Стародавнього Риму
Джерело: midgard.news
Саме бетон став основою архітектурної могутності Римської імперії, дозволивши зводити будівлі, мости та акведуки, багато з яких збереглися до наших днів майже через дві тисячі років. Дослідження вчених Массачусетського технологічного інституту підтверджує, що секрет цієї витривалості криється в особливій технології виробництва, сліди якої виявили під час розкопок у Помпеях.
У 2023 році команда під керівництвом доцента MIT Адміра Масича висунула припущення, що римляни застосовували так зване гаряче змішування. За цією методикою негашене вапно поєднували з вулканічним попелом та іншими сухими компонентами ще до додавання води. Під час контакту з водою суміш нагрівалася, а в бетоні утворювалися дрібні фрагменти реактивного вапна. Згодом, коли в матеріалі виникали тріщини, ці включення розчинялися та заповнювали їх, надаючи бетону здатність до самовідновлення.
Ця гіпотеза суперечила класичним описам античного архітектора Вітрувія, який писав, що вапно спершу гасили водою, а вже потім змішували з іншими інгредієнтами. Щоб перевірити обидві версії, науковці звернулися до унікального об’єкта — давнього будівельного майданчика в Помпеях, законсервованого виверженням Везувію у 79 році нашої ери.
На місці дослідники проаналізували сухі будівельні суміші, стіни на різних етапах зведення та шари старих ремонтів. Результати показали наявність фрагментів негашеного вапна, попередньо змішаного з вулканічним попелом, що стало прямим доказом використання гарячого змішування. Ізотопний аналіз дозволив чітко відрізнити цей матеріал від гашеного вапна, описаного Вітрувієм.
Вчені також встановили, що вулканічні компоненти бетону відігравали активну роль у його довговічності. Частинки пемзи та попелу з часом вступали в хімічні реакції, утворюючи нові мінерали, які додатково зміцнювали структуру матеріалу. Саме ця здатність до постійних внутрішніх змін зробила римський бетон стійким до землетрусів, морської води та впливу навколишнього середовища.
Результати дослідження, опубліковані в журналі Nature Communications, мають не лише історичне, а й практичне значення. Дослідники наголошують, що не прагнуть повністю відтворити давню рецептуру, однак сподіваються запозичити окремі принципи для створення сучасних бетонів із властивостями самовідновлення. Нові дані також дають підстави по-новому інтерпретувати тексти Вітрувія, який, імовірно, все ж мав на увазі використання тепла під час приготування будівельних сумішей.
Notice: Undefined variable: readAlsoLabel in /home/socport/obukhiv.info/www/site/templates/blocks/BlockTypeRelated/rss.php on line 3
-
У Норвегії археологи досліджують унікальне жіноче поховання доби вікінгів
-
Черняхівська культура в Обухові без міфів
-
Велика міграція та поширення слов'ян: нові дані ДНК
