Дівич-гора у спогадах археологів 70-х: початок формування містичного культу

НЕ ВСЕ ТЕ СОНЦЕ, ЩО ВСТАЄ-2

Продовжую тему, згідно з котрою точка зору 1 людини на історичне питання може бути в кращому випадку – припущенням, в гіршому – помилкою. Причина подібного дуже проста – це питання компетенції.

Приклад: пізній етап Обухова-2, 9-10 ст. Якщо я не помиляюся, зараз різні прохвесори вбачають у ньому прояви різних археологічних культур. І це при тому, що кількість матеріалу більше ніж достатня, а компетенції – поза сумнівом. Тому, повторюся, я не вірю у систематичну здатність любителів до серйозних відкриттів. Вірю у їх схильність до перебільшення своїх компетенцій і косність власних інтерпретацій. МЕНЕ ЦЕ СТОСУЄТЬСЯ ТАКОЖ. Тому я завжди звіряю, перепитую, випитую, шукаю, вичитую найменші сумніви.
***
ДІВИЧ-ГОРА: АРХЕОЛОГІЯ ЯК СТАРТ ДЛЯ ФАНТАСТІВ

Моя сьогоднішня історія про Двич-гору і те, яким чином сформувався її нью-ейджерський культ т.зв. «місця сили». Раніше я вже писав про це, кому цікаво, можна ознайомитися тут:

• ДІВИЧ-ГОРА 100 РОКІВ ТОМУ: МЛИНИ, ВОЛИ і ЖОДНОЇ МІСТИКИ – https://surl.li/etwazx2
• ДІВИЧ-ГОРА, ч. 1: могильник, городище, селище – http://surl.li/tnwxwa
• ДІВИЧ-ГОРА, ч. 2: легенди старі і не дуже – http://surl.li/imyeke
• КРАСНА РІЧКА, ДИВНА ГОРА І ТРИ ПОЛЯ між ними – http://surl.li/vimwav
• ДІВИЧ-ГОРА ТРИПІЛЛЯ,, “КРАСНА ГІРКА” ВИТАЧЕВА І ТРОШКИ ХОЗАР, ПРЕДКІВ НАШИХ (іронія, сарказм, гротеск) – http://surl.li/sasrhm

ПО СУТІ міфічний корпус Дівич-гори складається з 3 пластів:

«СТАРИЙ» – «княжна», «міст між горами», «ходи між горами», «затоплена церква».
2. «НОВИЙ» (з 70-80х 20 ст) – «місце сили», «слов’янське святилище», «богиня Дану» і тд.
3. «СУЧАСНИЙ – «НОВИЙ» + Дівич-гора це «курган».
***
ЯК ВИНИКАЮТЬ МІФИ ДІВИЧ-ГОРИ (і чому я вважаю любительські версії поштовхом до міфотворчості)
В якості доказової бази я наведу 2 приклади.
ПЕРШИЙ – це спогади ІВАНА КОЛОСОВСЬКОГО, учасника розкопок як на Дівич-горі, так і в Обухові у 1970-х.
ДРУГИЙ – це спогади НАДІЇ КРАВЧЕНКО, керівниці цими розкопками.
В обох випадках присутній гумор; в обох випадках зашита платформа для формування МІФУ ЗАМІСТЬ ЗНАННЯ в ситуації, коли отриманою інформацією користується НЕ колективний експертний розум.
***
Отже.

«ПЕРУН»
Іван Колосовський розповів про те, як під час побутування на Дівич-горі один зі студентів-археологів вирізав із цурпалка «Перуна», котрого «вони били, якщо довго йшов дощ». Йшлося про студентський гумор і спроби скрасити свою практику. А тепер уявіть, що було б, якби цього «Перуна» знайшов археолог-любитель чи, що ще гірше – вчитель географії з Обухова?

Однозначно, йшлося би про “відкриття капища Перуна; першого і єдиного в Україні, світі, галактиці”; пофіг на відсутність оного в археології і тд – головне це марновірство, котре наділяє знахідку додатковою фантастичною вартістю і підвищує статус того, хто знайшов. ТОМУ Я НЕ ВІРЮ ЛЮБИТЕЛЯМ. Але збираю ВСЮ інформацію, від наукової до фантастичної. По дорозі препарую і відділяю зерно від полови, знання від фантазії.

«ЖЕРТОВНИК»
Надія Кравченко розповіла про те, як був знайдений «языческий очаг-жертвенник». Той самий, котрий і дав поштовх, з одного боку для виникнення міфа про «місце сили» і «слов’янське святилище», з іншого – підштовхнув археологію до подальших досліджень урочища «Дівич-гора» і фіксації слідів зарубинецької культури на ній.
В якості додатка публікую уривок з її «Спогадів» про цей епізод:

… “ВТОРЖЕНИЕ” НА ДЕВИЧ-ГОРУ”
Иногда случалось, что студенческая инициатива вторгалась в “святая святых” — памятники, которые исследовались прежде известными археологами, но исследования по той или иной причине не были завершены, предполагалось их продолжение. Одно “вторжение” произошло на Девич-Гору. Это урочище близ Триполья на замечательном красном холме, отгороженном берегом Днепра.

В начале 60-х гг. здесь руководил раскопками директор Института археологии АН СССР академик Б. А. Рыбаков. Работы те были закончены, и, было известно, что академик намеревался продолжить исследования. Во время экскурсии на Девич-Гору мы действительно обнаружили незакрытые раскопы и большие навалы свежей брошенной земли. Очевидно, был вскрыт культурный пласт.

Мы не копались непосредственно в памятниках. Разведочные раскопы по новой методике делались в стороне от основных объектов, с целью найти новые памятники. Наши раскопы оказались удачными, они подтвердили мысль о существовании целой цепи поселений на вершине холма.

Открытия были интересны, и мы решили, что результаты достойны публикации.
Однако, по обязательствам ЕГРЭовской отчетности, они были сначала оформлены в отчет, а уже потом — в статьи. Между тем на Девич-Горе, где-то примерно в 1967 г. Рыбаков приступил к новому этапу раскопок, заметив, что мы “вторглись” в его территорию.

Появились едкие комментарии в печати, устные обвинения, касавшиеся научной этики. Разумеется, “вторжение” памятника (разрушение верхних слоев), а также научный интерес, вызванный находками поздненеолитического времени, вызвали резкую реакцию академика.

Мы поняли его огорчение, тем более, что мы действительно не посоветовались с ним, и начали работы по собственной инициативе. Публикации наших результатов (в том числе статьи А.Л.Ляпунской, написанные в научном стиле) по времени опередили его статьи. Академик Б. А. Рыбаков был информирован о нашем “вторжении”, и о наших открытиях.

Полученные результаты не противоречили его концепции и поэтому наша дерзость, по всей видимости, была прощена.

На Девич-Горе работал небольшой, но увлеченный отряд студентов — И. Колосовский, Д. Балан, А. Глазовой, И. Гогун, и вместе с ними тогда еще студент Московского университета А. Обломский, открывший в пойме Стугны куст позднезарубинецких поселений. Позже этой теме была посвящена работа: Обломский А. М., Терпиловский Р. В., Петрашук О. В. Распад зарубинецкой культуры и его социально-экономические и идеологические причины (К., 1991).

***

ФОТО: by Іван Колосовський
1. Дівич-гора і Українка в 1975
2. Той самий «Перун»
3. Містика обухівської ночі

Notice: Undefined variable: readAlsoLabel in /home/socport/obukhiv.info/www/site/templates/blocks/BlockTypeRelated/rss.php on line 3

• Не все те сонце, що встає (або як професор "знайшов" Змієвий вал в Обухові)

• "Обухівський камінь" – культовий артефакт у спогадах його першовідкривачки

• Дніпровські цимбали Обухівського району

• Зроби перший крок – протопчи свою еко-стежку Обуховом

• Краєзнавство Обухівського мікро-регіону виходить на новий рівень: повільно, наче під гору

Source link