Ð¡Ð¿Ð°Ð»Ð°Ñ Ð¸ зÑÑниÑÑ ÐÑкÑоÑа ÐÑнÑйла
5 лиÑÑопада лаÑÑеаÑÐ¾Ð²Ñ Ð¨ÐµÐ²ÑенкÑвÑÑÐºÐ¾Ñ Ð¿ÑемÑÑ Ð¿Ð¸ÑÑÐ¼ÐµÐ½Ð½Ð¸ÐºÑ ÐÑкÑоÑÑ ÐÑнÑÐ¹Ð»Ñ Ð²Ð¸Ð¿Ð¾Ð²Ð½Ð¸Ð»Ð¾ÑÑ Ð±Ð¸ 100 ÑокÑв. Ðо ÑÑÑниÑÑ Ð· Ð´Ð½Ñ Ð½Ð°ÑÐ¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð»ÑÑеÑаÑоÑа пÑопонÑÑмо ÑÑаÑÑÑ Ð¿Ð¸ÑÑменника ÐндÑÑÑ ÐÑдими.
СÐÐÐÐХРÐÐÐ ÐÐЦРÐÐÐТÐÐ Ð ÐÐÐЯÐÐÐ
«РполилоÑÑ Ñ ÐлекÑÑ Ñепло, й Ñекло, й Ñекло,
й Ñекло, й Ñек!..
«ÐÑди добÑÑ, живÑÑÑ!»
⦠РÑдаÑило Ð¹Ð¾Ð¼Ñ Ð² Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ñ Ð½ÐµÐ¹Ð¼Ð¾Ð²ÑÑне ÑвÑÑло,
Ðле вÑд нÑого не болÑли Ð½Ñ Ð¾ÑÑ, Ð½Ñ Ð´ÑÑа.
Ð ÑвÑÑло говоÑило до нÑого.
РвÑн його ÑлÑÑ Ð°Ð²Â».
Це невеликий паÑаж Ñз його вÑдомого ÑÐ¾Ð¼Ð°Ð½Ñ Â«ÐÑÑаннÑй ÑÑбÑж». Ðа ÑиÑÑлÑнÑй ÑÑоÑÑнÑÑ ÐºÐ½Ð¸Ð³Ð¸ авÑогÑаÑ: «ÐоÑÐ¾Ð³Ð¾Ð¼Ñ Ð´ÑÑÐ³Ð¾Ð²Ñ â ÐндÑÑÑ ÐмиÑÑовиÑÑ ÐÑÐ´Ð¸Ð¼Ñ â з лÑбовâÑ, з Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ¾Ñ Ð½Ð°Ð´ÑÑÑ Ð½Ð° здоÑовâÑ ÐаÑÐ¾Ñ Ð¿ÑекÑаÑÐ½Ð¾Ñ ÐÑзи, з побажаннÑми добÑа й ÑаÑÑÑ â ÑеÑдеÑно Ð.ÐÑнÑйло».
То бÑв поÑаÑок лÑÑа 1983 ÑокÑ. ÐоÑподи, Ñк Ñо бÑло давно. Ð, здаÑÑÑÑÑ, позавÑоÑа. Щоби вимÑÑÑÑи Ð³Ð»Ð¸Ð±Ð¸Ð½Ñ ÑаÑÐ¾Ð¿Ð»Ð¸Ð½Ð½Ð¾Ñ ÑÑки, ваÑÑо Ñ Ð¾Ñа б на ÑкÑÑÑ Ñ Ð²Ð¸Ð»Ñ Ð¿ÑÑнÑÑи Ñ ÑÑ Ð³Ð»Ð¸Ð±ÑнÑ.
ÐолоÑа ÑеÑедина веÑеÑÐ½Ñ 1969-го. Я, аÑпÑÑÐ°Ð½Ñ ÐÑлоÑеÑкÑвÑÑкого ÑÑлÑгоÑпÑнÑÑиÑÑÑÑ, пÑÑÐ»Ñ Ð½ÐµÑкÑнÑÐµÐ½Ð½Ð¸Ñ ÐºÐ»Ð¾Ð¿Ð¾ÑÑв заÑвивÑÑ Ð½Ð° заÑÑÐ´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð»ÑÑеÑаÑÑÑного гÑÑÑка «ÐаÑпÑв», на Ñке Ñаме завÑÑав «мÑÑÑевий пиÑÑменник ÐÑкÑÐ¾Ñ ÐÑнÑйло» â Ñак, пÑинаймнÑ, оголоÑив ÑÐ¾Ð´Ñ Ð½Ð°Ñ ÐºÐµÑÑвник ÐÑкадÑй РеменÑк.
ÐеÑÑ Ð·Ð° вÑе Ð¼ÐµÐ½Ñ Ð²Ð¿Ð°Ð»Ð¾ Ñ Ð²ÑÑÑ Ð¿Ð¾ÐºÐ°Ñе Ñоло Ñа злегка гоÑбкÑваÑий нÑÑ Ð¿Ð¸ÑÑменника, а вже за Ñим â ÑпокÑйна манеÑа ÑпÑлкÑваннÑ. «ÐамâÑÑаÑÑÑÑÑ, Ñ ÑÐ¾Ð´Ñ ÑиÑав «ÑвÑжого» вÑÑÑа «ÐÑÑи диÑинÑÑва».
Ðе бÑÐ»Ñ ÐºÐ»Ð°Ð´ÐºÐ¸ веÑби збеÑегли,
Ðов дÑÑ Ð´Ð¸ÑинÑÑва, ÑвÑÐ¶Ñ Ð¿ÑÐ¾Ñ Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ñ,
Там бÑÐ»Ñ Ð³ÑÑи вгнÑли беÑеги,
ÐÑилÑми ÑÑгими ÑколоÑивÑи водÑâ¦
Ð ÑапÑом â «ÐÑ !..» â зÑÑÑ Ð½Ñли голоÑно.
Так, Ñе â вÑн, ÐÑкÑÐ¾Ñ ÐлекÑандÑовиÑ. ÐнÑв окÑлÑÑи, пÑоÑÐµÑ ÐºÐ°ÑÑаÑÐ¾Ñ Ñ ÑÑÑоÑÐºÐ¾Ñ Ñ, пилÑнÑÑе глÑнÑвÑи, нÑби пÑоÑивÑÑ Ð² дÑÑÑ Ð¼Ð¾Ñ, попÑÐ¾Ñ Ð°Ð² повÑоÑиÑи пÑоÑиÑане⦠У ÑÐ°ÐºÑ Ð¼Ð¾ÑÐ¼Ñ ÑиÑÐ°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð¾Ñ Ð¸ÑÑвав головоÑ, облиÑÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ ÑозквÑÑало нÑби Ñ Ð²ÑеÑÑÑ Ñаки не вÑÑимавÑÑ: «Яка ÑвÑжа обÑазнÑÑÑÑ! â мовив ÑадÑÑно. â ÐавÑÑÑ ÑлÑпий побаÑиÑÑ ÑÑ Ð¿Ð¾ÐµÑиÑÐ½Ñ ÐºÐ°ÑÑинÑ».
Ð Ñого й поÑалоÑÑ⦠ÑÑÑÑмиÑиÑÑ ÑвÑÑло його. ÐÑн пилÑно ÑлÑдкÑвав за моÑÑ ÑвоÑÑÑÑÑÑ, ÑадÑв з ÑвоÑÑÐ¸Ñ ÑÑпÑÑ Ñв Ñ Ð¿ÐµÑеймавÑÑ Ð¼Ð¾Ñми клопоÑами, ÑÐºÐ¸Ñ ÑÐ¾Ð´Ñ Ð²Ð¸ÑÑаÑало â Ñ Ð¾Ñ Ð³Ð°ÑÑ Ð³Ð°Ñи. Ðби зÑимÑÑе опиÑаÑи його â живого! â ваÑÑо вдаÑиÑÑ Ð´Ð¾ «ÐаÑадокÑÑв ÐиÑÑÑ», Ñкими вÑн загоÑовлÑвав кожен з ÑоздÑмÑв знаного нами ÑÐ¾Ð¼Ð°Ð½Ñ Â«ÐÑÑаннÑй ÑÑбÑж».
Ðи запÑиÑÑелÑвали. Ð Ñоками наÑа обопÑлÑна пÑÐ¸Ñ Ð¸Ð»ÑнÑÑÑÑ Ð¿ÐµÑеÑоÑла Ñ ÑиÑÑ Ð´Ð¾Ð²Ð³Ð¾Ð»ÑÑÐ½Ñ Ð´ÑÑжбÑ. ЧаÑÑо бÑло â ÑелеÑÐ¾Ð½Ð½Ð¸Ñ Ð´Ð·Ð²Ñнок: «ÐндÑÑÑ ÐмиÑÑовиÑÑ, знайдÑÑÑ Ð²ÑлÑÐ½Ñ Ñ Ð²Ð¸Ð»Ð¸Ð½ÐºÑ â завÑÑайÑе, бÑÐ´Ñ Ð»Ð°Ñкаâ¦Â». ÐвиÑайно, Ñака Â«Ñ Ð²Ð¸Ð»Ð¸Ð½ÐºÐ°Â» завжди Ð·Ð½Ð°Ñ Ð¾Ð´Ð¸Ð»Ð°ÑÑ. ÐÑзнаÑÑÑ: Ñ Ð¼Ð¾ÑÐ¼Ñ Ñ Ð°ÑакÑеÑÑ Ð·Ð°Ð²Ñе бÑла напнÑÑа невидима ÑÑÑÑнка педанÑиÑноÑÑÑ, вона й не дозволÑла маÑи Ñлово за поÑÑÑл Ñи бодай на Ñ Ð²Ð¸Ð»Ð¸Ð½Ñ Ð·Ð°Ð¿ÑзниÑиÑÑ Ð½Ð° обÑÑÑÐ½Ñ Ð·ÑÑÑÑÑÑ. Це оÑобливо подобалоÑÑ ÐÑкÑоÑÑ ÐлекÑандÑовиÑÑ Ñ, напевно, говоÑило Ð¹Ð¾Ð¼Ñ Ð±Ð°Ð³Ð°Ñо пÑо Ñо. ÐÑж нами ÑоÑилиÑÑ Ð½Ðµ ÑкÑÑÑ Ñам балаÑки «пÑо вÑе Ñ Ð½Ñ Ð¿Ñо Ñо», бо наÑпÑÐ°Ð²Ð´Ñ Ñо бÑли ÑÑоки, ÑÑÑдÑÑ Ð²Ñд ÐÑкÑоÑа ÐÑнÑйла. Я пÑиÑлÑÑ Ð°Ð²ÑÑ Ð´Ð¾ його ÑлÑÑÐ½Ð¸Ñ Ð·Ð°ÑÐ²Ð°Ð¶ÐµÐ½Ñ Ñ, ÑÑаплÑлоÑÑ, ÑÑÑ-Ñаки пÑдпÑавлÑв кÑлÑгаве Ñлово Ñи недолÑге ÑеÑеннÑ. Це не лиÑалоÑÑ Ð¿Ð¾Ð·Ð° ÑÐ²Ð°Ð³Ð¾Ñ Ñ ÑкогоÑÑ ÑÐ°Ð·Ñ Ð²Ñн, пÑиÑзно поÑмÑÑ Ð°ÑÑиÑÑ, зÑзнавÑÑ: «Ðи вмÑÑÑе ÑлÑÑ Ð°Ñи, Ñ Ð°Ð¿Ð°ÑÑе мÑÑкÑÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑпакÑваÑого меÑина пÑоÑÑо на лÑоÑÑ â оÑÑ Ð·Ð° Ñе Ñ Ð²Ð°Ñ Ð¾Ñобливо лÑблÑ».
ÐÑн ÑеÑплÑÑе навÑав мене лÑÑеÑаÑÑÑного миÑÑеÑÑва, Ñ ÑÑÐ¸Ð»Ñ Ñкого можна бÑло б ÑпÑзнаÑи Ñамого авÑоÑа â його Ñ Ð°ÑакÑеÑ, ÑемпеÑÐ°Ð¼ÐµÐ½Ñ Ñ, безпеÑеÑно, кÑлÑÑÑÑний Ñ Ñ ÑдожнÑй ÑÑвенÑ. ÐиÑÑменник ÐÑкÑÐ¾Ñ ÐÑнÑйло, на Ð¼Ð¾Ñ Ð³Ð»Ð¸Ð±Ð¾ÐºÐµ пеÑеконаннÑ, бÑв виÑоко доÑÑойним ÑÑилÑÑÑом Ð¾Ñ Ð¡Ð°Ð¼Ð¾Ð³Ð¾ Ðога. Я Ñз ÑÐ°ÐºÐ¸Ñ ÑÑÑдÑй найпеÑÑе поклав ÑÐ¾Ð±Ñ Ð½Ð° Ñм один Ñз його «ÐаÑадокÑÑв ÐиÑÑÑ» â
«ÐлÑмиÑÑ Ñам над ÑÐ¾Ð±Ð¾Ñ â не глÑмиÑимÑÑÑÑÑ ÑнÑÑ».
Ðе подÑмайÑе, заÑади ТвоÑÑÑ ÐебеÑного, Ñо генÑалÑний ÐÑнÑйло навÑав Ñакого ÑÐ¾Ð±Ñ ÐÑÐ´Ð¸Ð¼Ñ Ð¿Ð¸ÑаÑи. Ðо вÑн Ñам, пÑи нагодÑ, наголоÑÑвав: «Я нÑкого не Ð¼Ð¾Ð¶Ñ Ð½Ð°Ð²ÑиÑи Ñк гаÑно пиÑаÑи. ÐÐ¾Ð¶Ñ Ð»Ð¸Ñе навÑиÑи â Ñк не пиÑаÑи погано».
Ðе Ñак Ð·Ñ Ñвого ÑодÑÑнÑого ÑвоÑÑого доÑвÑдÑ, Ñк Ñз пÑопиÑÐ½Ð¸Ñ Ð¿ÑемÑдÑоÑÑей анÑиÑноÑÑÑ, Ñ Ð²Ð¶Ðµ знав, за Ñкими кÑиÑеÑÑÑми оÑÑнÑÑÑÑÑÑ Ð´Ð¾Ñобок поеÑа, ÑиÑÑÑÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ «поÑÑÑÑÑв Ñ Ð·Ð°Ñ Ð¾Ð¿Ð»ÐµÐ½ÑÑÑÑ ÑемоÑ». Ð ÑÑ Ð°ÐºÑÑома пÑоÑÑо ÑÑÑÑлÑла: «ЯкÑо Ñи Ñ Ð¾ÑеÑ, Ñоб Ñ Ð¿Ð»Ð°ÐºÐ°Ð², Ñо Ñи маÑÑ Ð½Ð°ÑампеÑед Ñам вÑдÑÑÑи бÑлÑ». Чи знав Â«Ñ ÑеÑений», â бо Ñ (в Ñ.Ñ. Ñ Ð·Ð° його ÑекомендаÑÑÑ) ÑÑав Ñже Ñленом СпÑлки пиÑÑменникÑв â ÑоÑÑ ÑенÑенÑÑÑ? ÐезпеÑеÑно. Ðле, â Ñ Ð¾Ñ Ñ Ð·Ð²ÑÑиÑÑ Ñевниво, â пеÑÑим од напиÑаного Ð¼Ð½Ð¾Ñ Ð·Ð°Ð¿Ð»Ð°ÐºÐ°Ð² Ñаме вÑн â добÑе знаний Ñже в лÑÑеÑаÑÑÑÐ½Ð¾Ð¼Ñ ÑвÑÑÑ ÐÑкÑÐ¾Ñ ÐÑнÑйло. Ð ÑÑалоÑÑ Ñе оÑÑннÑого Ð´Ð½Ñ â Ð»Ð°Ð´ÐºÑ Ð¼Ñй! â майже пÑв ÑÑолÑÑÑÑ, а наÑебÑо вÑоÑа бÑлоâ¦
Ðи ÑидÑли в кÑмнаÑÑ, ÑÐºÑ Ð²Ñн «ÑобоÑим кабÑнеÑом» нÑколи не називав, за пиÑÑмовим ÑÑоликом. ÐеÑÑда наÑа, здавалоÑÑ, добÑгала кÑнÑÑ. Ð ÑÑÑ ÐÑкÑÐ¾Ñ ÐлекÑандÑовиÑ, аж нÑби вибаÑливо, попÑÐ¾Ñ Ð°Ð²: «ÐÑоÑиÑайÑе ÑоÑÑ Â«ÑвÑженÑке». â Рвже, лÑкавенÑко поÑмÑÑ Ð°ÑÑиÑÑ, показав оÑима на мÑй поÑÑÑелÑ. â ÐнаÑ-знаÑ, Ñам Ñâ¦Â».
Я не з пÑоÑÐµÐ½Ð¸Ñ , а Ñе мâÑко ÑÑав однÑкÑваÑиÑÑ: воно-Ñо Ñ, але ÑиÑÑваÑенÑке⦠Ðо Ñаки ÑпÑÐ°Ð²Ð´Ñ Ð½Ðµ набивав ÑÐ¾Ð±Ñ ÑÑнÑ. РвÑн â Ñк виÑвеÑдлÑвав дÑÑоÑÐºÑ Ð² ÑеÑÑÑ⦠Ðами вже опанÑвав елегÑйний наÑÑÑÑй Ñ Ñе пÑдбадÑоÑило мене:
ÐадÑÑÑко! ÐедÑлоÑко моÑ,
Хай безнадÑÑ â мов заклÑÑÑÑ â заÑаз.
Ðле Ñ Ð²ÑÑна. ÐоленÑка ÑвоÑ.
Ява Ñ Ñон ÑвÑй, а не гÑÑÑна завâÑзÑâ¦
ÐлеÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ за миÑÑ Ð·Ð´ÑигнÑлиÑÑ. ÐÑкÑÐ¾Ñ ÐлекÑандÑÐ¾Ð²Ð¸Ñ Ð¿ÑÐ´Ñ Ð¾Ð¿Ð¸Ð²ÑÑ Ð½Ð° ноги Ñ Ð½Ñ Ð¿Ð¾ кÑмнаÑÑ â ÑÑди-ÑÑди, нÑби Ð¹Ð¾Ð¼Ñ Ð·Ð°ÑÑÑно ÑÑало. Ð Ñ Ð¿ÑодовжÑÑ â мов ÑподÑваÑÑÑ:
ÐÑÐ¾Ð±Ð°Ñ Ð¼ÐµÐ½Ñ. Ð Ñ ÑÐ¾Ð±Ñ Ð¿ÑоÑÑ,
Що не могли ми ÑÑÑÑÑиÑÑ ÑанÑÑе.
Ð, вибаÑай, ÑÐµÐ¿ÐµÑ Ð½Ðµ вÑдпÑÑÑâ¦
ÐеÑподÑваний Ð¿Ð»Ð°Ñ â з пÑÐ¸Ñ Ñипом â обÑÑвав мене. ÐÑн плакав. Що ÑÑало пÑиÑÐ¸Ð½Ð¾Ñ Ñакого ÑозÑÑÐ»ÐµÐ½Ð½Ñ â ÑкийÑÑ Ð½ÐµÐ·Ð°Ð³Ð¾Ð¹Ð½Ð¸Ð¹ бÑÐ»Ñ Ñи невÑиÑима ÑадÑÑÑÑ? â Ñо вже завжди залиÑаÑÑÑÑÑ Ð½ÐµÑÐ¾Ð·Ð³Ð°Ð´Ð°Ð½Ð¾Ñ ÑаÑмниÑеÑ, а з «ÐаÑадокÑÑв ÐиÑÑÑ» закаÑбÑвалоÑÑ Ñ Ð¼Ð¾Ñй памâÑÑÑ â «Так Ð²Ð°Ñ Ð»ÑблÑ, Ñо побив би до кÑовÑ».
СпÑавдÑ, вони, â ÑкÑпоÑÑÑ Ð· незабÑÑнÑÐ¾Ñ ÐлÑÐ³Ð¾Ñ Ð¤ÐµÐ´Ð¾ÑÑвноÑ, â Ñ Ð½ÐµÐ¾Ð±Ð¼ÐµÐ¶ÐµÐ½Ñй лÑÐ±Ð¾Ð²Ñ ÑвоÑй ÑпÑиймали мене за Ñина.
«Щоб легÑе неÑÑи ÑÑÐ³Ð°Ñ Ð·Ð° плеÑима, Ñо ÑпеÑÐµÐ´Ñ Ð¿Ð¾Ð²ÑÑÑ Ñе й дÑÑгий».
У ÑÐ¾Ð¼Ð°Ð½Ñ Ñей «ÐаÑÐ°Ð´Ð¾ÐºÑ ÐиÑÑÑ» голова колгоÑÐ¿Ñ ÐлекÑа ÐопиÑенко адÑеÑÑÑ ÐºÐ¾ÑаÑÑÑ ÐаÑÑÑ ÐÑзиÑÑ, Ñка â «не гнÑлаÑÑ, ÑÑлÑки поÑÑÑпалаÑÑ Ð²Ð¿ÐµÑед дÑÑбненÑкими кÑоками, пÑокладаÑÑи ÑвÑÐ¶Ñ Ð·ÐµÐ»ÐµÐ½Ñ Ð´Ð¾ÑÑжкиâ¦Â». РздавалоÑÑ, Ñо Ñо ÐÑкÑÐ¾Ñ ÐлекÑандÑÐ¾Ð²Ð¸Ñ Ð°Ð´ÑеÑÑвав його менÑ, бо Ñаме на Ñой ÑÐ°Ñ Ð±Ñв заванÑажений ÑпÑавами Ñа обовâÑзками, Ñк ÑÑаÑеÑÑ ÑоÑбами: на Ð¼ÐµÐ½Ñ â Ñ Ð½Ð°Ð²ÑалÑна, Ñ Ð½Ð°Ñкова, Ñ Ð¼ÐµÑодиÑна ÑобоÑа каÑедÑи; Ñ Ð²Ð¸Ñ Ð¾Ð²Ð½Ð° ÑобоÑа ÑеÑед ÑÑÑденÑÑÑва, Ñ Ð³ÑомадÑÑка ÑобоÑа в мÑÑÑÑ, Ñ â¦ Ð ÑÑÑ, окÑÑм поезÑÑ Ñе й «Ñоки на пÑÐ¾Ð·Ñ Ð¿Ð¾ÑÑгнÑли» â ÑÑÑв Ñоман «ЧÑже веÑÑллÑ». РблагоÑÐ»Ð¾Ð²ÐµÐ½Ð½Ñ (Ñамого!) ÐÑнÑйла, Ñкий лÑбâÑзно ÑекомендÑвав його жÑÑÐ½Ð°Ð»Ð¾Ð²Ñ Â«ÐнÑпÑо». ÐзÑли. Ð ÑÑÑ-Ñаки заÑвивÑÑ, â навÑÑÑ Ð½Ðµ з ÑÑпом â з голоблеÑ! â один Ñз ÑÑÐ¸Ñ Â«Ð±Ð¾ÑжникÑв ÐÑнÑйла Ñ Ð²Ð·ÑвÑÑ Ð¼Ð¾Ð»Ð¾ÑиÑи мене Ñ ÑÑи ÑÑпи. Щоби не ÑÑлÑки авÑоÑ, а й Ñам добÑозиÑливеÑÑ ÑÑав боÑÑиÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾. ÐÑзнаÑÑÑ: з Ñого «ÑозгÑомÑ» Ñ Ð·Ð°ÑÑмнÑвавÑÑ Ñ ÑвоÑй ÑилÑ. Ðле ж â «ÐÐµÐ¼Ð°Ñ Ð½Ð°Ð´ÑÑ Ñ ÑÑмнÑÐ²Ð°Ñ !» â Ñе його, мÑнÑйлÑвÑÑке.
Ðе можна ÑозповÑÑÑи â Ñе ваÑÑо бÑло б побаÑиÑи: Ð¾Ñ , Ñк змÑнилоÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ облиÑÑÑ! То блÑдло, Ñо багÑовÑло. Ð§Ð°Ñ Ð²Ñд ÑаÑÑ Ð·Ð½Ñмав окÑлÑÑи â пÑоÑиÑав ÑÑ , залиÑини вкÑилиÑÑ Ð¿Ð¾Ñом â заблиÑали. «РÑоман! â ÐаповзÑÑо пеÑеконÑвав мене й вÑд Ñого, либонÑ, ÑÑавав ÑÑе бÑлÑÑ Ñпевненим. â Ðа девâÑноÑÑо девâÑÑÑ Ð²ÑдÑоÑкÑв â Ñ!». Ð, поÑпиÑавÑи дозволÑ, надÑÑлав пÑимÑÑник ÑÑкопиÑÑ Ð.ÐÑмаÑÐ¾Ð²Ñ â Ñ Ð¾ÑÑв поÑÑÑи Ñлово дÑÑга Ñ Ð½Ðµ з Ñого, Ñо ÑÐ²Ð¾Ñ Ð´Ñмка в доÑÐ¾Ð³Ñ Ð½Ðµ годиÑÑÑÑ: «ТолÑ, Ñкажиâ¦Â». Рмене пÑинÑкав звеÑнÑÑиÑÑ Ð· подÑбним пÑÐ¾Ñ Ð°Ð½Ð½Ñм до Ñанованого ÑиÑаÑами Ðвгена ÐÑÑала. Ð Ñ Ð¿Ð¾ÑлÑÑ Ð°Ð²ÑÑ: «Ðвгене ÐилиповиÑÑâ¦Â».
ÐÑдгÑкнÑлиÑÑ, не гаÑÑиÑÑ. Ð Ñ Ð¿ÑднÑвÑÑ Ð´ÑÑ Ð¾Ð¼.
Роман вийÑов Ñ ÑвÑÑ. Рмав Ñималий ÑÑпÑÑ . Ð Ñ Ð¿Ñодовжив Ð¹Ð¾Ð¼Ñ Ð¶Ð¸ÑÑÑ Ð½Ð° деÑÑÑки лÑÑ Ð½Ð°ÑÑÑпними Ñоманами: «ÐоклониÑиÑÑ Ð»ÑбовÑ», Â«Ð¡Ð¾Ð»Ð¾Ð´ÐºÑ Ð¿Ð»Ð¾Ð´Ð¸ гÑÑкого коÑенÑ», «Ðе вÑдбÑгай далеко». РвÑе â ÐÑнÑйло! Це вÑн пÑдÑÑимав мене на вибоÑÑÑÑй доÑÐ¾Ð·Ñ Ð»ÑÑеÑаÑÑÑного пеÑÐµÑ ÑеÑÑÑ.
ÐдавалоÑÑ, пÑиÑÑÑаÑÑÑ Ð¿Ð¾Ð²Ð¾Ð»Ñ Ð²Ð»ÑглиÑÑ, Ñ ÑÐµÐ¿ÐµÑ Ð¶Ð¸ÑÑÑ Ð¿Ñде ÑвоÑм плином. Я пÑилÑдно поклÑвÑÑ Ð½Ð° ÑвинÑаÑÑ Ð½Ð°Ð´ Ð±ÐµÐ·Ð´Ð¸Ñ Ð°Ð½Ð½Ð¸Ð¼ ÑÑлом ÑаÑа напиÑаÑи ÐºÐ½Ð¸Ð³Ñ Ð¿Ñо голодомоÑ, де збиÑавÑÑ Ð²Ð¾ÑкÑеÑиÑи його, великого ÑÑÑдолÑба Ñ Ð½Ðµ менÑого ÑÑÑадника Ñа заголодомоÑÐµÐ½Ð¸Ñ Ð¾Ð´Ð½Ð¾ÑелÑÑÑв. Ð ÑиÑком-ниÑком ÑзÑвÑÑ Ð·Ð° майбÑÑнÑй Ñоман «ÐаÑа без вини». Ðе кÑивиÑÐ¸Ð¼Ñ Ð´ÑÑеÑ, ÐÑкÑÐ¾Ñ ÐлекÑандÑÐ¾Ð²Ð¸Ñ ÑпоÑаÑÐºÑ Ð·Ð»ÑкавÑÑ Ñакого вÑдÑайдÑÑного задÑмÑ, навÑÑÑ Ð·Ð°ÑÑеÑÑгав од Ð¼Ð¾Ð¶Ð»Ð¸Ð²Ð¾Ñ Ð½ÐµÐ±ÐµÐ·Ð¿ÐµÐºÐ¸, а заÑим з пÑÐµÐ²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ¾Ñ Ð¾Ñ Ð¾ÑÐ¾Ñ Ð¿Ð¾Ð³Ð¾Ð´Ð¸Ð²ÑÑ Ð½Ð°Ð¿Ð¸ÑаÑи пеÑедмовÑ. РнапиÑав: «СвÑдÑÑâ¦Â». РзаÑвÑдÑив ÑозÑмом Ñ Ð´ÑÑеÑ. Ð ÑÑÑÑÑ Ð±ÐµÐ·ÑÑÑаÑнÑÑÑÑ: «Я, ÑÑаÑий Ñ Ð±Ñвалий ÑоловÑк, пеÑед Ðогом Ñ Ð»ÑдÑми, пеÑед ÑовÑÑÑÑ ÑÐ²Ð¾Ñ ÑвÑдÑÑ â ÑÑ ÐºÐ½Ð¸Ð³Ð° пиÑÑменника ÐндÑÑÑ ÐÑдими â ÑалановиÑа, мÑÐ¶Ð½Ñ Ñ ÑÑÑаÑна ÑвоÑÑ ÑÐ¸Ð»Ð¾Ñ Ñ Ð¿ÑÐ°Ð²Ð´Ð¾Ñ â пÑо Ñ ÑеÑÐ½Ñ Ð¼Ñки великого й добÑого ÑкÑаÑнÑÑкого наÑодÑ, пÑо ÑÑоÑÑний його ÑпÑоÑив бÑлÑÑовиÑÑкÑй ÑиÑанÑÑâ¦Â».
ÐÑÑÐ°Ð½Ð½Ñ ÐºÑÐ°Ð¿ÐºÑ Ð² ÑÑкопиÑÑ Ð±Ñло поÑÑавлено 24 ÑÑÐ°Ð²Ð½Ñ 1989 ÑокÑ. РзаÑим⦠ЧаÑопиÑи Ñ Ð²Ð¸Ð´Ð°Ð²Ð½Ð¸ÑÑва ÑÑали вÑдÑÑÑболÑваÑи мене â Ñо «не бÑло папеÑÑ», Ñо Ñ Â«ÑедакÑÑÐ¹Ð½Ð¾Ð¼Ñ Ð¿Ð¾ÑÑÑÐµÐ»Ñ Ñ Ð²Ð¶Ðµ ÑвоÑи на ÑÑ ÑемаÑикÑ».
ÐигаÑканий «пиÑаниноÑ», заÑÑÑканий Ñоденними клопоÑами в ÑнÑÑиÑÑÑÑ, пÑиÑлÑмлений видавниÑими пеÑипеÑÑÑми, Ñ Ð½ÐµÐ¼Ð¾Ð²Ð±Ð¸ збайдÑжÑв до вÑÑого. РвÑн, ÐÑкÑÐ¾Ñ ÐлекÑандÑовиÑ⦠ÐÑ , Ñк вÑн пеÑеживав! ÐбÑÑÑвавÑÑ. ÐомÑÑÑ ÑелеÑонÑвав. ÐогоÑÑ ÑовÑÑÑив. Ðов би ÑпеÑÑо ÑповÑдÑвав один Ñз наÑÑÑÐ¿Ð½Ð¸Ñ Â«ÐаÑадокÑÑв ÐиÑÑÑ»: «ÐÑдÑÑÐ¾Ð²Ñ Ñй лÑÐ´Ð¸Ð½Ñ Ð´Ð¾ добÑа».
ÐÑн Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ «пÑдÑÑÐ¾Ð²Ñ Ñвав» â Ñадив «ÑÑимаÑиÑÑ, не вÑÑаÑаÑи дÑÑ Ñ», а Ñе â «ÐÑÑиÑи Ñ ÑÐ²Ð¾Ñ Ñили», бо авÑÐ¾Ñ Ð¼Ð¾Ð²Ð»Ñв, «⦠ÑÑвоÑив ÑÐ°ÐºÑ ÑелÑÑÑÐ½Ñ ÐºÐ°ÑÑÐ¸Ð½Ñ Ð½Ð°ÑÐ¾Ñ Ð½Ð°ÑÑоналÑÐ½Ð¾Ñ Ð±Ñди, Ñо й менÑ, Ñкий пеÑежив голод воÑевидÑ, навÑÑд Ñи поÑаÑÑило б зÑобиÑи Ñе виÑазнÑÑе». ÐмÑг би! â Ñе без ÑÑÑкого ÑÑмнÑвÑ, алеâ¦
ÐаÑеÑÑÑ Ñ Â«Ð¿ÑобивÑÑ» в «УÑожай» â видавниÑÑво, Ñке не мало нÑÑого ÑпÑлÑного з Ñ ÑдожнÑÐ¾Ñ Ð»ÑÑеÑаÑÑÑоÑ, а мÑй ÐавÑиÑÐµÐ»Ñ Ñже заÑÑв за «Ñаке ÑоÑÑ, ÐµÐ¿Ð¾Ñ Ð°Ð»Ñне». То бÑде, ÑпÑавдÑ, визнаÑалÑний Ñоман Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ ÑвоÑÑоÑÑÑ Â«ÐÑÑний Ðван». 1993 ÑÑк: «ÐаÑа без вини» вже збиÑала пеÑÑÑ Ð²ÑдгÑки, а «ÐÑÑний Ðван» гоÑÑвавÑÑ Ð·Ð°ÑвиÑи пÑо Ñебе на ÑпалÑÑÐ°Ñ ÑаÑопиÑÑ Â«ÐÑнова», аби Ð¿Ð¾Ð²Ð¾Ð»Ñ Ð½Ð°Ð±Ð¸ÑаÑиÑÑ Ð·ÑÑкового дÑÑ Ñ.
ÐаÑÑав нÑÑим не знаменний Ð´Ð»Ñ ÑÑÑпÑлÑÑÑва 1995 ÑÑк, а Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµâ¦ Ð¢Ð¾Ð³Ð¾ лÑÑа випала ÑаÑлива нагода познайомиÑиÑÑ Ð· генÑалÑним ÐÐ¸ÐºÐ¾Ð»Ð¾Ñ ÐÑнгÑановÑÑким, Ñкий ÐÑнÑйла пÑоÑÑо обожнÑвав Ñ Ð±Ñв Ñ Ð·Ð°Ñ Ð¾Ð¿Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð²Ñд пÑоÑиÑÐ°Ð½Ð¾Ñ Â«ÐаÑи без вини». РвÑн, Ñлен ÑодÑÑнÑого ШевÑенкÑвÑÑкого комÑÑеÑÑ, запÑопонÑвав Ð¼ÐµÐ½Ñ Ð¿Ð¾Ð´Ð°Ñи Ñоман на здобÑÑÑÑ ÐеÑÐ¶Ð°Ð²Ð½Ð¾Ñ Ð¿ÑемÑÑ Ð£ÐºÑаÑни Ñм. ТаÑаÑа ШевÑенка 1996 ÑокÑ. Ð ÑÐ¾Ð´Ñ Ñ Ð²Ð¶Ðµ допевне знав: ÐÑкÑÐ¾Ñ ÐÑнÑйло покваплÑÑ Ð½Ð° ÐÑемÑÑ Â«ÐÑÑного Ðвана». Чи мав Ñ ÑÐ¾Ð´Ñ Ð¼Ð¾ÑалÑне пÑаво пеÑебÑгÑи Ð¹Ð¾Ð¼Ñ Ð´Ð¾ÑогÑ?.. ÐÑож-бо. Я вÑдмовивÑÑ Ð²Ñд Ð·Ð½Ð°Ð´Ð»Ð¸Ð²Ð¾Ñ Ð¿ÑопозиÑÑÑ Ð»ÑбâÑзного Ðиколи СÑепановиÑа, ÑизикнÑвÑи ÑоÑомâÑзливо ÑобиÑи добÑо мовÑки. Ðа Ð¼Ð¾Ñ Ð¿ÑÐµÐ²ÐµÐ»Ð¸ÐºÑ ÑадÑÑÑÑ ÐÑкÑÐ¾Ñ ÐлекÑандÑÐ¾Ð²Ð¸Ñ ÑдоÑÑоÑвÑÑ ÑеÑÑÑ ÐаÑÑеаÑа: заÑлÑжена Ñлава пÑийÑла до нÑого вÑаÑно, не запÑзнилаÑÑ.
Так ми йÑли плÑÑ-о-плÑÑ Ð°Ð¶ до ÑÑÑденого лиÑÑопадового Ð´Ð½Ñ ÑÐ¾ÐºÑ 2018, коли ÐÑкÑÐ¾Ñ ÐлекÑандÑовиÑ, поÌÑÑно ÑклонивÑиÑÑ Ð¡Ð²ÑÑÐ¾Ð²Ñ ÐÑломÑ, ÑÐ¸Ñ Ð¾ мовив оÑÑаннÑ: «Я Ð²Ð°Ñ ÑÑÑÑ Ñак лÑблÑâ¦Â». РпÑÑов назавжди. ÐодавÑÑ Ñ Ð²ÑÑÐ½Ñ Ð¼Ð°Ð½Ð´Ñи, Ñак Ñ Ð½Ðµ довÑдавÑиÑÑ Ð¿Ñо мÑй ÑиÑоÑеÑдний вÑинок, Ñ ÑÐºÐ¾Ð¼Ñ Ð´Ð¾Ð¿ÐµÐ²Ð½Ðµ Ð´Ð¸Ñ Ð°Ð² один Ñз його «ÐаÑадокÑÑв ÐиÑÑÑ»: «ÐивÑ, але ÑÑ Ð½ÐµÐ¼Ð°â¦Â».
Ð Ñ Ð²ÑоÑÑÑ Ð² ÑнÑÑон йомÑ: «ÐеÑÑвий, але живий».
Тож Ð½ÐµÑ Ð°Ð¹ вÑÑно Ð¿Ð°Ð»Ð°Ñ ÐºÐ¾Ñе зÑÑниÑÑ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ на лÑÑеÑаÑÑÑÐ½Ð¾Ð¼Ñ Ð½ÐµÐ±Ð¾Ð·Ð²Ð¾Ð´Ñ. ÐÐµÐ½Ñ Ð²Ñд Ñого невÑиÑимого ÑвÑÑла не болÑÑимÑÑÑ Ð½Ñ Ð¾ÑÑ, Ð°Ð½Ñ Ð´ÑÑа.
Ðоно говоÑиÑÑ Ð´Ð¾ мене.
Рми ÑлÑÑ Ð°Ñмо йогоâ¦
01-03.Ð¥.2019 Ñ.
Twitter.soc_no a{color:#d6d6d6; font-size:8px;} .soc_yes a{color:#d6d6d6; font-size:8px;display:none;}SocButtons v1.5
ÐÑоÑиÑано 29 Ñаз | |
ÐпÑблÑковано в ÐÑомада |
ÑÐ°Ð±Ð»Ð¾Ð½Ñ joomla недвижимоÑÑÑ
Джерело: БЦ-News: новини Білої Церкви / Белая Церковь — БЦ News — БЦ News