«COVID-паспорти допоможуть розморозити авіаперельоти та світовий туризм», — комерційний директор аеропорту «Бориспіль»

Про наслідки пандемії для авіації, зменшення кількості пасажирів, популярні рейси, вихід із авіакризи та роль COVID-паспортів.

Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» є найбільшим і найпотужнішим в Україні. Однак рекордні пасажиропотоки підкосив 2020-й і тотальний карантин. Кількість польотів через пандемію впала майже у три рази.

Разом з усією світовою авіацією, керівництво аеропорту нині шукає шляхи, які допоможуть компенсувати втрати і вийти, принаймні, на доковідний період. Не приховують, що цей процес може зайняти кілька років…

Про усі нюанси авіакризи журналістці «Вечірнього Києва» розповів комерційний директор ДП Міжнародний аеропорт «Бориспіль» Георгій Зубко.

Комерційний директор ДП Міжнародний аеропорт «Бориспіль» Георгій Зубко. Фото пресслужби аеропорту

ПРО ВТРАТИ І ПРОТИСТОЯННЯ ПАНДЕМІЇ

— Пане Георгію, скільки відсотків перевезень країни на сьогодні забезпечує аеропорт «Бориспіль»?

— Сьогодні Міжнародний аеропорт «Бориспіль» залишається найбільшим летовищем України і обслуговує близько 60% всього пасажиропотоку. Попри те, що торік кількість подорожуючих різко впала, відсоткове відношення у порівнянні із іншими українськими аеропортами залишилось на тому ж рівні.

Коли ми говоримо про зменшення об’єму пасажирів, потрібно сказати про два основних моменти. Перше — це дуже велике скорочення базових авіаперевізників. Зокрема, МАУ, які суттєво зменшили кількість перевезень. І друге — це карантинні обмеження на території Європейського союзу. Ми ж не можемо сказати, що ЄС сьогодні закритий. Ні! Він відкритий. Але немає доступу до вільної подорожі, до вільного туризму українським громадянам.

— А яку кількість пасажирів обслужили у минулому році? Які втрати в порівнянні із 2019-им?

— Втрати дійсно шалені… Минулий рік ми закрили на цифрі трохи більше як 5 мільйонів пасажирів. Для порівняння — у 2019-ому, який був рекордним, мали понад 15 млн пасажирів. Тобто втратили 2/3 або 66% мандрівників…

Найскладнішим періодом, звичайно, був березень-травень 2020-го, коли аеропорт зупинив усі регулярні перевезення. А на той момент — це 99% всіх рейсів.

Пригадую, в цей час термінал і злітні смуги нагадували апокаліпсис. Справді, коли зупиняються такі інфраструктурні гіганти як аеропорт, то складається враження, ніби світ зупинився. Ніби ми усі на паузі. Це дуже болісний період, зокрема, для наших співробітників. Тому що такої зупинки аеропорт «Бориспіль» не знав з першого дня свого заснування.

Впродовж березня-травня аеропорт зупинив 99% усіх регулярних перевезень. Фото пресслужби аеропорту

— Чи була у найважчий період допомога від держави і чи, на ваш погляд, мала б бути?

— Це актуальне питання. На цей час допомоги від держави на адресу авіаперевізників чи аеропортів ми не отримували. І в принципі зрозуміло, чому: країна у непростому становищі, є кому помагати, є багато соціальних питань, які потребують уваги.

Водночас світові експерти сьогодні говорять, що це найсильніший удар по авіаційній галузі після Другої світової війни. І цивільна авіація вперше у такому критичному становищі. У всіх дуже невтішні прогнози.

Тому вийти на доковідний період світ зможе приблизно у 2024-ому році. І то лише за однієї умови: якщо держава підтримає авіацію. Тому ми про це неодноразово говорили і продовжуємо цю тему підіймати. Що було б як ніколи доцільно надати нам цю руку допомоги. Це навіть не стільки важливо для аеропорту, як для авіаційних перевізників.

— Скажіть, будь ласка, чи були скорочення під працівників і чи вплинув карантин на розмір зарплатні?

— Це напевно найскладніше питання… І тут ми мусили бути дуже обережними, бо мова йшла про людей, про їхні сім’ї та дітей. Але треба сказати, що, на жаль, близько 700 працівників звільнились з аеропорту. Причини були різні — хтось пішов за згодою сторін, хтось пішов на пенсію чи за власним бажанням. Та попри все, ми намагались підтримувати соціальні стандарти. І тому дохід працівників зменшився не більше, ніж на 10%. Важливо, що в цей час топ менеджери зовсім відмовились від гонорарів.

Це складний час, але вже зараз можемо констатувати: нам вдалось зберегти команду. Тому що авіаційна галузь, її окремі підрозділи потребують спеціальних знань і фахівців. І тут не так просто звільнити усіх, а завтра запросити на роботу інших.

Через пандемію з бориспільського летовища звільнились 700 працівників. Фото пресслужби аеропорту

ПРО ПОПУЛЯРНІ НАПРЯМКИ І ПАСАЖИРОПОТІК

— Які напрямки сьогодні найпопулярніші?

— Це Хургада, Стамбул, Шарм-ель-Шейх, Дубай і Мінськ. Ці напрями були популярні у допандемічний період. Єдине — до цього списку ще входили Відень і Тель-Авів, які нині закриті. Але якщо раніше частка туристичних напрямків — Єгипет, Туреччина — була 30-35%, то зараз ця частка складає понад 60%. Тобто країни, які ведуть більш лояльну і збалансовану політику стосовно прийому туристів, нині у попиті.

— Якщо популярність відпочинкових напрямів ще можна пояснити, то чому Мінськ?

— З початку 2015 року Мінськ почав розвиватись як хаб. Це також, можливо, сполучення з Російською Федерацією…Але ми не відстежуємо подальші маршрути пасажирів, тому можемо лише припускати.

До речі, мінський аеропорт сьогодні вже можна назвати умовним конкурентом аеропорту «Бориспіль». Тут важливо також зауважити: наше летовище зовсім не конкурує з аеропортом «Київ» чи «Львів». Сьогодні нашими умовними конкурентами можна назвати Шереметьєво, Відень, Стамбул — тобто великі хаби.

А хаб — це полювання за трансферним пасажиром, який, наприклад, не є українцем, а летить маршрутом Лондон- Куала-Лумпур із зупинкою в Києві. У цьому випадку Україна сполучає схід та західну Європу. Але на сьогодні ця розбудова можлива лише в тому випадку, якщо ми маємо надійного українського авіаперевізника. Раніше це було МАУ, а як це буде тепер — сказати важко. Проте, я сподіваюсь, що ми і надалі зможемо бути підтримкою для один одного.

— Який зараз пасажиропотік?

— За підсумками квітня 2021 року Міжнародний аеропорт «Бориспіль» обслужив 544 866, і у березні — 550 тис. пасажирів. Якщо минулий рік ми закрили із цифрою 5 млн пасажирів, то цей рік плануємо завершити із 7,5 млн пасажирів. Це те, що реально, на наш погляд.

ПРО НОВУ РОЛЬ ВНУТРІШНІХ ПОЛЬОТІВ І ДЕШЕВІ КВИТКИ

— Чи доцільно взагалі говорити про якісь переваги ковідної ери? Наприклад, нещодавно головний виконавчий директор WizzAir Джозеф Вараді зазначив журналістам, що важливою зміною може стати зростання ролі лоукостів через зменшення попиту на рейси бізнес-класу… Що думаєте про це?

— Ковідний період багато чому нас навчив. Бути швидкими у прийнятті рішень. Бути відповідальними. Зрозуміти, що неможливого більше не існує і бути готовим до різного. Зараз нас вже набагато складніше злякати чи здивувати. І, звісно, ми точно по-іншому нині бачимо діяльність авіакомпаній, яким, на наш погляд, стало набагато складніше.

Бо ці ж МАУ, SkyUp, WindRose, Azur Air — це українські авіаперевізники, де працюють тисячі українців. І дуже прикро, що через обмеження вони переживали величезні скорочення — і заробітних плат, і посад. Хто з них і завдяки чому втримається на ринку, сказати важко, бо міграційна політика нині дуже непередбачувана, а від неї багато залежить

У квітні 2021 SkyUp Airlines виконали 836 пасажирські рейси і перевезли 138 160 пасажирів. Фото пресслужби аеропорту

— А яка ситуація із внутрішніми перевезеннями?

— В останні роки ми справді почали літати по країні. Внутрішні перевезення зросли до 20%. Але є ще декілька простих кроків, якими ми можемо спростити такі польоти. Наприклад, прибрати ПДВ на ці маршрути.

Бо сьогодні напрям Київ-Львів парадоксально набагато дорожчий ніж Київ-Краків. І для авіакомпаній Краків є на 20% дешевший в собівартості, тому що нема НДС. Доцільно було б в Україні позбавити внутрішні перевезення НДС. А для цього треба відповідне рішення уряду. На мій погляд, це суттєво полегшить життя авіакомпаній і вплине на вартість квитка.

ПРО ПРИЧИНИ ВІДМОВИ ВІД ПОЛЬОТІВ

— Нагадайте, будь ласка, про основні правила роботи аеропорту в час карантину і в яких випадках пасажирам можуть відмовити від поїздки.

— Нині аеропорт виконує усі рекомендації санітарних служб та міністерства охорони здоров’я. Ми сьогодні також вже говоримо про зміну таймінгу і про те, що потрібно більш завчасно приїжджати в аеропорт. І, звісно, мати засоби індивідуального захисту та пам’ятати: якщо ви будете без маски, яка повністю прикриває рот та ніс, то вас попросять вийти із приміщення аеропорту.

Є також додаткові обмеження, які стосуються як вильоту так і вльоту в країну. Це може бути, наприклад, додатковий ПЛР-тест. Тому рекомендую перед поїздкою контрольно моніторити актуальну інформацію на сайті аеропорту та Міністерства закордонних справ, щоб уникнути конфузів. Бо зазвичай усі вимоги жорстко регламентовані. І якщо, наприклад, у вас немає тесту і ви маєте подорожувати в країну, де цей тест обов’язковий при вльоті, — вам відмовляють у подорожі. Навіть, якщо у вас є квиток.

Георгій Зубко розповів про санітарні норми в аеропорту. Фото: «Вечірній Киї»

— А часто трапляються випадки, коли відмовляють?

— Практично щодня. Люди досі плутають експрес-тест з ПЛР-дослідженням, або просто ігнорують вимоги. За останні роки авіаподорожі стали дуже доступними. До них перестали готуватись, люди зрозуміли, що це комфортно і швидко. Відрядження за 2000 км не було проблемою. Раніше ми мали по чотири рейси на день до Парижа, Відня — уся Європа була відкрита. Ви могли за три години до вильоту вирішити: летіти чи ні, а потім через смартфон замовити квиток і збирати речі. Нині все інакше…

І мені б дуже не хотілось, щоб постпандемічний період сильно ускладнив ці подорожі. І щоб ми не повертались на десять років назад, коли переліт потрібно було планувати за місяць.

ПРО РОЗВИТОК АЕРОПОРТУ

— Є напрацьована Кабміном концепція розвитку аеропорту «Бориспіль» до 2045 року. Там йдеться про те, що у 2045 році аеропорт буде обслуговувати близько 54 млн пасажирів на рік. Як ковідний період вплине на це, адже розуміємо, щоб прийти до цієї цифри, важливий кожен рік?

— Ця концепція справді є таким фундаментальним документом, який спільно розробляли з профільною консалтинговою компанією, що проєктує великі і малі світові аеропорти.

Звичайно, нині маємо усі передумови переглянути його, бо ми вже багато втратили. А тут є проста закономірність: якщо пасажиропотік буде розвиватись повільніше, то усі процеси будуть сповільнюватись.

Але, попри всі нюанси, думаю, що обслуговувати 54 млн пасажирів до 45-го року цілком реально. Для порівняння, у 2004 році загальний потік пасажирів у Польщі був 9 млн пасажирів. За 15 років — це вже 40 млн. У нас також є всі перспективи.

Концепція розвитку аеропорту передбачає масштабну розбудову інфраструктури. Фото: пресслужби аеропорту

— А який аеропорт в Україні при правильному менеджменті міг би вийти на якусь конкуренцію з вами?

— Тут навіть не конкуренція важлива. Раніше ми думали про те, що потенційно, якби не ворожа агресія РФ, то аеропорт Донецька міг би бути другим хабом. Але тепер ці ролі в Україні в перспективі можуть поділити Київ та Львів — як друга точка розльоту. Або ж Харків. І тут навіть не про конкуренцію йдеться, а про спільні результати і більшу ефективність завдяки командній роботі.

Бо, наприклад, якщо порівнювали аеропорт «Бориспіль» і варшавське летовище, то технічно і функціонально ми не гірші. Відмінністю є лише те, що уся інфраструктура країни там об’єднана. Так, варшавський аеропорт пов’язаний із регіональними летовищами, і вони разом вибудовують єдину авіаційну стратегію. Потім уся авіація інтегрована в єдину транспортну стратегію Польщі. І лише тоді вся транспортна стратегія Республіки Польща інтегрована у єдину транспортну стратегію Європи. Вони усе це бачать стратегічно. І нам треба брати з цього приклад.

ПРО COVID-ПАСПОРТ І ВИХІД З КРИЗИ

— Які маєте думки щодо COVID-паспорту?

— Щоб відкрити кордони та перезапустити авіаційні перевезення, потрібно бути впевненим, що є заходи, які знижують ризик підхопити вірус. Для цього потрібно мати точну інформацію про стан здоров’я пасажирів. І тому щеплення, як і тести — це важливі чинники, які допоможуть світові повернутись до регулярних повітряних подорожей. Але авіакомпанії повинні мати ефективний і зручний спосіб перевірити наявність вакцинації. Бо, як я вже згадував вище, мандрівники нині досі плутаються у вимогах. І це завдає клопоту.

Принцип видачі COVID-паспорта простий: вакцинувався — отримуй відповідний документ. Він може бути у вигляді додатку на смартфоні, ID-картки, посвідчення або електронного документа, завантаженого на спеціальний сайт.

Що буде в Україні, наразі не відомо. Проте, одне мені зрозуміло напевно —COVID-паспорти дадуть можливість розморозити авіаперельоти та світовий туризм в цілому.

Усі пасажири в терміналі повинні бути у масках. Фото: пресслудби аеропорту

— Від яких факторів залежить стабільна робота аеропорту зараз?

— »Подушку безпеки» нам нині дають ті 90% компаній, які повернулись до аеропорту. Звісно, вони ще не мають такої кількості регулярних рейсів, але це як контракт на певний період і страховка.

Тут також важливо, щоб люди не боялись подорожувати. І розуміли, що, згідно із дослідженнями, підхопити коронавірус у літаку фактично не можливо. Або цей шанс дуже мінімальний.

Звичайно, я вірю у відновлення авіації. Так, вона буде іншою. І пандемія не завершиться одним днем. Але ми вже зробили висновки у готові працювати у нових умовах. Зокрема, враховувати загрози вірусних інфекцій, принципи змішування пасажиропотоку та розбудовувати потрібну інфраструктуру. Але без пасажира все це не матиме жодного значення.

***

Раніше писали, що через два місяці, з 24 червня українська авіакомпанія SkyUp Airlines запускає рейси з Києва до Лондона, і вже почала продаж квитків на цей напрямок.

Анонсували запуск авіарейсів у перлину Балканського півострова за маршрутом Київ–Белград–Київ.

Нагадаємо, що в аеропорту «Бориспіль» розповіли, куди найчастіше літали українці у березні.

Про усі найцікавіші деталі із буднів авіадиспетчера читайте в інтерв’ю із диспетчером управління повітряним рухом Артуром Юшковим.
А також переглядайте — унікальний фоторепортаж із диспетчерської вишки в аеропорту «Бориспіль».

Джерело: Вечірній Київ