Чим далі, тим більше бюджетних втрат: аудитори КМДА перевірили роботу Департаменту ІКТ і “Київтелесервісу”

Аудитори столичної мерії нещодавно відзвітувалися про аудит діяльності Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) КМДА і підпорядкованого йому СКП “Київтелесервіс” при створенні мережевої інфраструктури в столичних комунальних школах у 2019-2024 роках. В рамках цієї перевірки, зокрема, було встановлено факти завищення цін на обладнання для створення Wi-Fi-мереж на загальну суму 23,2 млн гривень. За інформацією “ревізорів”, ціни таких закупівель фактично “бралися зі стелі”, а тендерні документації прописувалися так, щоб у торгах могли перемагати тільки конкретні компанії. Крім того, аудитори з’ясували, що “Київтелесервіс”, не дивлячись на доручення від КМДА, продовжує “брати гроші за Інтернет” з освітніх закладів, а деякі школи ще й паралельно сплачують за ці послуги приватним провайдерам. Також “Київтелесервіс”, схоже, вже “переплатив” близько 94 млн гривень за різне обладнання для Wi-Fi-інфраструктури, а в перспективі такі “надмірні витрати” можуть сягнути понад 358 млн гривень. І це навіть без врахування вартості ліцензій для такого обладнання, які могли бути безкоштовними, але за них у найближчі роки, вочевидь, доведеться сплатити близько 305 млн гривень.

Як стало відомо КВ, нещодавно Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту Київської міськдержадміністрації (КМДА) оприлюднив результати планового аудиту діяльності Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА і спеціалізованого комунального підприємства (СКП) “Київтелесервіс”.

Відповідний аудиторський звіт №070-6-07/4 датований 9 березня 2026 року, але на сайті вищезгаданого департаменту його було опубліковано лише минулого тижня – за традицією, це було зроблено після того, коли стало відомо відомо, які рекомендації аудиторів були враховані чиновниками і “комунальниками”, а на які в Департаменті ІКТ і в “Київтелесервісі” заплющили очі.

В рамках цієї перевірки аудитори аналізували, наскільки ефективно згадані департамент і СКП виконували і виконують Комплексну міську цільову програму “Електронна столиця” на 2019-2023 роки (затверджена рішенням Київради №461/6512 від 18 грудня 2018 року зі змінами)) та цільову програму “Цифровий Київ” на 2024-2027 роки (ухвалена рішенням міськради №7516/7557 від 7 грудня 2023 року). При цьому, “ревізорів” цікавив конкретно тільки один напрям вказаних програм – “створення, розвиток, модернізація та супроводження сервісної мережевої інфраструктури та мереж доступу закладів освіти”. В рамках аудиту був охоплений період діяльності Департаменту ІКТ КМДА і СКП “Київтелесервіс” за період з січня 2019 року по 31 грудня 2024 року. Тривала ця перевірка з 18 грудня 2023 року по 4 серпня 2025 року.

На відміну від більшості інших аудиторських звітів, у цьому документі не зазначена загальна сума порушень саме у “грошовому вимірі”. Вочевидь, це пов’язано у т.ч. й з тим, що чимало можливих втрат можуть “вилізти на поверхню” в майбутньому, про що йтиметься нижче. Разом з тим, серед іншого, аудитори встановили факти ризику завищення вартості окремих закупівель на загальну суму 23,2 млн гривень і ризику здійснення надмірних бюджетних витрат на суму орієнтовно 93,9 млн гривень.

Про виявлені порушення

Під час цього аудиту “ревізори” звернули увагу на закупівлі комплектів мережевого обладнання для створення Wi-Fi-мереж у закладах освіти Києва – йдеться про 5 тендерів на загальну суму понад 269,4 млн гривень, які проводилися в рамках обох вищезгаданих програм у 2023-2024 роках. Як наслідок – встановлено ризик завищення вартості закупівель на загальну суму 23,2 млн гривень.

Так, у аудиторському звіті зазначається, що “початкові” ціни вказаних закупівель визначалися “Київтелесервісом” без проведення ринкових досліджень. Замість цього, за інформацією “ревізорів”, СКП збирало комерційні пропозиції від компаній, які регулярно беруть участь в закупівлях “Київтелесервісу”, і вже на підставі цих документів встановлювалася відповідна вартість.

Також аудиторам стало відомо, що технічні вимоги у цих тендерах були прописані “Київтелесервісом” настільки деталізовано, що фактично звужувало коло потенційних учасників до окремих виробників, зокрема обладнання “Hewlett Packard Aruba”, “Vertiv” тощо. Наприклад, як зазначили аудитори, частина параметрів обладнання – габарити корпусу, кількість портів, тип акумуляторів, конкретні модулі та інші вузькі характеристики – не мала обґрунтованої технічної необхідності, але суттєво обмежувала можливість учасників торгів запропонувати “еквіваленти”. Ба більше – в окремих тендерних документаціях прямо вказувалися конкретні торгові марки та моделі обладнання без належного визначення критеріїв еквівалентності, що, на переконання “ревізорів” створювало ознаки дискримінації учасників і може свідчити про попереднє орієнтування закупівлі під визначеного постачальника.

Крім того, в Департаменті внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА підкреслили, що деякі позиції, зазначені у вищезгаданих закупівлях, взагалі були відсутні у вільному продажу на українському ринку, що додатково звужувало конкуренцію. Серед іншого, “ревізори” вказали на об’єднання в одну закупівлю різнорідного обладнання, ліцензій і монтажних робіт, що унеможливило участь вузькоспеціалізованих постачальників і фактично “відсікло” частину ринку від участі в таких закупівлях.

Також аудитори зафіксували “проблеми” в реалізації заходу щодо створення у столичних школах структурованих кабельних систем (СКС), під’єднаних до міської сервісної мережі (МСМ). Йдеться фактично про те, що “Київтелесервіс” став єдиним провайдером для закладів середньої освіти – шляхом створення за бюджетні кошти такої собі “єдиної системи кабельного інтернету”, яка має працювати на базі інфраструктури, також “побудованої” містом і за використання якої школам не потрібно платити. Таке доручення ще у квітні 2023 року надав заступник голови КМДА Валентин Мондриївський. Усього, як стало відомо “ревізорам”, СКП “Київтелесервіс” станом на кінець 2024 року освоїло 363 млн гривень на створення СКС у 71 школі. Відповідно, за підрахунками аудиторів, на те, щоб обладнати усі 419 столичних комунальних закладів середньої освіти вказаними системами, необхідно буде витратити близько 2,1 млрд гривень.

Разом з тим, за інформацією аудиторів, насправді “Київтелесервіс” ігнорує вимогу щодо “безкоштовного інтернету” і фактично “продовжує брати гроші” зі шкіл за ці послуги. Ба більше – деякі школи сплачують за Інтернет і “Київтелесервісу”, й іншим провайдерам (у т.ч. “Укртелекому”). При цьому,місту доводиться сплачувати і за витрати таких провайдерів на обслуговування їхніх власних мереж, адже ці кошти включені у вартість їхніх послуг, і за технічне обслуговування та підтримку міської сервісної мережевої інфраструктури, на яку зі столичного бюджету щорічно витрачається понад 120 млн гривень. Хоча, як зазначають аудитори, фактично мережі приватних провайдерів і МСМ дублюють функціональні можливості один одного.

“Зазначене свідчить про неефективне управління міськими інформаційно-комунікаційними ресурсами та відсутність єдиної узгодженої моделі забезпечення закладів освіти доступом до мережі Інтернет. Крім того, надання СКП «Київтелесервіс» платних послуг доступу до мережі Інтернет закладам освіти зумовлює додаткові витрати бюджету міста у вигляді сплати податку на додану вартість та супутні адміністративні витрати, орієнтовна сума яких може скласти понад 1,6 млн грн щорічно. Цього можна уникнути за умови використання вже створеної та профінансованої за рахунок бюджету МСМ без оформлення комерційних відносин.

Надання закладам загальної середньої освіти Києва доступу до мережі Інтернет як безкоштовного сервісу МСМ дозволить відмовитися від закупівлі послуг сторонніх провайдерів, забезпечить раціональне використання створених інформаційно-комунікаційних ресурсів міста, централізоване управління якістю доступу до мережі Інтернет та рівнем інформаційної безпеки, а також сприятиме щорічній економії бюджетних коштів”, – підкреслюється в аудиторському звіті.

Також аудитори зацікавилися й іншими “нюансами” створення Wi-Fi-інфраструктури для шкіл Києва. На переконання “ревізорів”, деякі з цих процесів супроводжувалися формальним підходом до погодження технічних рішень, зокрема – вибір архітектури мережі, класу обладнання та моделі адміністрування здійснювався без належного ринкового й техніко-економічного аналізу альтернатив. У результаті, за даними аудиторів, технічні вимоги були сформовані під бездротові точки доступу Wi-Fi корпоративного (campus) класу Hewlett Packard Enterprise моделей Aruba AP-503 та Aruba AP-503, що, на думку “ревізорів”, обмежило конкуренцію та звузило можливість участі інших виробників мережевого обладнання.

У результаті у 2023–2025 роках СКП «Київтелесервіс» закупило 5 943 такі точки доступу на загальну суму 147,66 млн гривень (у середньому 24,8 тис. гривень за одну одиницю, постачальниками виступали ТОВ “Українські інфосистеми” і ТОВ “БМ Констракшн”). При цьому, мовляв, “Київтелесервісу” економічно було б доцільніше закуповувати точки доступу Aruba AP-22 вартістю 9 тис. гривень. Як наслідок – за оцінкою Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту, вибір моделей Aruba AP-503 та AP-505 для закупівель створив ризик здійснення надмірних бюджетних витрат на суму орієнтовно 93,9 млн гривень, які могли бути “оптимізовані” за іншого підходу до вибору технічних рішень.

Більше того – за приблизними оцінками аудиторів, для того, щоб забезпечити усі школи Києва точками доступу Aruba AP-503 та AP-505 потрібно витратити близько 482,4 млн гривень (усього 419 закладів освіти, у кожному необхідно встановити близько 47 точок, які коштуватимуть орієнтовно 24,8 тис. гривень за одиницю). Тоді як точки Aruba AP-22 для усіх шкіл столиці можуть обійтися в 123,7 млн гривень. Тобто, різниця може скласти 358,7 млн гривень.

Окремо аудитори поставили під сумнів доцільність використання корпоративної платформи моніторингу Aruba Central, яка технологічно пов’язана з обраною лінійкою обладнання і на придбання ліцензій для якої у 2023-2024 роках “Київтелесервісом” було витрачено 87 млн гривень (строк дії ліцензії – три роки). Претензії “ревізорів” обґрунтовуються тим, що подібні платформи потрібні великим корпораціям, тоді як звичайним школам “вистачить” платформи Aruba Instant On, ліцензія для якої є безкоштовною. Як зазначено у звіті, наслідком цього може стати те, що столиці доведеться додатково витратити близько 206,25 млн гривень на нові ліцензії Aruba Central для решти шкіл, а після завершення розгортання мережі – ще орієнтовно 98,5 млн гривень щороку на їх продовження. На думку аудиторів, за наявності дешевших або безкоштовних альтернатив це створює суттєві ризики нераціонального використання бюджетних коштів.

За результатами перевірки Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА надав Департаменту ІКТ іСКП “Київтелесервіс” 16 рекомендації щодо усунення виявлених порушень та їхнього недопущення в майбутньому. Станом на сьогодні жодне з цих зауважень не було враховано посадовцями обох структур. Зокрема, було проігноровано і пункт про організацію безкоштовного доступу до Інтернету в школах, і про перегляд рішень щодо придбання ліцензій Aruba Central, й багато інших зауважень.

Скандальний бекграунд

Як повідомляла КВ, діяльність СКП “Київтелесервіс” неодноразово звертала на себе увагу різних контролюючих органів через факти можливих корупційних правопорушень.

Читайте: Невиліковний “Київтелесервіс”: Нацполіція знов фіксує завищення цін при закупівлях і придбання непотрібного

Так, з грудня 2022 року Голосіївське управління Нацполіції розслідує факти можливого нанесення збитків “Київтелесервісу” на суму близько 14 млн гривень. Саме стільки грошових коштів, на думку правоохоронців, посадовці переплатили ТОВ “Софтнет Груп” у 2021 році при розбудові безпроводової мережі LoRaWan. За інформацією слідства, вказана компанія, якою володіє ексголова Оболонської РДА Микола Тихонов, продала “Київтелесервісу” апаратні маршрутизатори майже втричі дорожче ринкових цін. Що цікаво, претензії до співпраці СКП і цієї ТОВки раніше також мали фахівці Держаудитслужби, через що сторонам навіть довелося судитися.

Читайте: Як заробити 14 млн гривень: Нацполіція розслідує “бюджетні розпили” в СКП “Київтелесервіс”

Крім того, з вересня 2023 року столична Нацполіція розслідує факти можливих розтрати і привласнення бюджетних коштів, за які СКП “Київтелесервіс” у 2022-2023 роках закуповувало різне програмне забезпечення, мережеве обладнання та послуги з технічної підтримки такої апаратури. Увагу правоохоронців привернули чотири договори на загальну суму 154,8 млн гривень, які вказане підприємство уклало з ТОВ “Білінтех Україна” і тим же ТОВ “Софтнет Груп”. Зокрема, слідчі встановили, що вартість таких закупівель, ймовірно, було завищено на суму близько 5,8 млн гривень. Також правоохоронцям стало відомо, що технічна підтримка щодо експлуатації мережевої інфраструктури мала надаватися безкоштовно постачальниками цього обладнання, а тому додатково витрачати кошти на це необхідності не було.

Читайте: Правоохоронці знов розслідують закупівлі “Київтелесервісу”

Взагалі “цифровізація та діджиталізація” столиці, за яку відповідає Департамент ІКТ КМДА, обходиться міському бюджету у мільярди гривень і дуже часто супроводжується скандалами з корупційним “присмаком”.

Наприклад, у 2021 році аудитори столичної мерії встановили, що три КП, які підпорядковані вказаному департаменту (вищезгадані “Інформатика” і “Київтелесервіс”, а також “ГІОЦ”) у 2018-2020 роках допустили фінансових порушень на суму 274,86 млн гривень, що призвело до втрати близько 61,33 млн бюджетних гривень. Зокрема, “ревізори” з’ясували, що ці підприємства закуповували обладнання, яке потім ніяк не використовувалось, виплачували своїм контрагентам “зайву” винагороду за надані послуги, проводили тендери за завищеними цінами, бездіяли у питанні впровадження більш ніж двох десятків цифрових сервісів (наприклад, оплата харчування в дитсадках через “Особистий кабінет киянина”) тощо.

За результатами перевірки порушникам було надано 100 рекомендацій щодо усунення недоліків, але станом на лютий 2023 року лише дві з них були повністю враховані. У Департаменті ІКТ КМДА повністю проігнорували вимоги аудиторів щодо зміни менеджменту в цих КП та стосовно притягнення до відповідальності осіб, винних у фінансових порушеннях.

Читайте: Фінансові порушення у сфері ІКТ не підштовхнули керівництво Києва до звільнень та покарань

А під час аудиту, який завершився у травні 2023 року, “ревізори” столичної мерії встановили факти порушень у діяльності “Київтелесервісу” при закупівлях антивірусних програм у 2019-2022 роках. В рамках цієї перевірки було встановлено факти неефективного використання бюджетних коштів на суму орієнтовно 5 млн гривень. Більшу частину цих фінансових ресурсів становить завищення цін на програмне забезпечення – подекуди “Київтелесервіс” переплачував за це більше 31%. Серед іншого, грошові кошти витрачалися на антивіруси, які вже через рік не працювали або й зовсім ніде не встановлювалися, через що низка структурних підрозділів КМДА і київських КП залишилися без “кіберзахисту”. За результатами аудиту керівництву підприємства було надано 22 рекомендації, але за пару місяців лише половина з них були враховані.

Читайте: У 2019-2022 роках столичних чиновників погано захищали від “кіберзагроз”

Обов’язки директора СКП “Київтелесервіс” з вересня 2024 року виконує Олександр Волощук. До нього цим підприємством теж на правах в.о. директора керував

Олександр Биструшкін (з березня 2024 року). На цій посаді останній змінив іншого в.о. керівника – Павла Чернікова, який “тимчасово” очолював вказане підприємство з лютого 2021 року. Протягом 2019-2021 років у цьому СКП чотири рази змінювалося керівництво – його почергово очолювали Сергій Бондаренко (на посаді директора працював найдовше – з березня 2008 року по червень 2019 року), Олег Бакаєв, Андрій Приступа і Олег Ващенок.

Департамент ІКТ КМДА, у підпорядкуванні якого знаходиться “Київтелесервіс”, з 25 серпня 2023 року очолює Вікторія Іцкович (на колажі ліворуч). На цій посаді вона змінила Олега Половинка (на колажі праворуч), який керував вказаним структурним підрозділом з 27 серпня 2021 року. З 3 березня 2017 року по 29 квітня 2020 року, цією структурою керував Юрій Назаров, який був “обличчям цифровізації в Києві” та з персоною якого пов’язують численні порушення в даній сфері. Після його звільнення та до призначення Половинка Департаментом ІКТ КМДА на правах “т. в.о. директора” керувала Ганна Лисик.

Наразі діяльність вказаного департаменту контролює заступник голови КМДА Валентин Мондриївський. До цього сферу “діджиталізації та цифровізації” столиці майже чотири роки, з квітня 2021-го і до свого звільнення у березні 2025-го, контролював тепер вже ексзаступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич.

Читайте: Злочинна “Торгівля”: НАБУ і САП оприлюднили нові деталі резонансної справи щодо заволодіння столичною землею

Фото: колаж КВ

Олександр Глазунов

КиївВлада

Джерело: КиївВлада