Чи лікують укуси бджіл і сон на вуликах: про лікування продуктами бджільництва

Багато хто у своєму життя стикався з думкою, що укус бджоли лікує і має велику користь для всього організму людину. Чи дійсно це так, що лікують продуктами бджільництва і коли вони приносять користь пояснює Уляна Супрун, очільниця МОЗ.

Апітерапія – альтернативний метод медицини, в якому для профілактики та лікування хвороб використовуються бджолині продукти – мед, пилок, прополіс, маточне молочко, віск та бджолина отрута. Ці продукти можуть застосовувати місцево, вживати перорально чи вводити безпосередньо у кров.

Апітерапевти з Американської асоціації цей метод використовують для лікування розсіяного склерозу, ревматоїдного артриту, різних інфекцій, запалення суглобів, опіків, для загоєння ран, зменшення болю та ще низки проблем, розповідає очільниця МОЗ. Серед усього – і для лікування ракових пухлин, як доброякісних, так і злоякісних(!) Але жодного посилання на дослідження, щоб підтвердити цілющі властивості цих методів лікування, не має.

«Є низка статей про користь щодо використання продуктів бджільництва – для загоєння ран, прополісу для полоскання ротової порожнини чи використання отрути бджіл для зменшення набряку та болю у людей з ревматоїдним артритом. Але в багатьох із цих досліджень наявні дані низької якості, їхні результати не можна вважати репрезентативними, і автори зазначають потребу в проведенні додаткових досліджень, перед тим як робити якісь ґрунтовні висновки», – зазначає очільниця МОЗ.

Одним із поширених методів апітерапії є лікування бджолиною отрутою (Bee Venom Therapy). В такому випадку використовують укуси живих бджіл у спеціальні точки тіла або ж ін’єкцію, виготовлену з отрути бджоли. Щоби зменшити біль, до місця укусу прикладають лід.

Прихильники цього способу переконують, що він ефективний у лікуванні ревматоїдного артриту, псоріазу, розсіяного склерозу та різних видів болю. Натомість дослідження вказують на недостатню кількість даних, щоб стверджувати не лише про ефективність, а й безпечність цього методу. Також лікування бджолиною отрутою має ймовірність ризику побічних ефектів.

На сайті Американської асоціації апітерапевтів опубліковано історії людей про «лікування» бджолиною отрутою розсіяного склерозу. Жодної згадки про можливі побічні ефекти чи наукові дослідження знову не має, зазначає Супрун. Але такі дослідження існують, хоча вони показують низьку ефективність. Водночас через малу вибірку не можна робити висновків щодо дієвості та безпечності застосування бджолиної отрути для лікування розсіяного склерозу.

Пані Супрун зазначає ще про один інноваційний метод лікування за допомогою бджіл, який існує тільки в Україні і не використовується ніде у світі. Людям пропонують провести кілька годин або навіть заночувати у спеціально обладнаному будиночку, де вони можуть полежати на ліжку, під яким знаходяться вулики з бджолами. Але жодних наукових підтверджень ефективності цього методу «лікування» не існує, пише Супрун.

«Скоріш за все таке «лікування» не принесе якоїсь особливої шкоди для організму, але й обіцяної користі також. Засновники цього способу, м’яко кажучи, перебільшують його оздоровчі ефекти. А обіцяють вони зцілення буквально всього організму – як-от, усунення порушень кровообігу, нормалізацію артеріального тиску, очищення бронхів та зменшення ймовірності туберкульозу, нормалізацію обміну речовин, гальмування процесу старіння та ще низку ефектів. І все це завдяки гудінню бджіл та їхньому цілющому біополю», – додає Уляна Супрун.

Бджолині продукти можуть бути корисні, але за кількох умов:

Важливо бути впевненим, що людина не має алергії на такі продукти.
Варто зважати на потенційні ризики від їхнього використання.
Додати мед до чаю виглядає значно безпечнішим, ніж цілеспрямовано жалитися отрутою бджіл чи використовувати бджолині продукти або їхнє гудіння для лікування серйозних хвороб.

«Коли йдеться про альтернативні методи лікування, вкрай важливо мислити критично та бути дуже обережним. Найчастіше такі методи не мають доведеної ефективності, недостатньо вивчені та пропонуються людьми, які не мають медичної освіти чи належного досвіду», – коментує очільниця МОЗ.

Джерело: Трибуна Бровари