Чому на Бориспільщині не вистачає державних реєстраторів

Де в Борисполі зареєструвати нерухоме майно, чи обов’язково вносити його в Державний реєстр, як убезпечитися від рейдерів – дізнавалися «Вісті».

Є проблема. До редакції «Вістей» звернулася літня жінка. Вона розповіла, що намагалася зареєструвати в Державному реєстрі свою квартиру, але виявилося, що в Борисполі немає державного реєстратора. У реєстраційній службі міської ради їй порадили звернутися до нотаріуса, проте для пенсіонерки це дорого. Як виявилося, такі проблеми виникають у багатьох жителів міста.

 

Антирейдерська ініціатива. Із 2019 році в Україні реалізується експериментальний проект у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Ініціатором проекту, який охрестили антрирейдерським, виступив Мінюст.

2 листопада 2019 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав власності», яким передбачено зміни до порядку реєстрації нерухомого майна. За задумом розробників Закону, його прийняття має усунути основні юридичні прогалини, які сприяють рейдерському захопленню нерухомого майна. Акредитовані суб’єкти – переважно комунальні підприємства, зокрема БТІ, які раніше могли проводити операції з реєстрації майнових прав, позбавлені такої можливості.

Чому так сталося? Автори закону наголошують, що практика засвідчила недоцільність подальшого використання інституту акредитованих суб’єктів державної реєстрації, оскільки багато з них брали участь у сумнівних або злочинних реєстраційних діях. Саме через них, вважають розробники закону, проходили рейдерські захоплення шляхом протиправної реєстрації нерухомості, земельних ділянок або корпоративних прав.

Відтепер реєстраційні дії можуть здійснювати лише державні реєстратори органів місцевого самоврядування та місцевих державних адміністрацій, а також нотаріуси (державні та приватні). Тому нині звужено коло суб’єктів із повноваженням здійснювати державну реєстрацію прав.

Вимоги до держреєстратора. Згідно нових законодавчих актів, особа, яка претендує на посаду держреєстратора, крім юридичної освіти і стажу роботи в сфері права, повинна мати сертифікат та пройти спецперевірку.

Державним реєстратором є:

громадянин України, який має вищу освіту за спеціальністю правознавство, відповідає кваліфікаційним вимогам, встановленим Міністерством юстиції України, та перебуває у трудових відносинах з суб’єктом державної реєстрації прав;
нотаріус;
державний, приватний виконавець — у разі накладення/зняття таким виконавцем арешту на нерухоме майно під час примусового виконання рішень відповідно до закону.

Доступ державного реєстратора до Державного реєстру прав здійснюється шляхом багатофакторної аутентифікації у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України у Порядку ведення Державного реєстру прав.

«Вісті» звернулися за коментарем до начальника реєстраційної служби Бориспільської міської ради Тетяни Степаненко: «Методики перевірки немає»

— Отримати сертифікат складно. Пропонується 100 тестових завдань. Особи, які правильно відповіли на 75% з них, успішно пройшли тестування. Тести містять завдання із кримінального, цивільного законодавства, інших нормативних актів; все це кандидат має знати напам’ять, хоча реальної потреби в цьому немає, адже на практиці ці документи є в першоджерелах. Як наслідок, досвідчені фахівці проходять тести кілька разів чи відмовляються від тестування і від цієї роботи.

Щодо проходження спецперевірки, то на сьогодні методики її проведення немає.

У цій сфері склалася непроста ситуація. Ті державні реєстратори, які працювали до нового Закону, працюють далі без отримання сертифікату і проходження перевірки. А ті, хто влаштовується на роботу після того, як закон набув чинності, повинні все проходити, навіть за умови стажу роботи.

У Борисполі держреєстратор із реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, яка працювала раніше, пішла в декретну відпустку. Після конкурсного відбору на вакантне місце прийнята високопрофесійний спеціаліст, яка пройшла тестування, отримала сертифікат, залишилася спецперевірка (ДП «Національні інформаційні системи» надає доступи до Державних реєстрів при наявності вказаного пакету документів).

«Без проблем із реєстрацією місця проживання»

За словами Тетяни Степаненко, в реєстраційній службі Бориспільської міської ради, що на вул. Київський Шлях, 73, зареєструвати місце проживання можна без проблем.

«Відповідно до Правил реєстрації громадян, затверджених відповідною постановою Кабінету Міністрів від 2 березня 2016 року № 207 року, ми маємо право одночасно здійснювати реєстрацію місця проживання та зняття із реєстрації. Громадянин повинен прийти з паспортом та сплатити адмінзбір за реєстрацію. Якщо він є власником житла, подає документи на право власності (в оригіналі та копію), і реєструє місце проживання за цією адресою. Якщо власником є інша особа, то відповідні документи подає вона, даючи згоду на реєстрацію.

Чоловіки віком від 18-и до 60-и років при реєстрації місця проживання (чи знятті з реєстрації) подають оригінал та копію військового квитка із відміткою про взяття (зняття) на військовий облік. Якщо особа має намір зареєструвати малолітню дитину, то реєстрація відбувається без згоди власника житла, але за спільною згодою обох батьків», — повідомила Степаненко.

Реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців проводиться в приміщенні на вул. Шевченка, 4. Державний реєстратор працюєу пн-вт-ср із 8.00 до 13.00. Інші два дні фахівець працює з архівом та документами.

Марина Гавришко, колишній державний реєстратор: «Щоб влаштуватися, треба пройти сім кіл пекла» 

— У людей виникають складнощі щодо реєстрації речових прав через малу кількість державних реєстраторів. Раніше на Бориспільщині працювали три реєстратори – два в районі і один в місті, і цього було недостатньо. Потрібно мінімум 4-5 спеціалістів. Зараз в районі є державні реєстратори в декількох сільських радах, а в місті реєстратор призначений, але фактично позбавлений права вести прийом.

Чому дефіцит кадрів? Фахівці не хочуть іти на цю посаду. По-перше, робота пов’язана з великим навантаженням і відповідальністю: прийом громадян, обробка документів, робота з архівом, поштові відправлення тощо.

По-друге, Мінюстом постійно змінюються правила прийому на роботу держреєстраторів. Щоб влаштуватися на посаду, фахівець має пройти сім  кіл пекла і в результаті отримувати малу зарплату — ставка є мінімальною. Держава має розробити заходи щодо забезпечення оплати і нормальних умов роботи фахівців з реєстрації речових прав громадян.

Як вберегтися від рейдерських захоплень майна, що робити тим власникам, чиє майно не внесене в Державний реєстр?

Розмова з юристом Людмилою Рафаіловою: «Речові права, що виникли до 1 січня 2013 року, потрібно вносити до Реєстру»

«Внесення відомостей до Державного реєстру речових прав здійснюється виключно на підставах та в порядку, визначених Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі — Закон).

Законом гарантується відкритість та доступність відомостей Державного реєстру прав (далі – Реєстр) – для фізичних та юридичних осіб інформація за об’єктом нерухомого майна та суб’єктом речового права надається в електронній формі через офіційний веб-сайт Міністерства юстиції України, за умови ідентифікації такої особи (фізичної або юридичної) з використанням електронного цифрового підпису чи іншого альтернативного засобу ідентифікації особи, або в паперовій формі.

Іншими словами, отримати інформацію може «будь хто», але за умови ідентифікації особи, анонімно це зробити неможливо. За заявою власника чи іншого право володільця державний реєстратор надає інформацію про осіб, які отримали відомості про зареєстровані права на нерухоме майно, що їм належить, та обтяження таких прав.

У випадку кримінального провадження державний реєстратор надає інформацію у формі виписки про осіб, які отримали відомості про зареєстровані права на нерухоме майно, що належить іншим фізичним чи юридичним особам, та обтяження таких прав за запитом посадової особи органу досудового розслідування.

Отримати інформацію з Реєстру можемо самостійно, а вносити інформацію, зміни, вчиняти будь-які дії в Реєстрі може ЛИШЕ реєстратор.

Немає різниці, до кого звертатися для реєстрації речових прав, адже особа, яка має доступ до Реєстру, має статус державного реєстратора.
Не варто боятися, що електронні реєстри збільшать кількість зловживань, адже реєстратори вносять інформацію до Реєстру на підставі поданих документів, сканкопії яких містяться в Реєстрі.
Для внесення інформації до Реєстру мешканці Борисполя можуть не лише в місті Бориспіль, чи Бориспільському районі, але і на території Київській області, крім міста Київ.
Речові права, що виникли до 1 січня 2013 року, слід вносити до Реєстру.

Де зареєструвати нерухоме майно:

У будь-якого державного або приватного нотаріуса та державного реєстратора в Київській області, крім м. Київ.

У державних реєстраторів при сільських радах Бориспільського району:

Гнідинська с/рада (с. Гнідин, вул. Нова, 1) тел. 045-95-4-12-55, 4-11-60.
Гірська с/рада (с. Гора, вул.Центральна,5) тел. 045-95-3-65-22.
Шасливська с/рада (с. Щасливе, вул. Фестивальна, 39) тел. 045-95 -3-53-46.
Великоолександрівська с/рада (с. Велика Олександрівка, вул. Гагаріна, 11) тел. 045-95-3-05-60.
Сошниківська с/рада (с. Сошників, вул. Іванова, 3) тел. 045-95-3-71-33. Вороньківська с/рада (с. Вороньків, вул. Паркова,2) тел. 045-95-3-66-18.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Джерело: Газета «ВІСТІ» – Бориспіль. Новини. Інформація. Реклама