Чехословацькі військові у Борисполі у період першої світової війни

Дослідження історії Борисполя часто дає несподівані результати та навіть сюрпризи. Написання матеріалу про Ярослава Гашека та його короткочасне перебування у Борисполі, під час якого він почав писати всесвітньо відому повість про солдата Швейка, виявило прогалини у наявній у місцевих істориків інформації щодо Чеського легіону, бійці якого у 1917 році знаходились у нашому місті. Відомо було лише те, що в Борисполі знаходився «якийсь загін» (зображений на фото в експозиції Бориспільського державного історичного музею), при цьому жодної конкретики щодо його назви, підпорядкування, покладених на нього завдань, історії та локації перебування тощо. Пошук в українських та російських джерелах дав певну інформацію, але не настільки повну, як того хотілось би. Залишалося єдине логічне рішення — шукати інформацію про «бориспільських» чехів у Чехії. І воно дало не лише дані про заснований тут полк, що готував поповнення для інших полків Чехословацької армії, а й кілька історичних фото Борисполя 1917-го року.

• Майбутній перший президент Чехословаччини (з 1918 по 1935 рр.) професор Томаш Масарик (нижній ряд, по центру) із вояками 6-го стрілецького полку, 1917 р. 

У червні 1917 р. за розпорядженням Верховного головнокомандувача російської армії генерала Корнілова почалося формування 2-ої Чехословацької дивізії. Передбачалося, що її постійними місцем дислокації стане Полтавщина. До осені до чехословацьких частин було залучено 21 тис. 760 добровольців, здебільшого серед в’язнів таборів для військовополонених австро- угорської армії. Полонених перевезли до Києва і у межах Київського військового округу розташували в чотирьох населених пунктах: Бобруйську, Дарниці, Борисполі та Березані. В двох останніх проходило формування нової дивізії.

26 листопада 1917 року в Борисполі був заснований 2-й Чехословацький полк. Як резервний, спочатку він мав завдання підготовки добровольців і поповнення лав інших полків 2-ї стрілецької дивізії чехословацької армії. Полк складався із командного складу, чотирьох батальйонів, які доповнювали окремі полки дивізії (5-й стрілецький полк Томаша Масарика, 6-й Ганацький стрілецький полк, 7-й Татранський та 8-й Сілезький стрілецькі полки) і так званої безмашинної роти, куди зараховувалися добровольці зі зниженою здатністю до польової служби, чиновники, візники, ремісники тощо.

Також у Борисполі базувалися інженерні роти, артилерійські бригади, кулеметне відділення та унтер офіцерська школа.
Військові розміщувалися в наметах (літньому таборі), землянках та казармах (барачного типу) в районі сучасних вулиць Садової та Новопрорізної (у 50-ті роки 20 ст. поряд із цим місцем відкриють МТС (машинно-тракторну станцію), а потім підприємство «Сільгосптехніка»).

• Майбутній президент Чехословаччини Т.Г. Масарик приймає парад 2-ї Чехословацької дивізії в Борисполі, 1917 р.

• Приблизне місце розташування табору Чеського легіону (синім) та майданчику для тренувань (червоним) на топографічній карті Борисполя 19 ст.

Імовірно, вищі офіцерські чини розміщувалися у маєтку Трепова, що знаходився на місці сучасного міського парку. На той час родина Трепових у маєтку вже не жила (переїхала до Санкт-Петербургу) та здавала його в оренду. На колективному фото 1917 р., зробленому біля маєтку Трепова — чеські офіцерські чини та бійці під час візиту до Борисполя влітку 1917 р. майбутнього першого президента Чехословаччини — професора Томаша Масарика. Він прибув до Києва 29 липня 1917 р. і в першу чергу відвідав лазарет, де лікувалися чехословацькі військові після битви під Зборовом. Згодом професор провів низку зустрічей з представниками чеської громади, а також відвідав табори легіонерів у Борисполі та на Дарниці.

Спочатку полку довелося мати справу з нестачею зброї та спорядження, адже на той час Росія все більше занурювалася в хаос, але перші місяці його існування в Борисполі були відносно спокійними. Певний час підрозділи полку несли сторожову службу на місцевому вокзалі, складах і стратегічних місцях у місті. Присутність чехословацьких військових у місцях їх дислокації забезпечувало мир та захист від грабежів та погромів, особливо пізніше, у революційний період.

Починаючи із серпня 1917 року чехословацькі військові почали часткове перебазування в Пирятинський повіт. Так, на початку грудня з Борисполя пішли 2-й батальйон (6-го Ганацького стрілецького полку) з пішими та кінними розвідниками, кулеметне відділення «Максим», унтер офіцерська школа, а до кінця місяця місто полишили 3-й батальйон (7-го Татранського стрілецького полку) з ударною ротою.

• Вид на ринок у Борисполі, 1917 р.

• Вояки 2-го резервного полку прикрашають вагон поїзду на шляху з Борисполя до Владивостока, 1918 р.

18 лютого 1918 року, коли німецька та австро-угорська армії почали останній масштабний наступ на Східному фронті й почали стрімко проникати вглиб України, Чехословацький армійський корпус, що дислокувався в Україні, опинився у смертельній небезпеці і змушений був терміново відступати на територію Росії. Не став винятком і 2-й запасний полк, який 3 березня трьома ешелонами вирушив із Борисполя до Владивостока. На момент від’їзду він нараховував 66 рядових, 144 офіцери, а всього близько 1200 осіб (дорогою до полку приєдналися інші добровольці).

Свого часу у 2-му запасному полку в Борисполі служили такі видатні чеські військово-політичні діячі як Йозеф Чуравий, Карел Янушек (дивізійний генерал часів 2-ї Світової війни), Богуслав Вшетічка (командир дивізії у часи 1-ї Світової та дивізійний генерал часів 2-ї Світової війни), Йозеф Малий (генерал часів 1-ї та 2-ї Світової війни).

У військово-історичному музеї м. Прага у відділі історії Чеського легіону у Першій світовій війні зберігаються кілька фото Борисполя часів знаходження там 2-го резервного полку. Одне з них має підпис «Вид на тренувальний майданчик у Борисполі». Млини, що потрапили в кадр, та три церкви вдалині (одна велика та дві менші) практично безпомилково дають змогу ідентифікувати місце на знімку. Це лівий бік вулиці Старокиївської, де у 2-й половині 19 ст. та на початку 20 ст. стояли п’ять млинів. Орієнтовно це територія, обмежена сучасними вулицями Гоголя (раніше Коренівка), Баталіна (колишня Мічуріна), Ботанічною (територія РЕМ та колишньої швейної фабрики) і трохи далі, в бік сучасної вул. Момота). Будинки, що видніються вдалині, очевидно, розташовані на тодішній Коренівці. Старокиївська в ті часи не була забудована повністю — останні будинки на ній розміщувалися там, де зараз повертає вул. Баталіна.

• Вид на тренувальний майданчик у Борисполі, 1917 р.

Вибір локації для військового табору та майданчику для тренувань на той час виглядає цілком логічним, адже в Борисполі 1917 року небагато вулиць, придатних для руху військової техніки. Це Київський Шлях та Старокиївська (тоді Стара Київська), вимощені каменем ще у середині 19 ст., а також дорога на залізницю — на станцію «Бориспіль», відкриту в 1901 році. Крім того, своєрідний «трикутник» між Київським Шляхом та Старокиївською практично не заселений, є багато вільного місця для розгортання наметів, розміщення особового складу, коней, техніки тощо.

Джерела:
• Г. Головко, І. Головко, М. Руднєва, «Чехословацьке військо на Полтавщині»;
• Військово-історичний інститут (музей) м. Праги;
• Чехословацьке легіонерське товариство.

• Оздоблення землянки в Борисполі, 1917 р.

• Бійці 2-го резервного полку переходять через Ланцюговий міст у Києві

 • Білет на залізницю з Полтави до станції “Бориспіль”, підписаний командиром 2-го Чехословацького полку

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Джерело: Газета «ВІСТІ» – Бориспіль. Новини. Інформація. Реклама