Було в Обухові городище за часів Київської Русі чи ні?

Я подумав і вирішив відповісти Вам, шановний Mihail Videyko, більш розлого, майже полемічно

Отже, БУЛО НА ТЕРИТОРІЇ ОБУХОВА ЗА ЧАСІВ КИЇВСЬКОЇ РУСІ ГОРОДИЩЕ ЧИ НІ?

Буду тезовим.

Так, критичне мислення вказує на те, що всі Ваші, висловлені у коментарі до попереднього посту, гіпотези відносно того, що городища швидше за все НЕ БУЛО — обгрунтовані. Зокрема, я згоден з тим, що:

1. його тактична чи стратегічна потреба саме в Обухівському каньйоні була мало практичною.
2. Так, мені дуже подобається підхід Грушевського з його використанням принципа “вузла” (“хаба”) по відношенню до аналізу території. Разом з тим, я усвідомлюю, що за часів КР Обухів міг ним і не бути. Власне, як і згодом, про що свідчить підозріла, але закономірна відсутність на багатьох середньовічних і навіть ранньомодерних картах як чогось вагомого.

Разом з тим, дозволю собі дещицю ВИКЛЮЧНО спекулятивної логіки, місцями замішаної на локальному патріотизмі та схильності сабжа (мене) до фантазування.

Отже, які дотичні дані можуть (бодай на 10%) свідчити про те, що городище таки МОГЛО бути:

1. ВІДСУТНІСТЬ ПОВНОЦІННОЇ АРХЕОЛОГІЧНОЇ ПРИСУТНОСТІ саме в долині річки Кобрина.

2. ДОСИТЬ ЗНАЧНИЙ ПРОШАРОК МІСТ З ІПАТІЇВСЬКОГО ЛІТОПИСУ, локація котрих станом на сьогодні невідома або гіпотетична.

3. РОЗКОПКИ М. КВІТНИЦЬКОГО 2002 – 2008 РОКІВ. Коротко:

• Під час розвідок 2002р. в межах території та околиць міста вперше було зафіксовано п’ять поселень, що утримували знахідки і нашарування давньоруського і після монгольського часу.
• В ході робіт 2005 р. виявлено ще дві пам’ятки.
• Розкопки 2008р. дозволили зафіксувати ще один пункт зі знахідками періоду Київської Русі.

4. “ОБУХІВСЬКИЙ КАМІНЬ” – дивний і дівний артефакт з Обухів III, котрий, здається, досліджувала Кравченко і котрий зараз лежить перед музеєм у Трипіллі. Подейкують, що крім якихось “венедських” чи “сарматських” “тамг” (все умовно) він містить значно пізніші ознаки “межового каменю” в структурі Трипільського удільного князівства.

5. ПЕЧАТКА («МОЛІВДОВУЛ») БІЛГОРОДСЬКОГО ЄПИСКОПА. Також унікальний артефакт, котрий знайшли десь на території Обухова і котрий потрапив на неї в невідомий спосіб і за нез’ясованих обставин.

6. ЗМІЄВИЙ ВАЛ. Згідно з Антоновичем, Кучерою і тд їх було 2. Перший, про нього знають всі — так званий “ДОВГИЙ” йшов від Трипілля в бік Василькова, акуратно огинаючи Обухів. Другий згадується лише раз, здається, в “Книзі підкоморія” в 16-поч. 17 ст — ПОПЕРЕЧНИЙ. Свого часу наша пошукова група ідентифікувала його згідно з, ймовірно, найстарішою картою цієї території (17 ст) між р. Кобрина та г. Козарів Шпиль (плато, де Обухів II).

7. ВЛАСНЕ НАЗВА РІЧКИ — ЛУКАВИЦЯ. Кобриною вона стала десь на початку 18 ст і це вже інша історія. Ймовірно, Лукавиця — найстаріший на її території топонім з так званою “староруською” семантикою. А гідроніми, як відомо, часто-густо є означенням етнічної і тд приналежності тих, хто заселяв береги водойми.

Таким чином, станом на сьогодні ми маємо:

1. семантичну ознаку наявності тут за часів КР людей;
2. Як мінімум, кілька поселень (так зване “києворуське село”?) в різних кінцях Обухова.
3. Два вали, один з котрих захищав долину зі сходу, а інший додатково нижню течію і пойму головної річки долини. Можливо, одне з крупніших поселень в районі школи №5 зараз? (натякаю).
4. Межовий камінь, котрий вказував на юридичні особливості цієї території, а не її “дикопольний” характер.
5. Знак єпископської влади, котрий цілком міг потрапити сюди як інструмент легітимації місцевої церкви, монашества і тд. Разом чи без господаря, роль котрого (власне Білогородський єпископ) тоді годі переоцінити.

Відтак, на виході ми маємо поселення, котрі зосереджувалися вздовж русла річки, можливо, мали якусь сакральну точку (церкву, пр), були захищені валами і зафіксовані межовими знаками.

ЧИМ НЕ ВУЗОЛ? Безумовно, моя логіка досить спекулятивна і місцями механічна і в цілому не доводить наявності в долині властиво городища, оскільки, як відомо, його форма, зміст, розташування, функціонал і тд відрізняються від поселень, котрі вже зафіксовані.

Втім, тією ж мірою його відсутність не є 100% доведеною доти, поки на території 24 кв. км. Обухівської громади не були проведені ретельні археологічні пошуки, котрі доведуть дисперсний та спорадичний (села, хутори, дачі), а не системний та організований (городища, фортпости) характер колонізації долини р. Кобрина.

Підкажіть, плз, ДЕ Я ПОМИЛИВСЯ?

ПС. Ще є карта Обухова з нанесеними на ній поселеннями часів КР. Її з огляду на етику, паранойю і тд я не публікую. Тут і так все перерито місцевими “кротами”.