Бориспільська громада провела в небесну височінь свого захисника Олександра Іванівського

 

На щиті повернувся наш Герой, відважний захисник, старший сержант, помічник кулеметника механізованого відділення, 41-річний Олександр Іванівський з Борисполя. 29 листопада у Свято-Миколаївському храмі відбулася церемонія прощання з полеглим воїном.

Сьогодні Бориспільська громада попрощалася із захисником Олександром Іванівським, який віддав своє життя заради того, щоб ми жили.

Спокійний, привітний, доброзичливий і надійний. Любив музику, надихався нею. Любив рибалити. Олександр завжди підставляв своє плече тим, хто потребував його допомоги, ніколи не полишав незакінчену справу. Завжди чинив по совісті, не боявся перешкод, сміливо долаючи їх на своєму шляху. Олександр вирізнявся силою духу й терплячістю, адже не кожному дано опанувати майстерність коваля.

Олександр Іванівський народився 10 січня 1983 року в м. Бориспіль у багатодітній родині, де був наймолодшим.

Після закінчення Бориспільської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №6 (нині Бориспільський ліцей «Лідер») вступив до ДПТНЗ «Бориспільський професійний ліцей», де опанував професію маляра-штукатура, плиточника.

Проходив строкову військову службу в Державній прикордонній службі України, а у 2014 році був мобілізований, займався ремонтом військової техніки для українських захисників.

24 лютого 2022 року без вагань вирішив знову захищати країну. Впродовж тривалого часу проходив службу в одній із військових частин Київщини, а згодом вирушив на Донеччину.

13 квітня 2024 року у бою за нашу Батьківщину на Донеччині життя нашого Героя обірвалося…

З початком повномасштабного вторгнення Олександр одразу прийняв рішення йти боронити Батьківщину. Любов до родини давала впевненість, сили протистояти ворогові та виборювати перемогу. Рідних просив берегти себе, а сам твердо визначив свій шлях, бо знав, куди і заради чого йде. Він відчував, що обов’язково має бути там, де вирішується доля країни. Пройшов необхідний вишкіл і разом із побратимами робив усе можливе, щоб наближати нашу Перемогу…

«13 квітня на Донеччині Олександр Іванівський віддав своє життя за майбуття кожного українця, — вшанувала пам’ять героя у прощальному слові Ольга Борисенко на церемонії прощання з воїном. — Шлях Олександра додому був довгим, тому лише зараз ми можемо віддати Героєві останню шану і сказати щире «дякую за захист».

Важко знайти слова втіхи, коли перестає битися серце захисника України. З вдячністю та глибоким сумом схилімо голови, розділяючи невимовний біль втрати з рідними, друзями та близькими. Україна втратила гідного та вірного сина Олександра, який до останнього подиху боровся за волю кожного українця та право мирно жити на своїй землі».

Чин похорону відправило духовенство Свято-Миколаївського храму Православної церкви України.

«Біль наповнює кожного з нас, адже ми бачимо, як горнило війни забирає людей. Не повернеш того, кого любила матір, брат чи сестра. Не повернеш сина, брата, чоловіка, батька, який захищав твою країну та віддав своє життя. Це невимовний біль. Такий шлях проходив наш Христос на Голгофі, коли був розіп’ятий. Але Він пішов на Хрест, тому що знав, що за смертю іде воскресіння. Так само, як після великої темряви ночі має наступити світанок, так само маємо всі ми надію на вічне життя у Господі та воскресіння кожного з нас. Наше життя на землі є тимчасовим. І як ми його прожили, залежить, де ми проведемо вічність — з Богом, у вічному мирі та любові, чи без Нього, у темряві.

Сьогодні ми проводимо в останню дорогу воїна, який віддав свою душу за рідних, близьких, за нашу країну. Не пошкодував свого життя, щоб ми жили.

В Євангелії від Івана наш Господь Ісус Христос говорить: «Ніхто більшої любові немає над ту, як хто свою душу поклав би за друзів своїх». Цим шляхом ішов Христос, коли був розіп’ятий на Хресті за наші гріхи. Цим шляхом ідуть наші воїни-захисники, які віддають найцінніше — своє життя. Цей шлях пройшов Олександр Іванівський, захищаючи нас від ворога. Після смерті його душа зустрілася у вічності з Христом, де немає ні болю, ні страждань. Олександр Іванівський став героєм для кожного з нас. Небесне військо поповнилося новим героєм, воїном Олександром. Нехай Господь прийме душу його у свої вічні оселі, нехай до праведників його приєднає», — вшанував пам’ять героя у прощальному слові Микола Кравчук, настоятель Свято-Миколаївської парафії Православної Церкви України у місті Бориспіль.

До алеї прапорів з іменами полеглих додалося ім’я Олександра Іванівського.

Пам’ятаймо захисників, які заплатили життям за мир та спокій на вільній українській землі.

 

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Джерело: Газета «ВІСТІ» – Бориспіль. Новини. Інформація. Реклама