Більше грошей для “Київтеплоенерго” і армії: столична міськрада вчергове змінила бюджет-2026 і ПЕСР

Київрада вдруге в цьому році внесла зміни до бюджету міста-2026, а також відкоригувала Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР) у розрізі видатків на поточний рік. Попередньо, дохідна і видаткова частини бюджету були збільшені (до 116,7 млрд і 132,8 млрд відповідно), точні показники стануть відомі найближчим часом. Крім того, столична влада перерозподілила субвенції з державного бюджету, визначила напрями використання частини минулорічних вільних залишків, а також збільшила обсяги фінансування на різні заходи. Зокрема, 7,4 млрд гривень було направлено на поповнення статутного капіталу КП “Київтеплоенерго” (частину цих коштів міська влада бере в кредит у ЄБРР), 996 млн – на реалізацію різних заходів програми “Захисник Києва”, 600 млн – на виплату матеріальної допомоги мобілізованим киянам, 299,5 млн гривень – на капремонти електромереж і електрощитових у житлових будинках, 190,2 млн – на реконструкцію об’єктів водопровідно-каналізаційного господарства тощо.

Як стало відомо КВ, учора, 14 травня, столична міськрада внесла чергові зміни до бюджету Києва на 2026 рік та ПЕСР Києва на 2024-2026 роки.

Відповідні проєкти рішень №08/231-319/ПР (суб’єкти подання – в.о. першого заступника голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Петро Пантелеєв (на колажі праворуч) і Департамент фінансів КМДА) і №08/231-318/ПР (суб’єкт подання – Департамент економіки та інвестицій КМДА) були зареєстровані в Київраді 24 квітня 2026 року. У сесійній залі за погодження цих документів проголосували 76 та 75 депутатів відповідно.

Згідно з проєктами рішень, дохідна частина бюджету збільшилася зі 112,6 млрд до 116,7 млрд гривень, а видаткова – зі 123,1 млрд до 132,8 млрд гривень. Відповідно, загальний “прогнозований” (адже він ще неодноразово буде коригуватися) дефіцит міської скарбниці зріс з 10,6 млрд до 16,1 млрд гривень.

В рамках цих коригувань Київрада перерозподілила видатки між різними заходами, а також додала фінансування на окремі напрями життєдіяльності столиці – за рахунок невикористаних минулорічних залишків міської скарбниці та додаткових коштів, закладених в бюджет. Збільшення дохідної частини стало можливим завдяки у т.ч. надходженню до столичної скарбниці різних субвенцій з державного бюджету (у т.ч. освітньої).

Найбільше додаткових витрат – 7,4 млрд гривень – столична влада вирішила направити на поповнення статутного капіталу КП “Київтеплоенерго”. Частину цих коштів – 2,7 млрд гривень – керівництво міста залучило в якості кредиту від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). Нагадаємо, це фінансування підприємство має витратити на відновлення пошкодженої в результаті обстрілів енергетичної інфраструктури та підготовки до наступного опалювального сезону.

Читайте: Додаткові 10,4 млрд: Київрада вкотре збільшила статутний капітал “Київтеплоенерго”

Також вже традиційно столична влада передбачила додаткові кошти на реалізацію міської цільової програми “Захисник Києва”. Зокрема, на низку її заходів було передбачено 996 млн гривень, а ще частину фінансування було направлено на конкретні її напрями – наприклад, 600 млн гривень на виплату матеріальної допомоги мобілізованим киянам і 80 млн гривень на закупівлю автомобілів для військових.

Крім того, на Хрещатику, 36 погодили виділення додаткових 299,5 млн гривень на капітальні ремонти електромереж і електрощитових у житлових будинках, 190,2 млн – на реконструкцію об’єктів водопровідно-каналізаційного господарства з впровадженням частотного регулювання (ці кошти було знято з напряму щодо закупівлі генераторів для різних комунальних закладів), 171,7 млн – на відновлення пошкоджених і зруйнованих в результаті обстрілів будинків (цими коштами будуть розпоряджатися районні в Києві державні адміністрації), 50 млн – на коригування схеми теплопостачання Києва до 2030 року, 12,6 млн – на благоустрій зеленого господарства (залишки коштів пайової участі, яку минулоріч сплачували власники і користувачі тимчасових споруд), 10 млн – на демонтаж самовільно встановлених тимчасових споруд тощо.

Що стосується ПЕСР, то у ній вже традиційно було зафіксовано усі зміни в бюджеті, які стосуються здійснення різних інфраструктурних проєктів – у тому числі й згаданих вище. Так, загальний кошторис реалізації Програми трохи збільшився – до 19,7 млрд гривень. Із них 11,1 млрд має бути освоєно на капітальних ремонтах, а 8,6 млрд – на капітальних вкладеннях (тобто, реконструкція існуючих та будівництво нових об’єктів).

Зазначимо, усі ці цифри є орієнтовними, адже перед ухваленням цих змін, протягом поточного тижня (у т.ч. й 14 травня, безпосередньо перед пленаркою),

постійна комісія міськради з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності опрацювала окремі пропозиції від депутатів та структурних підрозділів КМДА щодо використання бюджетних коштів. Однак, вже традиційно в матеріалах проєктів рішень не було відображено, як зміниться дохідна і видаткова частини бюджету, як зміняться напрями використання коштів за різними напрямами тощо. Тому повна інформація стосовно усіх цих показників стане відома лише після публікації “кінцевих” варіантів затверджених проєктів рішень.

Як повідомляла КВ, бюджет Києва на поточний 2026 рік було затверджено рішенням міськради №313/10780 від 18 грудня 2025 року. Того ж дня столична влада внесла зміни до ПЕСР (вона була затверджена рішенням Київради №7530/7571 від 14 грудня 2023 року), встановивши обсяги її фінансування на поточний рік.

Найбільше коштів у міській скарбниці на поточний рік- майже 38 млрд гривень – було закладено на сферу освіти, а друге місце посіла сфера транспорту і дорожнього господарства – 21 млрд. Віталій Кличко тоді назвав цей документ збалансованим, і таким, що забезпечує фінансами найважливіші сфери і проєкти Києва. У свою чергу, “головний опонент” Кличка з фракції “Слуга народу” розкритикував роботу КМДА, яка готувала проєкти бюджету і змін до ПЕСР, і заявив про неправильно розставлені приоритети. Серед іншого, Андрій Вітренко зазначив, що до опрацювання проєктів головних фінансових документів столиці народними обранцями, на підтримку армії передбачалося лише 124 млн гривень. Але в результаті в бюджеті все ж було збільшено цю суму – до 2 млрд гривень.

Читайте: Бюджет Києва-2026: на що чиновники планують витратити 113,2 млрд гривень

Перші зміни до цьогорічного бюджету і ПЕСР столична влада здійснила 10 лютого 2026 року. Тоді Київрада, зокрема, зменшила дохідну частину міської скарбниці, перерозподілила субвенції з державного бюджету і визначила напрями використання частини минулорічних вільних залишків. Зокрема, додаткові 2 млрд гривень було направлено на реалізацію програми “Захисник Києва”, 499,5 млн – на будівництво захисних споруд цивiльного захисту тощо. Серед іншого, 300 млн гривень з резервного фонду було виділено на закупівлю палива для генераторів за програмою цивільного захисту.

Під час обговорення цього питання в сесійній залі міськради відбувся невеликий конфлікт. Так, окремі депутати заявили про своє невдоволення стосовно того, що бюджет Києва не відповідає реаліям сьогодення – через недостатні витрати на армію і критичну інфраструктуру. На цьому, серед інших, наполягав депутат Дмитро Білоцерковець (фракція “УДАР”) – він закликав КМДА “актуалізувати” головний фінансовий документ столиці та пригрозив, що якщо цього не буде зроблено, то розробкою проєкту рішення щодо коригування бюджету буде займатися особисто він.

Читайте: Бюджет Києва-2026: перші коригування і заяви про необхідність “актуалізації

Нагадаємо також, нещодавно стало відомо, як міська влада виконувала бюджет Києва на 2025 рік та ПЕСР у розрізі видатків на минулий рік. Так, згідно з відповідними звітами від КМДА, минулоріч до столичної скарбниці надійшло податків та зборів на загальну суму 105,1 млрд гривень. Це на 3,4% більше, ніж в 2024-ому, хоча до планових показників суттєво і “не дотягнула” сплата орендної плати за землю, земельного податку і податку на прибуток. При цьому, з бюджету було профінансовано 115,9 млрд гривень, що на 17,2% більше позаминулорічних показників.

Зокрема, на сферу освіти витратили 36 млрд гривень, на “транспорт і дорожнє господарство” – 22,8 млрд (з них 10,4 млрд – це компенсація збитків для КП “Київпастранс” і КП “Київський метрополітен”), на “соціальний захист та соціальне забезпечення“- 11,4 млрд, на ЖКГ – 11 млрд. На утримання “чиновницько-депутатського” апарату минулоріч керівництво міста витратило майже на 826 млн гривень більше, ніж у 2024-ому – 4,5 млрд гривень. При цьому, у розрізі ПЕСР в минулому році не було виконано достатньо багато цілей, але тут встановити повну картину заважають явні маніпуляції у звіті з боку чиновників КМДА.

Читайте: Майже 116 млрд видатків: як на Хрещатику, 36 у 2025 році розпоряджалися коштами платників податків

Департаментом фінансів КМДА з 2012 року керує Володимир Репік. Наразі він є підозрюваним у справі щодо нанесення збитків бюджету міста на суму понад 581 млн гривень – правоохоронці попередньо встановили, що цей посадовець упродовж кількох років ініціював випуск облігацій місцевої позики попри наявність достатніх коштів у міській скарбниці, через що столиці доводилося сплачувати відсотки. Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року очолює Наталія Мельник. Діяльність першого структурного підрозділу наразі контролює в.о. першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв, другого – особисто Віталій Кличко.

Фото: колаж КВ

Олександр Глазунов

КиївВлада

Джерело: КиївВлада