Архітектурні несмаки Борисполя: п‘ятдесят відтінків сірого

Бориспіль заполонили будівлі з сіро-чорними фасадами. Зокрема, на вулиці Київський Шлях:  супермаркети ФОРА, АТБ, новий ЖК «Графіт» і ЦУМ, приміщення колишньої Сільгосптехніки, низка МАФів, будується фастфуд «Хесбургер». «Вісті» вивчали причини нових архітектурних тенденцій міста.

Враження обивателя. Бориспіль належить до тих рідкісних міст України, яке має понад тисячолітню історію, але не може похвалитися наявністю історичних будівель, а пам’ятками архітектури — й поготів. Типовий радянський будівельний спадок не радує вишуканістю. Однак за роки незалежності України місто не спромоглося окреслити й визначити своє архітектурне обличчя. Нові об’єкти соціального і громадського призначення в Борисполі досі не мають єдиної композиційної основи ні у формі, ні у кольорі. А останнім часом центр міста став перевантаженим новими спорудами маркетів, які невигідно підкреслили і без того очевидні архітектурні прогалини у містобудуванні. Усе в комплексі надає пристоличному Борисполю провінційного вигляду.

«Металік — це модно»

Перший заступник Бориспільського міського голови Микола Корнійчук:

— Фасади міських шкіл та дитсадків різнобарвні, приємних кольорів. Концепцію яскравих фасадів міська влада втілює при оформленні амбулаторій. Додають барв місту багатоповерхівки окремих забудовників — трест «Бориспільсільбуд» на вул. Робітничій (директор Олександр Сич), ПрАТ «Агробудмеханізація» (голова правління Володимир Шалімов).

Щодо кольорової гами фасадів магазинів, то на це місто впливати не може. На вулиці Київський Шлях яскравих фасадів мало, а нові споруди зводяться в стилі «металік» — це зараз модно, але від такої архітектури в захваті не всі.

Щоб нейтралізувати темні кольори будівель, у місті викладаються тротуари кольоровою плиткою. Це робить громадський простір приємним, особливо у негоду чи осінньо-зимову пору.

«Архітектура — мистецтво, кожен його бачить по-своєму»

Архітектор, голова ГО «ЗОДЧИЙ» Борис Шапіро:

— Першу Фору в Борисполі на вул. Момота проектувало наше архітектурне бюро, і вона не чорна, але фірмовий стиль мережі змінився. Потрібно розуміти, що архітектура торгових закладів має бути не дорогою, а економічною і функціональною. Тож будівлі Фора і АТБ – це економ-формати.

Зазначу, що більшість торгівельних об’єктів за остані роки не були представлені забудовниками громадськості.

Наприклад, АТБ в центрі не є ідеальною будівлею, але той ескіз, який пропонували інвестори раніше, отримав зауваження від членів містобудівної ради і пропозицію зробити його сучаснішим. У результаті ця будівля виглядає як фонова забудова.

Кожен замовник має своє  бачення. Було б добре, якби об’єкти, що є акцентами в місті, архітектурними домінантами, проектували міські архітектори. У Борисполі є три архітектурні майстерні, які надають повний спектр послуг.

Про містобудівну раду

Борис Шапіро розповів про роботу містобудівної ради:

— Містобудівну раду Борисполя очолює головний архітектор, до неї входять керівники міських служб, практикуючі архітектори міста та представники громади в особі депутатів.

Значимі об’єкти (магазини, житлові будинки тощо) на головних вулицях Борисполя — Київський Шлях, Головатого — повинні проходити через обговорення на містобудівній раді.

Якщо замовник має ділянку відповідного цільового призначення і намір будуватися, і якщо це відповідає Генеральному плану й Зонінгу, ніхто не може заборонити. Але містобудівна рада має право надавати поради, настанови щодо бачення території. Проте, якщо йдеться про корпоративний стиль об’єктів національної чи міжнародної мережі, то вплинути важко.

Було б добре, щоб перед винесенням на виконком питання про надання містобудівних умов та обмежень на будівельний об’єкт, пропозицію розглядала містобудівна рада.

Без думки архітектора

«Вісті» з’ясовували, як працює архітектурно-містобудівна рада у Борисполі та які має повноваження.

Склад містобудівної ради у кількості 20 осіб затверджено рішенням виконкому №192 від 16 березня 2020 року. Очолює її головний архітектор Борисполя Яніна Скрипачук. Однак посадовець відмовилася давати будь-які коментарі, натомість порекомендувала читати «ЗАКОН УКРАЇНИ Про регулювання містобудівної діяльності».

«ЗАКОН» вивів на «ТИПОВЕ ПОЛОЖЕННЯ про архітектурно-містобудівні ради», у якому, зокрема йдеться:

«2.2. При розгляді містобудівної та проектної документації рекомендації надаються на підставі їх оцінки відповідно до вимог законодавства, державних будівельних норм, особливостей містобудівної ситуації (архітектурно-планувальних рішень, техніко-економічних показників та архітектурної виразності).

2.3. Результати розгляду Радою проектів містобудівної документації враховуються під час подальшого доопрацювання та затвердження таких проектів».

 

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Джерело: Газета «ВІСТІ» – Бориспіль. Новини. Інформація. Реклама