Археологія допоможе подолати наслідки зміни клімату: як це працює

Так, кажуть міжнародна команда антропологів, географів та науковців з Канади, США та Франції під керівництвом антрополога Аріан Берк з Університету Монреаля.

У статті, опублікованій сьогодні у журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, професорка Берк та її колеги аргументують необхідність розвитку нової дисципліни під назвою «археологія змін клімату».

Ця міждисциплінарна наука використовує дані з археологічних розкопок та палеокліматичні записи, щоб вивчати, як люди взаємодіяли зі своїм середовищем під час минулих змін клімату, таких як потепління, яке настало після останнього льодовикового періоду понад 10 000 років тому.

Мета науковців — виявити критичні моменти в історії клімату, які змушували суспільства реорганізовуватися для виживання, демонструючи, як культурне різноманіття, яке було джерелом стійкості в минулому, є не менш важливим сьогодні в боротьбі зі змінами клімату.

«Археологія змін клімату поєднує вивчення екологічних умов і археологічних даних», — зазначила Берк, яка керує Дослідницькою групою з поширення гомінінів та лабораторією екоморфології та палеоантропології.

«Такий підхід дозволяє нам виявити спектр викликів, з якими стикалися люди в минулому, різні стратегії, які вони використовували для їх подолання, і, зрештою, чи досягли вони успіху».

Наприклад, вивчення швидкого потепління, яке відбулося між 14 700 і 12 700 роками тому, та того, як люди з ним справлялися, може допомогти кліматологам моделювати можливі наслідки майбутніх змін клімату.

Берк підкреслює, що історично різні суспільства знаходили різноманітні способи адаптації до змін клімату, і це може бути корисним для сучасності та майбутнього.

Одним з таких прикладів є традиційні сільськогосподарські практики, багато з яких застосовуються і сьогодні. Вони можуть слугувати альтернативами для переосмислення промислового землеробства, роблячи його більш стійким.

Корінні культури також відіграють важливу роль у навчанні, як реагувати на зміни клімату. Наприклад, корінні народи Канадської Арктики володіють детальними знаннями про навколишнє середовище, що є ключовим для планування стійкої відповіді на зміни.

«Подібним чином, корінні фермери по всьому світу вирощують різноманітні види культур, які не всі однаково реагують на зміни клімату», — сказала Берк. «Вони зберігають різноманітність культур у глобальній продовольчій системі, і якщо основні види культур, на які ми зараз покладаємося, зазнають невдачі, це різноманіття може стати рятівним колом».

Ще одним прикладом є повернення до багатокультурного землеробства на північному сході Північної Америки, де вирощують «трьох сестер»: кукурудзу, гарбуз і квасолю.

«Археологічні моделі для цього вже існують», — зазначила Берк, «і мета полягає в тому, щоб використовувати їх для розробки більш стійких, локалізованих методів землеробства, які забезпечать продовольчу безпеку в майбутньому».

Notice: Undefined variable: readAlsoLabel in /home/socport/obukhiv.info/www/site/templates/blocks/BlockTypeRelated/rss.php on line 3

• Вчені відкрили новий вид риби-привида: що це за істота

• Хороше харчування підвищує стійкість медоносних бджіл до пестицидів та вірусів

• Інтернет може бути токсичним, але існують онлайн-оазиси, де процвітає взаємодопомога

• Особисті стосунки впливають на політичну поляризацію: як це відбувається

• Інновації у сільському господарстві: як збільшення білка в рослинах може допомогти людству

Source link