Актор з Ржищівщини став символом українського театру
Джерело: КЗ КОР Ржищівський археолого-краєзнавчий музей
Перші виступи Михайло робив у шкільному театральному гуртку. Глядачі Піївської школи завжди чекали його на сцені, і навіть після виступів у залі довго лунали оплески та сміх. Тоді вже було зрозуміло, що сцена стане для нього справжнім покликанням.
Після школи він вступив до Київського інституту театрального мистецтва імені Карпенка-Карого, який закінчив у 1957 році. Того ж року він став актором Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, де прослужив понад пів століття.
На сцені театру Франка Крамар створив десятки образів, серед яких Трохим із «Мартина Борулі», Оверко з «Фараонів», Золотуєв у «Прощанні в червні» та Барон Альфонсо Кйоччу в італійській комедії «Моя професія — синьйор з вищого світу». Він умів оживити навіть найменшу роль, і кожен його герой залишався у пам’яті глядачів.
Колеги згадували його як майстра імпровізації, людину, яка могла перетворити виставу на свято. Крамар ніколи не гнався за славою — він просто грав, як дихав. Його присутність на сцені вважали доброю прикметою, а глядачі відчували тепло його щирої натури.
У кіно він дебютував у фільмі «Тривожна молодість», де зіграв Петра Маремуху. Пізніше з’явився у стрічках «Максим Перепелиця», «Королева бензоколонки», «Вій» та інших. Але справжню народну любов йому принесла роль Стецька у фільмі «Сватання на Гончарівці», яка стала класикою українського кіно.
У 2000 році Михайло Крамар отримав звання Народного артиста України, та попри це залишався скромним і добрим. Він часто приїздив до рідного села, спілкувався з земляками і казав, що саме тут, серед знайомих стежок, черпає натхнення для творчості.
Михайло Полікарпович Крамар пішов із життя 26 серпня 2008 року. Його ім’я залишилося символом таланту, людяності й доброти, що народилися з української землі.
Notice: Undefined variable: readAlsoLabel in /home/socport/obukhiv.info/www/site/templates/blocks/BlockTypeRelated/rss.php on line 3
-
У Миронівці презентували цифрову реконструкцію старовинного вітряка
-
У Миронівці презентують 3D-модель вітряка Кузьми Дриги
-
Київський археологічний музей вшанував уродженця Германівщини Карпа Трохименка
Відео
