5 районів замість 25-ти та Бровари як центр – який вигляд матиме Київська область

Мапа столичного регіону після завершення реформи децентралізації може змінитися: замість 25-ти районів влада планує залишити на Київщині чотири.

Як  зазначено на сайті  Київської обласної адміністрації, на сьогодні адміністративний поділ Київської області – це 25 районів та 12 міст обласного підпорядкування.

Всього ж в області 25 міст, 30 селищ міського типу та 1122 сільських населених пункти.

За даними Київського Центру розвитку місцевого самоврядування, на кінець червня 2019 року на Київщині вже створено 28 об’єднаних територіальних громад.

У відповідності до пропозицій Мінрегіону, проект адміністративно-територіального устрою субрегіонального рівня Київської області передбачав 45 ОТГ, з яких 24 – міських, 14 селищних та 7 сільських, а також 4 об’єднаних райони: Білоцерківський з населенням 487,2 тис. осіб, Броварський із населенням 435,9 тис. осіб, Васильківський з населенням 435,8 тис. осіб та Ірпінський з населенням 358,8 тис. осіб.

До Білоцерківського району мали увійти Сквирський, Володарський, Тетіївський, Ставищанський, Рокитнянський, Таращанський, Миронівський, Богуславський райони.

До Броварського району – Бориспільський, Баришівський, Згурівський, Переяслав-Хмельницький, Яготинський, частина Вишгородського району й місто Березань.

Васильківський район мав бути у складі Фастівського, Обухівського, Кагарлицького, частини Києво-Святошинського району й міста Ржищів.

Ірпінським районом у майбутньому мали стати Іванківський, Поліський, Бородянський, Макарівський, частина Вишгородського та Києво-Святошинського районів, місто Ірпінь та Буча.

Департамент містобудування та архітектури Київської обласної державної адміністрації, очолюваний Дмитром Ликовим, розробив власне бачення адміністративно-територіального устрою субрегіонального рівня Київської області. Згідно з проектом КОДА, кількість ОТГ в Київській області – 69, з яких міських 24, селищних  – 22, сільських  – 23. Крім того, у проекті передбачено 5 районів Київської області: Білоцерківський, Броварський, Васильківський, Ірпінський та Переяслав-Хмельницький.

Відповідно до цієї пропозиції, до складу Білоцерківського району входитимуть Сквирський, Володарський, Тетіївський, Ставищенський, Рокитнянський, Таращанський, Богуславський, Миронівський, Кагарлицький райони й місто Ржищів.

Броварський район у майбутньому хочуть об’єднати з Бориспільським, а до Васильківського району включать Фастівський, Обухівський, Макарівський та Києво-Святошинський райони.

Ірпінський район на карті буде у складі Іванківського, Поліського, Вишгородського, Бородянського районів, міст Ірпінь і Буча.

Переяслав-Хмельницький район, який в проекті Мінрегіона стає додатковим п’ятим районом, може об’єднати Згурівський, Баришівський, Яготинський райони й місто Березань.

«Є декілька територій області, які треба відчути. Про деякі історичні, ментальні, сімейні, релігійні, економічні зв’язки знають тільки ті, хто на цій території мешкає. Три моменти в проекті Мінрегіону нас не дуже влаштовують. Перше – частина Вишгородського району, села Хотяновка, Осетчина, Лебедівка, Нижня Дубечня, Вища Дубечня, Воропаєв, Сувід та Пірново хочуть включити до Броварського району. Між цими селами та районом проходить річка Десна. Ніякої переправи немає, щоб добратися до Броварів треба проїхати через Вишгород та Київ. Ми розуміємо, що їздити в адміністративний центр треба буде рідко, але не можна виключати форс-мажорні обставини, під час яких частина Вишгородщини може залишитися без зв’язку із центром. Будівництво мостового переходу неможливе, немає землі й це задорого. Ми запропонували весь Вишгородський район включити до складу Ірпінського», – зазначив  ексвиконуючий обов’язки директора Департаменту містобудування та архітектури КОДА Дмитро Ликов.
Також він вказав на складність ситуації лівобережної частини Київщини.

«Був запропонований один великий лівобережний район – Броварський. Це відповідає методиці, яку сам Мінрегіон розробив. Але ми розуміємо, що Згурівка, Ясногородка та більшість лівобережжя слабо пов’язані з Броварами. Вони пов’язані або з Борисполем трасою державного значення, або з Переяслав-Хмельницьким. Тому ми запропонували поділити навпіл: залишити центр у Броварах та зробити окремо Переяслав-Хмельницький район. Багато питань виникає – чому Бровари центр, а не Бориспіль. В методиці ділення територій є показники, які визначають, який населений пункт повинен бути центром. Це кількість населення, економічні показники», – додає пан Ликов.

У свою чергу голова Броварської райради Сергій Гришко зазначає, що якщо порівнювати інфраструктуру Броварів і Борисполя, то Бровари виграє за багатьма критеріями: тут є залізничне сполучення, територіально місто ближче до Києва та через нього проходить траса державного значення. Тому є все необхідне, щоб Бровари стали центром.

Відповідно до інформації Української асоціації районів і обласних рад, щоб завершити формування ефективної децентралізаційної системи місцевого самоврядування в країні, необхідні чергові місцеві вибори, які відбудуться восени 2020 року та провести їх на новій територіальній основі громад та районів. Для цього максимум до літа 2020 мають бути прийняті всі необхідні закони та владні рішення.
У першу чергу, цієї осені Парламент має ухвалити концептуальний законопроект «Про основи адміністративно-територіального устрою», який встановлює загальні правила та процедури зміни адмінтерустрою в Україні.

 Введення цих правил дозволить уряду та парламенту швидко підготувати й прийняти закони про адміністративно-територіальний устрій кожної області.

Джерело: Трибуна Бровари