142 роки тому у Києві народився Казимир Малевич: важливі місця та книги

23 лютого 1879 року у столиці народився видатний митець, засновник супрематизму, автор однієї із найвідоміших картин ХХ століття «Чорний квадрат», Казимир Малевич. До дня народження розповідаємо, які місця у столиці пов’язані з Казимиром Малевичем та які книжки допоможуть дізнатися більше про художника та теоретика мистецтва.

МАЛЕВИЧ ТА КИЇВ

Довгий час вважалося, що Казимир Малевич народився на вулиці Бульонська, 15, яка у 1941 році отримала назву Боженка. А у 2012 році була перейменована на вулицю Малевича на честь художника. Це вулиця в Голосіївському районі, яка пролягає від Ділової й Короленківської вулиць до Загородньої. Нещодавно дослідники з’ясували, що народився Казимир Малевич в іншому місці — в маєтку на вулиці Жилянська (орієнтовно номер 62-65), в тоді престижному районі міста. Маєток належав Марії Оржеховській, рідній тітці Малевича. До наших днів він не зберігся.

Отже, Казимир Северинович народився в родині потомствених польсько-українських шляхтичів. Майбутній художник навчився у Київській малювальній школі Миколи Мурашка у видатного українського художника Миколи Пимоненка. Малевич усе своє життя з вдячністю згадував Пимоненка й, траплялося, малював картини в його стилі.

У своїй автобіографії художник згадував відвідання майстерні Пимоненка на вул. Гоголівській у Києві: «Велике враження на мене справили його картини. Показував він мені картину „Гопак“. Я був у захваті від усього побаченого у його майстерні. Сила мольбертів, що на них стояли картини, де зображувалось життя України. Демонструю свої роботи — етюди з натури. Потрапляю до Київської художньої школи…».

Казимир Малевич у 1920-х

У 1928-30 роках був професором Київського Художнього інституту, писав київські краєвиди. У 1920 роках брав активну участь у художньому житті Києва, належачи до Об’єднання сучасних митців України ОСМУ. Серед його найближчих друзів були київські художники викладачі КХІ Л.Крамаренко, В.Пальмов, О.Богомазов, А.Таран, а серед київських учнів Малевича — С.Григор’єв, С.Шишко, І.Жданко.

В КХІ Малевич займався й теоретичною роботою в інститутських комісіях, де творчо полемізував зі своїми колегами, зокрема з М.Бойчуком. Прикметно, що останню свою прижиттєву персональну виставку Малевич провів у Київській картинній галереї 1930 року.

У київських журналах друкувалися теоретичні статті самого Малевича, а також схвальні рецензії на його творчість. У своєму листі до Крамаренка Малевич відзначає: «Пишіть, у Києві Ви чи ні, надішліть відгуки про мою виставку, купують чи ні…». Малевича було запрошено до розмалювання стін конференц-залу Всеукраїнської Академії Наук (вул. Володимирська 55). Зберігся ескіз розпису, який знаходиться у київському Національному Художньому Музеї України.

На жаль, 1930 року Малевича, як й більшість висококваліфікованих педагогів КХІ, було звільнено з посади професора й він змушений був повернутися до Ленінграду, де його було ув’язнено на декілька місяців як «німецького шпигуна».

Проте у своїх листах до київських друзів (українською мовою) і в автобіографії художник згадує Київ з ностальгійними нотками: «Неповторним залишався у моїй пам’яті Київ. Будинки, вимурувані з кольорової цегли, гориста місцевість, Дніпро, далекі обрії, пароплави. Усе його життя впливало на мене дедалі більше…». У тих листах Малевич переймається долею старого київського художника С.Світославського, який перебував у злиденному стані.

К.Малевич. Весна. Святошин під Києвом. 1930. олія на полотні

Київські місця Казимира Малевича: костьол Св.Олександра (де хрестили Малевича 1879 року); Ярославів Вал, 12 (де стояв будинок професорів КХІ, зараз на цьому місті будинок Посольства Польщі); вул. Володимирська, 47 (місце розташування Київської художньої школи М.Мурашка, де вчився Малевич); Вознесенський узвіз, 20 (КХІ, де викладав Малевич); Музей Російського мистецтва на вул. Терещенківській (місце останньої прижиттєвої виставки Малевича 1930); памя’тний знак Малевичу (вул. Володимиро-Либідська); Святошин (київська околиця, яку малював Малевич — пейзаж «Святошин під Києвом, 1930» експонується у Третьяковській галереї).

ЛІТЕРАТУРА І МАЛЕВИЧ

До дня народження митця пропонуємо добірку книжок про Малевича.

Регулярно книги про Малевича друкує київське видавництво «Родовід».

У видавництві вийшли монографія МАЛЕВИЧ — першаа книга, що охопила всю еволюцію творчості польсько-українсько-російського маляра, архітектора, теоретика, педагога й мислителя; «КАЗИМИР МАЛЕВИЧ. КИЇВСЬКИЙ ПЕРІОД 1928-1930» — це матеріали з архіву Кропивницького, мистецькі твори Казимира Малевича з його персональної виставки 1930 року, листи з Києва і до київських адресатів, статті Малевича в «Новій ґенерації», «Альманаху-авангард» та інші документи, пов’язані з київськими проєктами мистця, збірник статей «Казимир Малевич. Київський аспект», що включає 18 досліджень теми Малевича київського періоду, його українських 17-ти років, творчості мистця під час викладання в Київському Художньому Інституті, паралельні порівняння його стилю, стосунків з іншими мистями того часу, нові біографічні дослідження, ін.

Цьогорічна новинка — Малевич. Автобіографічні записки 1918–1933. Цей захопливий, насичений текст лишається основним джерелом свідчень про раннє життя мистця. Малевич з гумором згадує свої дитячі та юнацькі роки, родину, друзів, навчання і все, що допомогло йому стати художником.

До 132-річчя з дня народження Малевича Бібліотека українського мистецтва презентувала перший український переклад його філософського твору «Бога не скинуто». Текст складається з 33 параграфів. Брошура накладом 2000 примірників вийшла друком у 1922 році у Вітебську. Сучасники розкритикували твір.

У тексті Малевича є яскравий авторський стиль, який перекладачка Катерина Лебедєва намагалася зберегти під час перекладу. Трактат оформлено роботами Малевича навколо-1920-х років. Тобто їх він створював приблизно у той час, коли писав «Бога не скинуто».

Довженко-центр повідомив, що працюєм над виданням перекладу книги американської дослідниці Маргарити Тупіциної «Малевич і кіно» Це видання доповнять статті Малевича про кіно, які вперше можна буде прочитати українською мовою, та матеріали про «український контекст» діяльності відомого супрематиста. Тема кіно дуже цікавила художника — він відвідував кіносеанси й активно про них дискутував, мав свою теорію про те, яким має бути хороший кіноплакат, навіть створив сценарій анімаційного фільму, який потім намагався втілити на екрані німецький авангардист Ганс Ріхтер. Більшість статей про кіно Малевич написав у 1928-1930 роках, під час так званого «київського періоду», коли він викладав в Київському художньому інституті й часто бував в Україні.

Джерело: Вечірній Київ