У Києві пройде найтепліший кінофестиваль осені: що подивитися

З 24 по 30 жовтня кінотеатр «Жовтень» прийматиме 3-й Київський тиждень критики – міжнародний кінофестиваль, створений з метою ознайомлення українських глядачів із найкращими новими фільмами, обраними професійними українськими кінокритиками. До програми фестивалю входять фільми з лайн-апів головних світових кінофестивалів цього року, а також стрічки, що мали значний вплив на історію кінематографа, або присвячені визначним діячам кіномистецтва.

Темою цьогорічної ретроспективи стане Новий Голлівуд – остання «золота епоха», часи перших кроків класиків сучасного кіно. Ось що про вибрані до програми фільми розказують кінокритики: 

«Апокаліпсис сьогодні» Френсіса Форда Копполи (final cut версія)

Станіслав Битюцький: Вільна екранізація роману Джозефа Конрада, один із рідкісних фільмів, історія створення якого виглядає не менш захопливо, ніж фінальний результат (всі ж ми пам’ятаємо, що саме «Апокаліпсис сьогодні» ледь не звів з розуму Френсіса Форда Копполу і ледь не коштував життя виконавцю головної ролі Мартіну Шину). Але разом із тим, це ще й одне з найбільш масштабних висловлювань про війну, колоніалізм і людську природу – справжнє культове кіно, де практично кожна сцена є хрестоматійною – будь то легендарний початок під трек «The End» групи The Doors, чи епохальний фінал з Марлоном Брандо, який подібно всій стрічці здається вийшов скоріше всупереч всьому, ніж слідуючи будь-якій здоровій логіці. Ну і, звичайно, це ще й найбільш кінематографічна та незабутня подорож до серця пітьми, про яку сам Коппола якось сказав: «Ми робили цей фільм приблизно так само, як американці вели війну – нас було занадто багато, ми витрачали занадто багато грошей і потроху божеволіли.

«Таксист» Мартіна Скорсезе

Анна Дацюк: Нью-Йорк 70-х – виснажений людьми, озлоблений та біполярний, як і його одинокий «наглядач» Тревіс Бікл. Безсоння загострило сенсори цього нічного таксиста, а благородні пориви душі та пошук теплоти повсякчас відкинуті на узбіччя байдужими пішоходами. Скорсезе малює портрет повільного розлому особистості, екранізуючи блискучий сценарій Пола Шредера. Роберт Де Ніро взаємодіє з найкращим екранним партнером – брудним мегаполісом, що стає новим В’єтнамом для людини з «патологією самотності». Соціум не приймає своїх дітей війни назад, але Тревіс продовжить шукати сенс власного існування як справжній солдат – у благородному насиллі, що втратить рештки благородства у червоних кольорах борделю.

«Безтурботний їздець» Денніса Гоппера

Станіслав Битюцький: Фільм, з якого заведено відраховувати початок Нового Голлівуду. Ця маленька картина, зафільмована буквально на колінці двома приятелями акторами Деннісом Гоппером і Пітером Фондою стала справжнім символом епохи, показавши продюсерам, що стара голлівудська система з його інститутом зірок та масштабними проектами віджила своє, а новий кінематограф може створюватися навіть без особливого сценарію з приятелями та невеличкою камерою. Так на зміну кіно потоковому прийшло кіно штучне, а ремісників несподівано замінили ціла серія молодих авторів, які коштували копійки, але творіння яких вже говорили з глядачем куди більш зрозумілою мовою, а до того ще й приносили непогані гроші. У фільмі Гоппера і Фонди майже все будується на імпровізації, в повітрі панує запах бунту й антивоєнні настрої, що захлеснули Америку кінця 60-х. Не випадково сам фільм отримав приз за найкращий дебют на Каннському кінофестивалі, де місцеві критики не могли не помітити його духовної близькості з французької «нової хвилею» – з її легкістю та вічним бунтом проти татового кіно та всього застарілого.

«Керрі» Браяна Де Пальми

Сергій Ксаверов: Серед канону «Нового Голлівуду» важко знайти фільми на тему «підлітки та школа». Може, саме тому «Керрі» зняв один із найбільших анфан теріблів кіно США 70-х. Екранізація першого роману Стівена Кінга «Керрі» – енциклопедія та одна з найвпливовіших стрічок на цю тему. Підлітковий ангст, каналізований у щось надприродне, а згодом і жахливе, став сталою формулою горору, останній кадр фільму було розтаскано сотнями інших стрічок, а центральна сцена «прому», випускного балу, можна сказати, сформувала всі інші випускні у американському кіно у наступні 40 років. Але в цьому дуже американському за суттю фільмі, як і в багатьох представниках «Нового Голівуду», є справжній діалог між естетиками кіно по обидві сторони Атлантики, які перетворені в єдине та незабутнє ціле неспокійним генієм Браяна Де Пальми.

«Американські графіті» Джорджа Лукаса

Дарія Бадьйор: Олдскульне, ностальгійне консервативне кіно про те, що стало передвісником трагедій в 60-х. 1962-й, післявоєнна американська ситість скоро захлинеться вбивством Кеннеді та війною у В’єтнамі, а поки що підлітки, які не знають, що їх очікує в дорослому житті, гасають на красивих автомобілях, п’ють нелегально куплену випивку та заводять швидкоплинні романи. Автобіографічна подорож Джорджа Лукаса перед «Зоряними війнами», які, як і 1963-й рік, змінять Штати докорінно.

«Довге прощання» Роберта Олтмена

Сергій Ксаверов: Екранізація роману Реймонда Чандлера «Довге прощання» – листівка, надіслана у минуле, меланхолійне прощання із нуаром Золотого Віку Голлівуду, невід’ємною частиною якого був цей письменник та сценарист. Хоча нуар за визначенням був жанром песимістичним та демонстрував хиткість моралі та хоч якихось правил урбаністичного пекла XX століття, фільм Олтмена остаточно деконструює цей кіножанр за допомогою його класичного герою, приватного детектива Філіпа Марлоу, якого переносить у Голівуд 70-х та відправляє на пошуки вбивці дружини його друга. Цей, напевно, перший Lo-Fi фільм в історії голлівудського мейнстриму й виглядає як стара листівка. Унікальний вигляд «Довгого прощання» був досягнутий переекспонуванням негативу плівки оператором Вілмошем Жигмондом, що було вкрай ризикованим процесом, який міг зруйнувати вже знятий фільм.

Приємний бонус: цього року ретропрограма демонструється двічі – вдень та на додатковому вечірньому показі. Як і завжди, фільми будуть представлені кінокритиками-кураторами фестивалю. 

Крім того, під час фестивалю кращим українським фільмам та їх творчим групам вручать Другу національну премію кінокритиків КІНОКОЛО. Про номінантів читайте тут. 

Основну програму кінофестивалю оголосять вже завтра. А до того є можливість придбати абонементи за вигідною ціною: денний абонемент за 300 грн (на усі події фестивалю, які розпочинаються до 17:00 включно) та повний абонемент за 450 грн.

Слідкуйте за новинами на сайті фестивалю.

Слідкуйте за актуальними новинами на наших каналах у Telegram та Facebook.