Унікальні артефакти та інсталяції розкривають феномен війни у столичному музеї

Чому Друга світова війна і досі так бентежить нашу пам’ять? Відповідь дає новий виставковий проєкт «Україна. Незакінчена війна…», який відкрився у Національному музеї історії України у Другій світовій війні.

Проєкт приурочений до 80-х роковин початку Другої світової війни. Реліквійні музейні предмети, архівні документи, сімейні реліквії, більшість із яких експонується вперше, оповідають про тернистий шлях, що пройшла Україна через дві світові війни на шляху до незалежності.

Концепт виставки – висвітлення музейними засобами антигуманної сутності війн, складного шляху України до здобуття незалежності, нове бачення подій минулого України не крізь призму певних політичних уподобань, а через документи, свідчення, факти. Проєкт занурює у світ, для якого ані науковці, ані політичні еліти, ані звичайні люди ще не виробили адекватного словника. Там – зруйновані людські долі, обірвані життя й водночас найвищі вияви людяності, сили духу та милосердя. 

Філософському прочитанню сприяють мистецькі інсталяції. Ворота війни – символізує зламані людські долі в умовах будь-якої воєнної агресії. Її метафоричні дерев’яні конструкції нагадують підірвані опори мосту й водночас ворота до жахливого існування, яке важко назвати новим життям, умовний перехід від «Є» до «БУДЕ». Але «Є» вже немає, бо над стовпами завис літак. Чого ж чекати? Бомбардування, пожежі, наспіх зібрані речі, валізи, клунки, втеча від війни, розлука з рідними, соціальні експерименти … На тому березі, де «БУДЕ», – біль, невідомість, ворожнеча, помста, смерть, війна… Автор інсталяції: художник Антон Логов.

Більшість музейних експонатів виставки представлені вперше. Серед них комплекс Йоганна Бьоше – німецького чиновника нижчої ланки. У своїх листах та фото він зафіксував, яким було сприйняття окупованої України «пересічним» німцем.

Віддзеркалення пам’яті – це запрошення до мандрівки в часі й просторі. Осінь 1943 р. Берег Дніпра. У розпалі – форсування водної перешкоди… Між човнів, що вже готові вирушити в небезпечну путь киплячими від куль і снарядів дніпровими хвилями, постають у нашій уяві образи учасників цієї епопеї. Комусь із них пощастило дістатися правого берега, хтось знайшов вічний спочинок у холодних водах. У кожному з них – наше відображення. Ми віддзеркалюємося в них, як вони – у нашій Пам’яті. І над усім цим, як реквієм по невиправданих втратах, – фуфайки, піджаки «чорносвитків», призваних «польовими військкоматами» й кинутих у пекельну «м’ясорубку» війни. Ще й досі подеколи рибаки сітями дістають із темних вод Дніпра солдатські кістки – жахливий ужинок війни. А «хотілося б тільки вмерти своєю смертю, щоб кістки мої не валялися по землі…» – просить у безвісті один із героїв виставки. Автор інсталяції: художник Антон Логов.

Одним із розділів експозиції є тема «Діти і Війна».
… Вони гинули у концтаборах, під обстрілами й бомбардуваннями, помирали від хвороб і виснаження. Позбавлені дитинства, вони рано дорослішали, а втративши батьків, ставали старшими у родині. Все своє подальше життя вони звіряли з батьківськими заповітами, написаними в окопі або в криївці, які стали останньою волею найдорожчих людей.

15 хвилин на збори. Поспіхом зібране найдорожче – коран, родинні реліквії, жіночі прикраси й хліб дітям. Підводи, машини, товарні вагони…шлях в нікуди…для чого, за що?.. Це не кадри жахливого фентезі, це реалії життя, пов’язані з депортацією кримських татар. А ще унікальні експонати – останній шматочок жіночого поясу зі срібним шиттям, який відрізали й міняли на хліб у засланні.

У важкі часи війни опорою людині завжди ставала Віра. Вона рятувала від розпачу, давала наснагу вижити у, здавалося б, безвихідних ситуаціях бойової обстановки, у таборах ГУЛАГу та на місцях вимушеного переселення. В експозиції виставки представлено унікальні матеріали, які є свідченням глибокої християнської Віри та незламної вірності своїй Церкві й народу, передані з Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького та племінниці Блаженнійшого Любомира Гузара.

Тема українського національно-визвольного руху представлена унікальними музейними матеріалами, зокрема з архіву А. Михалевича, та документами з архівів СБУ, ЦДАГО України, Центру досліджень визвольного руху (м. Львів).

«Україна. Незакінчена війна…»
Де: Національний музей історії України у Другій світовій війні, вул. Лаврська, 27 (2-1 поверх музею)/
Вартість входу: 30 грн, студентам – 10 грн., школярам – 5 грн.

Фото з Facebook-сторінки музею

Слідкуйте за актуальними новинами на наших каналах у Telegram та Facebook.