Музей з левами в Києві святкує ювілей: історія

5 серпня Національний художній музей України (що на Грушевського, 6) відзначає 120-річчя!

Національний художній музей України – це 11-е ім’я Музею з левами. За зміною офіційних назв можна простежити історію культурних та ідеологічних доктрин ХХ століття (Київський художньо-промисловий та науковий музей імені імператора Миколи Олександровича, 1-й Державний музей, Всеукраїнський історичний музей ім. Т. Г. Шевченка, Державний український музей etc), а за переформатуванням колекції його можна вважати «материнським» для кількох провідних київських музеїв. 

 – 120-річний музей національного мистецтва трансформується в сучасний музей мистецтва, який через осмислення минулого засобами мистецтва уможливлює діалог про спільне майбутнє, – кажуть в закладі, –  NAMU – це інституція, яка має в собі трансформаційний ген, що полягає у здатності мистецтва передбачати, діагностувати та доносити до широкого загалу сутність змін, що відбуваються зі світом. Проекти, які реалізує музей, допомагають людям усвідомлювати власну суб’єктність, уявляти межі систем, формулювати свої інтереси та практикувати критичне і творче мислення.

ІСТОРІЯ

У 1896 році в Комісію із влаштування в Києві музею надійшли 13 проектів, кожен зі своїм девізом. 1. «Волков бояться, в лес не ходить». 2.Quad potni leci faciant meliora potentes. 3. «Нестор». 4. «Авось». 5. Белый треугольник в черном круге». 6. «К сроку». 7. «С Севера на Юг». 8. Без назви – з малюнком мальтійського хреста. 9. «Аскольду и Диру». 10. «Киевлянам». 11. «Топор и лопата». 12. «Родное искусство». 13. Без назви – підписаний Д. Юзефовичем із м. Юрьєва. Комісія вибрала 3 найкращі проекти, але жоден із них не був ідеальним рішенням для музею, тоді члени комісії запросили 6 вибраних архітекторів, і серед них виграв проект «К сроку» московського архітектора Петра Бойцова, але детальну розробку планів зведення музею робив Владислав Городецький. 
За рік – з 1898 до 1899 року – завершили першу чергу будівництва під постійним наглядом Богдана Ханенка, «який все літо, не жаліючи сил і здоров’я, керував побудовою музею від дня його закладки і довів до такого блискучого закінчення» (М. Мусіна-Пушкіна). 

5 серпня 1899 року в п’яти залах недобудованого Київського художньо-промислового і наукового музею відкрилася археологічна виставка, присвячена ХІ археологічному з’їзду, що проходив у Києві. Цей день вважається днем заснування Міського музею старожитностей і мистецтв. У серпні того ж року відкрили виставку шевченкіани ( 250 предметів) із приватної колекції Василя Тарновського. А офіційно музей відкрили 30 грудня 1904 року. 

Експозиція археологічного відділу музею. Початок ХХ століття.

Фото музею з альбому “Виды Киева” 1911 року

Директор музею Микола Біляшівський та український живописець, графік, етнограф Порфирій Мартинович на Першій артистичній виставці, що відбулась у музеї у 1911 році.

Перший директор музею Микола Біляшівський, який працював на цій посаді в 1902-1923 роках, писав у 1918 році: «… з самого початку, не зважаючи на назви, які приймав музей, керувала одна думка, одна ідея: зв’язати музей з краєм, надати йому національні риси» (Біляшівський М., Наші національні скарби. – К.,1918. – С.14.) 

Будьте постійно у курсі подій, якими живе столиця – підписуйтесь на канал “Вечірнього Києва” у Telegram та Facebook.