Чотириденний робочий тиждень та збільшення фрилансерів – як працюватимуть люди невдовзі

image
25 Липня 2019, 18:06
Поділитися:

Якщо попереднє покоління прагнуло стабільності, працюючи з дев’ятої ранку до шостої вечора на одній роботі все життя, то зараз підхід людей до роботи змінився. На зміну ідуть вільний графік та короткий робочий тиждень. Правда, не скрізь і не для всіх. Як невдовзі працюватимуть люди, вивчала «Економічна правда».

Раніше вся робота була п’ятиденною рутиною. У 21 столітті організації пропонують своїм працівникам різні опції співпраці. Вони ще не перестали наймати людей у штат, але вже почали користуватися аутсорсингом, незалежними підрядниками, краудсорсом і багатьма іншими опціями.

За даними досліджень компанії Deloitte, число альтернативних працівників зростає: більше третини зайнятих у США працюють на допоміжних, тимчасових, проектних або контрактних засадах.

У дослідженні журналісти вказують, що кількість людей, які працюють поза штатом, зростає, а число штатних співробітників скорочується, і це світова тенденція. За прогнозами, до 2020 року частка фрилансерів на американському ринку праці досягне 16%. Для порівняння: у 1995 році ця цифра складала 6,7%. Частка співробітників із повною і частковою зайнятістю буде зменшуватися.

Зростає фриланс і в Україні. За даними українського сервісу Freelancehunt, у 2018 році число зареєстрованих на платформі фахівців збільшилося на 100 тис. або на 45% до 320 тис. Кількість замовників зросла на 35 тис., кількість проектів – на 30 тис., а сумарний бюджет – на 60 млн грн.

Крім того, багато фрилансерів працюють на зовнішні ринки на зарубіжних сервісах, наприклад, на UpWork. Найпопулярніші напрямки діяльності фрилансерів в Україні у 2018 році – дизайн, робота з текстами, програмування.

У 1929 році британський економіст Джон Мейнрад Кейнс передбачав, що наступні покоління будуть працювати не більше 15 годин на тиждень. Його пророцтво не збулося, але людство рухається в цьому напрямку.

Піонером у скороченні робочого тижня був Генрі Форд, який зменшив кількість робочих годин з 60 до 40. На його думку, втома від монотонної фізичної праці негативно позначалася на результативності підприємства. З тих пір ідея 40-годинного робочого тижня прижилася в багатьох країнах.

Ідея чотириденного робочого тижня обговорювалася ще у 1970-х роках, але перевіряти її почали лише недавно. Компанії по всьому світу провели дослідження, щоб з’ясувати, як таке скорочення робочого тижня вплине на ефективність співробітників і їх професійне вигорання. Почали експеримент у страховій компанії Perpetual Guardian в Новій Зеландії, де, в результаті, зафіксували зниження рівня стресу в персоналу і підвищення рівня інтересу до роботи. Продуктивність компанії збільшилася на 20%, внаслідок чого вона перейшла на чотириденний графік.

У німецькій компанії Planio вказують, що співробітники, яких перевели на чотириденний робочий тиждень, почали краще працювати.

У Федерації британських профспілок підтвердили такий висновок, зазначивши, що новий режим праці не змушує людей розриватися між роботою та особистим життям.

Ідею переходу на чотириденний робочий тиждень підтримали і на Всесвітньому економічному форумі в Давосі у 2019 році. Так, американський психолог Адам Грант підтвердив підвищення лояльності співробітників, здатність зосередитися на завданнях і зростання креативності, а нідерландський економіст Рутгер Брегман – підвищення продуктивності.

Вишенькою на торті стало дослідження британського аналітичного центру Autonomy. Експерти зробили висновок, що кожна година роботи негативно впливає на клімат, а одним із способів зупинити глобальне потепління є скорочення днів у робочому тижні до чотирьох.

Проте це означає, що за чотири дні людина повинна заробити стільки, аби прожити сім днів і зробити певні накопичення, а це можливо тільки в країнах з високорозвиненою економікою.

До того ж, чотириденний робочий тиждень стосується тільки людей розумової праці, які потребують більше часу на відновлення. Людям, робота яких пов’язана з фізичних працею, це не загрожує. Крім того, є сектори, де такий графік неможливий, наприклад, торгівля, сфери послуг та розваг.

Однак тенденція працювати менше панує не скрізь. Поки всі прагнуть до більшої свободи, у Китаї продовжує функціонувати схема «996» – робота з дев’ятої ранку до дев’ятої вечора шість днів на тиждень. Особливо це стосується ІТ-індустрії. Там жива традиційна корпоративна культура, коли працівник не може піти з роботи раніше за керівника. Буває зовсім екстремальний графік – 910.57: з дев’ятої ранку до 10:30 вечора сім днів на тиждень, але тоді співробітники нерідко потрапляють у реанімацію.

Така схема працює не тільки в Китаї. Ілон Маск, наприклад, працює 120 годин на тиждень, залишаючи лише кілька годин на сон.

Практика «працювати більше, щоб домогтися успіху», характерна для всіх країн. Час – це інвестиція з надією на більш високий дохід і вільний графік в майбутньому.

Працює ця схема і в Україні, де навіть у вільний від основної роботи час люди беруть додаткову роботу. Хоча, скоріше, не як інвестицію в майбутнє, а як бажання заробити додаткову гривню.

Утім, скільки працювати і як заробляти, кожен вирішує сам. У 21 столітті вибір є.

Джерело: Трибуна Бровари