Марина Хонда: Агломерація ніяк не вплине на право власності на землю

Для успішного розвитку Києву і столичному регіону необхідно шукати спільні інтереси в агломерації. Про те , що гальмує цей процес і чого бояться мешканці області розповіла «Вечірньому Києву» заступниця голови КМДА Марина Хонда.

-У разі  агломерації  жителі навколишніх міст бояться втратити свої землі та повноваження. Як ви думаєте, є для цього підстави?

Підстав для цього нема ніяких. Раніше  була  така думка, що агломерація – це приєднання території до міста Києва. І зв’язку з тим, що ініціатива була зі столиці – від депутатського корпусу. То сприйняття було, що столиця просто хоче розширити свої межі за рахунок прилеглих територій. Але жодна агломерація у Європі не розвивається за рахунок поглинання територій, навпаки – це двосторонні відносини і домовленості, як розвиватися. Тому не треба побоювань! Крім того, ми б хотіли щоб усі нюанси цих стосунків були прописані у законі.

Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан вважає, що досвід створення Київської агломерації корисний для всієї країни

-Які  переваги від розвитку агломерації отримають  жителів навколишніх містечок?

Якщо оцінювати розвиток будь-якої європейської столиці, то ми бачимо, що усім потрібна агломерація. Більшість мешканців околиць працюють у столиці, користуються міським транспортом, освітніми і медичними послугами. І коли міська влада, як зараз передбачено Бюджетним кодексом каже, що ми будемо підтримувати тих киян, які у нас проживають, то виходить що ми обмежуємо тих, хто працює у столиці. Тому єдиним способом забезпечити для мешканців передмість такі ж права і можливості, як і в столичних жителів – це створити агломерацію.

-А ще ж питання транспорту та пільг…

– Ми маємо сьогодні чималий розголос у пресі через незаконні маршрутки, які їдуть з передмість до кінцевих станцій метро. Чимало з них просто незаконні. Якщо б у нас був відповідний договір із прилеглими територіями, і ми б розвивалися в рамках однієї агломерації, то б таких питань взагалі б не виникало. Бо не було б розподілення дозвільної документації обласної і міської. Можливо, ми б говорили про продовження тролейбусної чи трамвайної лінії. Це мають бути взаємовигідні для громад умови. Аналогічна ситуація і з «Карткою киянина». Якщо ми надаємо пільги, то відповідно ми могли б поширити і на мешканців агломерації. Це комплекс який має бути позитивом для людей. Так розвиваються усі великі міста, Але через те, що у нас немає на законодавчому рівні врегульованого цього питання, то ми тільки підходимо до створення Асоціації «Київська агломерація».

-Нагадайте, у чому її суть.

– Насамперед – це об’єднання представників територіальних громад Київщини і самої столиці, які вирішуватимуть, що ми разом маємо робити, як розвиватися. Але нам, як і будь-якій європейській країні нам потрібен закон. Ми надіслали свої пропозиції 39 громадам. Від 13-ти отримали позитивні відгуки. Працюємо далі.

-Ви, як юрист, готові лобіювати  Закон про міські  агломерації?

-Готова. Тільки у нас закону про лобіювання теж нема (усміхається). А насправді, чимало експертів, у точу числі міжнародних, кажуть, що нам потрібен такий документ. До речі, у Франції їх два – про агломерації для великих міст і для столичної агломерації. У нас теж є свій закон «Про столицю» і ми його маємо враховувати.

Марина Хонда та Голова Офісу Ради Європи в Україні Мортен Енберг

-Коли можна очікувати новий закон?

Наскільки знаю думки експертів, у тому числі депутатів які будуть у новій ВР, я бачу у них розуміння того, що це треба врегулювати на законодавчому рівні. У Верховній Раді є один законопроект «Про міські агломерації», він здається, був прийнятий у першому читанні, але він не враховував особливості різних міст України. Я думаю, що при монолітній більшості, яка буде у новій Верховній Раді, цей закон можуть прийняти швидко. Але треба розуміти, що створення агломерації – це не рік чи два. На це може піти й двадцять, але, головне, що це сам процес.

-А як переконати мешканців довколишніх міст і сіл, що це у їхніх інтересах?

-Пояснювати і переконувати. Звертатися до міських і селищних рад. Роз’яснювати різні правові аспекти. Зокрема, дуже гострим є питання землі. Люди мають земельні паї. Вони переживають, що може бути змінений їхній статус. Тому треба наголошувати, що це ніяк не вплине на право власності на землю. Це не вплине і на місцеве самоврядування, на міський і сільських голів, депутатських корпус містечок. Тому треба проводити інформаційно-роз’яснювальну кампанію. Пояснювати – чому це потрібно і вигідно людям.

Нагадаємо,  Віталій Кличко розповів про створення агломерації з столичним регіоном на паритетних умовах.

Читай “Вечірку” в Telegram та Facebook.