Як аномальна спека в Україні вплинула на урожай та які прогнози на наступні роки

Спека в багатьох областях України цього літа досягла рекордних показників, натомість кількість опадів була незначною. Якщо у минулому, 2023-му році, випало дві річні норми опадів, то у цьому році дощу майже не було від самої весни. Уже зрозуміло, що це стане причиною недоотримання урожаю пізніх сільськогосподарських культур: соняшника, кукурудзи, цукрового буряку.

Посухи будуть повторюватися та ставати частішими

Проблем аграріям завдала не лише посуха. Різке пониження температури перед Великоднем, коли місцями вдарило до 9 градусів морозу, призвело до вимерзання ріпака та пшениці, тому фермери у цьому році недобрали урожаю і цих культур. Як посухи, так і різкі коливання температур — наслідки глобального потепління.

«Глобальне потепління в Україні відчувається цього року найдужче за останні 10 років. Була рекордна кількість днів з надзвичайно високими температурами повітря. Наприклад, в Миколаївській області за літо майже 40 днів температура повітря підвищувалась до 38-42 градусів. Такої інтенсивної і тривалої хвилі тепла в Україні ще не спостерігалось. Безперечно це мало вплив на виникнення і поширення послухи», — пояснила у інтерв’ю виданню DW керівниця відділу агрометеорології Українського гідрометцентру Тетяна Адаменко.

За її словами, з початку літа до нині площі охоплення посухою є рекордними. «Лише декілька західних областей не перебувають в стані ґрунтової посухи, решта території — це випалена земля, тобто верхні шари ґрунту абсолютно сухі», — каже експертка. Дефіцит опадів у середньому становив від 40 до 60 відсотків норми. Так, Київська область отримала менше 50 відсотків норми опадів, а Херсонщина, Миколаївщина, Дніпропетровщина, Харківщина — менше 16-20 відсотків норми за 100 днів. Лише західні області за три літні місяці отримали від 70 до 120 відсотків кліматичної норми опадів. Такі спеки будуть продовжуватися та ставати все частішими у майбутньому, особливо в південних та південно-східних областях України.

Урожаю має вистачити і для внутрішнього ринку, і для експорту

За даними Міністерства аграрної політики і продовольства України, найбільше від посухи постраждала так звана пізня група культур — соя, соняшник, кукурудза, цукровий буряк. Ці культури починають збирати з серпня, але основна маса збирається восени. За попередніми прогнозами, урожай по цих культурах може бути меншим на 10-15 відсотків. Остаточні підсумки можна буде підбивати в жовтні після завершення збору врожаю.

Водночас міністерство наголошує, що вплив посухи на урожайність ранньої групи (пшениця, ріпак, жито, просо, ячмінь) був некритичний, у цілому по всій країні показник урожайності попередньо буде на рівні прогнозованого, з різницею у 2-3 відсотки. Однак середня врожайність зернових, порівняно з попереднім роком, зменшилася від 44 до 42,3 центнера на гектар.

У міністерстві вважають, що цього врожаю має вистачити як для внутрішнього споживання, так і для експорту.

Разом із тим, член неурядового об’єднання «Всеукраїнська аграрна рада» Олександр Чумак у інтерв’ю виданню DW зауважив, що за деякими культурами буде значно менший, аніж раніше, обсяг експорту. «Через посуху аграрії на межі збитковості або вже у збитках. Через неврожай в Україні зросли світові ціни на соняшник. Хоча на кукурудзу та сою ціни не зростуть, бо є врожаї в інших країнах», — зазначив він.

Аграрії мають опанувати нові технології, щоб пристосуватися до кліматичних змін

За словами експерта, аграріям складно пристосуватися до змін клімату.

«Є традиційні культури, на які налаштовані заводи. Ніхто не побудує новий завод із переробки, наприклад, проса, яке стійкіше до спеки. Тому зміна культур — це питання повного зміну укладу технологічного у світі. Ми не почнемо це робити раніше, ніж почне змінюватися світ», — пояснює він. У наступні роки, прогнозує Чумак, аграрії будуть сіяти менше кукурудзи і сої, а більше озимих культур, таких як ячмінь та пшениця, і соняшника, який більш посухостійкий.

Крім того, за його словами, аграрії змушені будуть використовувати більше вологозберігаючих технологій. До таких технологій належить і система землеробства, за якої висаджування насіння відбувається у необроблений ґрунт. Ця система відома також як No-Till. «Таким чином земля має значно нижчу температуру і буде менше випаровування води. Після орання земля стоїть чорна, і тоді її температура сягає 80 градусів. Нічого живого не може бути в такому випадку. А якщо на ґрунті є стерня соломи і росте якась покривна культура, то там температура зазвичай 20-25 градусів. Це дозволить культурам переживати без дощів і в спеку додаткові 15-20 днів», — пояснює Олександр Чумак.

Нині цю технологію, за його словами, використовують лише 10 відсотків аграріїв через складність управління процесом. «Деякі аграрії спробували, але в них почала знижуватися врожайність, і тому почали переходити на традиційні методи обробки. Просто потрібен час, щоб вони навчилися цьому. Декілька таких посушливих років, і люди активно почнуть цьому навчатися за власним бажанням», — впевнений експерт.

Аби допомогти адаптуватись сільському господарству до кліматичних змін, в Україні діє програма компенсації за відновлення та будівництво меліоративних систем. Також формуються посівні площі з впровадженням ресурсоефективних технологій вирощування посухостійких сортів та гібридів сільськогосподарських культур, впроваджуються сучасні технології обробітку ґрунту, запроваджується органічне землеробство. Крім того, держава надає грантову підтримку тим, хто наважився на певні зміни в роботі агрогосподарства. Зокрема, надаються державні гранти на садівництво, ягідництво та виноградарство або облаштування тепличних господарств.

Аграрії можуть збільшити посіви озимої пшениці через неврожай пізніх культур

Під час виступу на каналі «Ми — Україна» представник Всеукраїнської Аграрної Ради Денис Марчук прокоментував початок осінньої посівної кампанії озимих культур.

«На сьогодні в Україні посіяно понад 484 тис. га озимини, що є лише початком, адже минулого року посівні площі озимих культур становили 6 млн га. Через спеку та посуху в липні та серпні, яка негативно вплинула на пізні культури, такі як соняшник, соя та кукурудза, аграрії можуть збільшити площі під озимою пшеницею, яка є більш стійкою до засухи», — зазначив Денис Марчук.

За його словами, ціни на пшеницю в Україні будуть вищими за минулорічні, адже в цьому сезоні аграрії стикаються з низкою викликів, серед яких війна, фінансові труднощі, несприятливі погодні умови та необхідність розмінування полів.

«Зниження врожаю продовольчої пшениці в багатьох країнах світу через засуху призводить до зростання цін на зернові. Ціни вже вищі, ніж минулого року», — зауважив він.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl + Enter

Джерело: Газета «ВІСТІ» – Бориспіль. Новини. Інформація. Реклама