У Києві вшанували пам’ять Олега Ольжича

Сьогодні день пам’яті Олега Ольжича – українського поета, археолога, політичного діяча.

Саме з 9 на 10 червня 1944  року Олег Кандиба (таке справжнє прізвище поета) загинув під час чергового допиту у концентраційному таборі Заксенхаузен. Йому було лише 37 років.

У Києві 75 роковини загибелі поета вшанували доволі скромно. Біля меморіальної дошки, встановленої на будинку по вул. Льва Толстого, 15, де жив Ольжич, поклали квіти.

Олег Ольжич був сином класика української літератури Олександра Олеся. 15-річним юнаком разом із матір’ю емігрував на Захід (в Берлін, а згодом до Праги). Закінчив університет, захистив докторську дисертацію з археології. Досвіду вченого-археолога набув, беручи участь в археологічних розкопках та працюючи в музеях Галичини, Чехословаччини, Югославії, Австрії.

Володів дев’ятьма європейськими мовами; як зазначають фахівці, складись доля Олега Ольжича по іншому – міг би стати археологом світового рівня.

Читав лекції у Гарвардському університеті в США.

Олег Ольжич був не тільки науковцем і поетом, а й визначним громадським і політичним діячем, членом ОУН, заснованої Євгеном Коновальцем, очолював її культурну референтуру, налагоджував випуск легальних і нелегальних брошур, відозв, плакатів.

Протягом 1934–1941 очолював Революційний трибунал ОУН, був членом Проводу Українських Націоналістів. На початку війни переїхав до України.

 В жовтні 1941 року став одним з організаторів політично-громадського центру – Української Національної Ради у Києві. З початком гітлерівських репресій проти українських націоналістів переїздить до Львова, де його 25 травня 1944 року заарештувало Гестапо.

Фото Бориса Корпусенка

Використання матеріалів сайту лише з активним посиланням на vechirniy.kyiv.ua