Сексуальна освіта: на допомогу батькам та підліткам

Ви говорили зі своєю дитиною-підлітком про секс? А про хвороби, які передаються статевим шляхом? А про засоби контрацепції? Репродуктивне здоров’я дуже важливе, і краще, якщо дитина якомога раніше отримає всю необхідну інформацію від батьків, лікарів, вчителів чи компетентних експертів, а не на сумнівних сайтах чи методом проб і помилок. Саме для цього і потрібна сексуальна освіта, – зазначає Уляна Супрун, очільниця МОЗ, на своїй сторінці у FB.

Сексуальна освіта – це, передусім, про виховання відповідального ставлення до стосунків та свого репродуктивного здоров’я. За визначенням ЮНЕСКО, мета такої освіти – забезпечити підлітків науковою та об’єктивною інформацією, яка дасть змогу обдумано ухвалювати рішення та знизити ризики, пов’язані зі статевим життям.

За словами Уляни Супрун, у 2016 році в Україні було зроблено 56 абортів жінками віком до 14 років та 875 – віком 15-17 років. Це дуже сумна статистика. Сексуальна освіта має допомогти запобігати небажаним вагітностям, а відтак і зменшувати кількість абортів. Також обізнаність молоді та відповідальна поведінка в статевому житті зменшує ризики зараження ВІЛ або іншими хворобами, які передаються під час контакту.  Зауважимо, що у 59% випадках ВІЛ передається статевим шляхом. Водночас, лише 24% української молоді мають правильні знання про шляхи передачі ВІЛ.

Сексуальна необізнаність становить серйозну загрозу здоров’ю, наголошує Уляна Супрун. У свою чергу  агресивне пропагування культу сексу в медіа та кінематографі призводить до занадто ранніх сексуальних дебютів, великої кількості абортів, сексуального насильства та поширення захворювань.

Дослідження свідчать, що уже в 15 років майже 20% юнаків мають досвід статевих стосунків, дівчата наближаються до цієї цифри у 16, пише Уляна Супрун. Майже кожен десятий опитаний мав сексуальний дебют у 12 років або менше.

Сьогодні сексуальна освіта в Україні лише формується. Але вже існують курси, якими можуть скористатися батьки, вчителі, лікарі та, власне, самі підлітки:

У багатьох країнах світу сексуальна освіта передбачена шкільною програмою. Наприклад, у Швеції – це обов’язковий предмет ще з 1950-х років. З 7-10 років і аж до закінчення школи учням розповідають про здоровий спосіб життя, розважливий та обдуманий початок статевого життя. На уроках говорять про статеву зрілість, перший секс та засоби контрацепції. У Нідерландах ще в дитячому садку малюкам розповідають про людську анатомію та фізіологію. У США, Норвегії та Франції сексуальна освіта також є в шкільній програмі.

Як зазначає керівниця МОЗ, в Україні існують 139 «клінік, дружніх до молоді». Тут молодь віком 14-24 роки може отримати фахову медичну, психологічну та соціальну допомогу, аби зберегти своє здоров’я. У таких клініках працюють педіатр, психолог, уролог, гінеколог та дерматолог. Також у «клініках, дружніх до молоді», можна здати тест на ВІЛ та отримати бар’єрні контрацептиви.

Крім того, у пілотних областях сімейні лікарі вже пройшли тренінги і почали працювати з молоддю – відповісти на всі «незручні» питання підлітків та дати поради. Наразі запроваджуються анкетування для підлітків, щоб медики розуміли, з якими проблемами стикаються їхні юні пацієнти.

«Незалежно від того, де саме (в школі, вдома, у лікаря чи на курсах) дитина отримує ці знання, сексуальна освіта має будуватися на принципах довіри, доброзичливості та добровільності. Не треба лякати дітей або повчати. Їм потрібно розповісти, що статевим шляхом можуть передаватися ВІЛ та венеричні захворювання. Табу на темі репродуктивного здоров’я – це абсурдний спадок совєцьких часів. Пам’ятайте, коли йдеться про здоров’я, не може бути «незручних тем». Адже це саме той випадок, коли від знань залежить здоров’я», – пояснює Уляна Супрун.

Нагадаємо, які тонкощі варто враховувати батькам при розмові з дітьми про «це».

Джерело: Трибуна Бровари